Постанова № 42314164, 26.12.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2014 року Справа № 803/2477/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 2 160, 21 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 28.11.2012 року по 08.08.2013 року перебувала на обліку в Оболонському районному центрі зайнятості. Відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. 21.06.2013 року позивачем було проведено перевірку Навчально-виховного заклад освіти "Школа-ліцей "Обдаровання" Київської академії наук, в результаті якої встановлено, що відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості і отримання допомоги по безробіттю надавала послуги НВЗО "Школа-ліцей "Обдаровання" згідно договору про надання навчальних послуг від 17.09.2013 року, в результаті чого отримувала дохід, однак всупереч п.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не повідомила спеціаліста центру зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення по безробіттю. В результаті чого ОСОБА_1 незаконно отримала допомогу по безробіттю в розмірі 2 160, 21 грн. Оболонським РЦЗ вживались заходи щодо повернення коштів, однак відповідач в добровільному порядку кошти не повернула. Тому, позивач просить стягнути з відповідача в кошти в сумі 2 160, 21 грн., які отримані незаконно.

В поданих до суду письмових запереченнях від 22.12.2014 року відповідач зазначила, що перебувала на обліку в Оболонському районному центрі зайнятості з 28.11.2012 року по 08.08.2031 року. Договір з нею був укладений з 17.09.2012 року по 31.05.2013 року, проте дохід вона отримала лише 31.10.2012 року, тобто до постановки її на облік у центр зайнятості. Крім того, на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повній мірі.

Відповідач на розгляд справи не з'явилася, свого представника в судове засідання не направила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення копій ухвал про відкриття провадження в адміністративній справі, закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, а також судових повісток про виклик до суду за поштовими відправленнями №4302508702443.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або її представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до пунктів "а, б" частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Пунктом 8 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Судом встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 05.12.2012 року відповідачу, згідно наказу від №НТ121205 від 05.12.2012 року, було надано статус безробітної згідно зі статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" та призначено виплату матеріальної допомоги по безробіттю, виплата якої була припинена згідно із наказом від 08.04.2013 року №НТ130408. (а.с.9)

З акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" №706 від 21.06.2013 року слідує, що позивачем було встановлено факт перебування ОСОБА_1 на обліку в центрі зайнятості та одночасне надання послуг на підставі цивільно-правового договору від 17.09.2012 року, укладеного з Навчально-виховним закладом освіти "Школа-ліцей "Обдаровання" Київської академії наук, та в 4-му кварталі 2012 року отримала винагороду згідно акту наданих послуг №13 від 31.10.2012 року, тим самим порушила п.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". (а.с.10-14)

Із розрахунку Оболонського РЦЗ виплаченого матеріального забезпечення ОСОБА_1 вбачається, що в період грудень 2012 року, січень-квітень 2013 року позивач отримала допомогу по безробіттю на загальну суму 2 160, 21 грн. (а.с.15)

16.09.2013 року Оболонським районним центром зайнятості видано наказ №248 від 16.09.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 коштів в сумі 2 160, 21 грн., про що 16.09.2013 року за №24-5340 відповідачу надіслано повідомлення про повернення коштів, проте відповідач в добровільному порядку кошти не повернула. (а.с.16-18)

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, в порушення вимог вказаної статті відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості не надала відомостей про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю та не повідомила про факт надання послуг на підставі цивільно-правового договору та отримання за це доходу.

Повідомлення таких обставин законодавство покладає на особу. В даному випадку ОСОБА_1 не виконала своїх обов'язків.

Як передбачено пунктами 6-9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року №7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року №232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою. Рішення про повернення коштів особою оформлюється наказом. У разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що оскільки Оболонським районним центром зайнятості, у зв'язку із встановленням належності відповідача до категорії зайнятих правомірно прийнято наказ №248 від 16.09.2013 року про повернення відповідачем коштів у вигляді незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2 160, 21 грн., який відповідач не оскаржив та в добровільному порядку кошти не повернув, тому позовні вимоги про стягнення зазначених коштів підлягають до задоволення.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Закону України "Про зайнятість населення", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 47-Б, ідентифікаційний код 03491091) кошти в розмірі 2 160 (дві тисячі сто шістдесят) гривень 21 копійку.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 31 грудня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока