Постанова № 42314271, 13.01.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 січня 2015 р. №820/20012/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді - Волошина Д.А.

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Яковлева Є.В., відповідача - Гаркуши О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "АЗЧ Постач" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне підприємство "АЗЧ Постач" , з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000921501 та №0000911501 від 04.12.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки жодних порушень чинного податкового законодавства позивач не вчиняв, висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам. З цих підстав вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість підлягають скасуванню в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданих до суду письмових запереченнях, у зв'язку з чим просив суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи адміністративного позову, заперечень проти нього, вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши у судових засіданнях як копії так і оригінали матеріалів адміністративної справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, Приватне підприємство "АЗЧ Постач" (код ЄДРПОУ 36817584, адреса: 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Рози Люксембург, буд. 16-А), пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, перебуває на податковому обліку як платник податків в Чугуївській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області. З 25.12.2009 року позивач зареєстрований в якості платника податку на додану вартість, про що свідчить копія Свідоцтва №200109570 про реєстрацію платника ПДВ, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 20).

Я вбачається з матеріалів справи, ПП "АЗЧ Постач" було подано до відповідного податкового органу довідку про залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду від 16.10.2014 р (а.с. 18) та податкову декларацію з податку на додану вартість від 17.10.2014 (а.с. 14 - 17).

Як вбачається з матеріалів справи, Чугуївською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2014 року. За результатами проведеної щодо позивача позапланової виїзної перевірки складено акт від 19.11.2014 року №994/20-29-15-01/36817584, у висновках якого зазначено порушення суб'єкта господарювання - п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено фактичну сплату постачальникам товарів/послуг у розмірі 16 449,0 грн. в межах від'ємного значення попереднього звітного періоду (серпень 2014 року), який перенесено до декларації за вересень 2014 року (а.с. 6 - 9).

На підставі висновків акту камеральної перевірки від 19.11.2014 року №994/20-29-15-01/36817584 та згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України відповідачем було винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

податкове повідомлення - рішення № 0000921501 від 04.12.2014 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 16449 грн.;

податкове повідомлення - рішення № 0000911501 від 04.12.2014 про збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 16 449,00 грн (а.с. 12 - 13).

Виходячи зі змісту описової та мотивувальної частини акту камеральної перевірки від 19.11.2014 року №994/20-29-15-01/36817584, на думку контролюючого органу позивачем було допущено порушення положень ст. 200 Податкового кодексу України, а саме щодо неподання платником податків до податкового органу заяви про здійснення бюджетного відшкодування, а відтак і не внесено відповідних записів до податної податкової декларації з податку на додану вартість.

Окрім того, контролюючим органом в акті також зазначено, що підприємством ніби-то перенесено фактично сплачений податковий кредит в межах від'ємного значення (р.19) серпня 2014 у розмірі 16 448 грн. до залишку від'ємного значення (р.24) податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року, чим порушено п.200.4 ст. 200 ПК України, оскільки наявна фактична сплата в межах від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2014 року (арк. акту перевірки 3).

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, викладених у акті перевірки від 19.11.2014 року №994/20-29-15-01/36817584, виходячи з наступного.

Згідно п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України (даний пункт діяв на момент подання платником податків декларації, наразі є виключеним), при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст. 200 ПК України (в редакції, чинній на момент подання платником податків декларації), якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З положень даної норми випливає, що подання платником податків до відповідного контролюючого органу разом із податковою декларацією заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, є лише правом, а не обов'язком платника податків. Прийняття такого рішення віднесено виключно до повноважень саме платника податку.

Суд зазначає, що доказів прийняття позивачем такого рішення та подання заяви щодо повернення суми бюджетного відшкодування матеріали справи не містять. У податкового органу, в свою чергу, виходячи з положень норм податкового законодавства, відсутні відповідні повноваження в частині прийняття такого рішення за платника податку.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

Таким чином, висновки акту перевірки та прийняті на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та незаконними, такими, що не відповідають положенням податкового законодавства.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "АЗЧ Постач" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000921501, №0000911501 від 04.12.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Приватного підприємства "АЗЧ Постач" (Харківська обл., м. Чугуїв вул. Рози Люксембург б. 16-А,, код 36817584) витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 січня 2015 року.

Суддя Волошин Д.А.