Постанова № 42314009, 13.01.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2015 р. Справа № 918/1300/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Василишин А.Р. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Пацьола О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Лукашин Є.В.

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду Рівненської області від 21.10.14 р. у справі № 918/1300/14

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Рівне

про стягнення заборгованості в сумі 9 801 грн. 68 коп.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.10.14 р. у справі №918/1300/14 (суддя Політика Н.А.) позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 9 801 грн. 68 коп. задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 3 834 грн. 18 коп. заборгованості за кредитом; 3 425 грн. 21 коп. заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом; 1 642 грн. 90 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 862 грн. 75 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, та 1 820 грн. 17 коп. витрат на оплату судового збору. В решті позовних вимог, а саме: в стягненні 36 грн. 64 коп. заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області від 21.10.14 р. у справі №918/1300/14 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду Рівненської області від 21.10.14 р. в частині відмови в стягненні 36 грн. 64 коп. заборгованості за нарахованими відсотками та ухвалити нове рішення в цій частині, задовольнивши позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що у відповідності до п. 3.18.2.3.1 умов обслуговування кредитних лімітів сторони дійшли взаємної згоди про те, що відсоткова ставка за користування кредитом може бути підвищена Банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.14 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" у справі №918/1300/14 прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

09.12.2014 р. розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду внесено зміни до складу колегії суддів у даній справі, окрім заміни головуючого судді, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Бучинської Г.Б. та визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р., суддя Юрчук М.І.

Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" Лукашин Є.В. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 21.10.14 р. у справі №918/1300/14 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його змінити в частині відмови у стягненні 36 грн. 64 коп. заборгованості за нарахованими відсотками і прийняти нове рішення в цій частині, задовольнивши позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився. Колегією суддів у засіданні з'ясовано, що повідомлення про надіслання ухвали про відкладення розгляду апеляційної скарги із зазначенням дати та часу судового засідання, яка направлялась на адресу апелянта, повернулися до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе розглянути, апеляційну скаргу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2011 року між Публічним акціонерним товариство комерційний банк "ПриватБанк" (Банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Клієнт) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Заявою від 14.04.2011 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 14.04.2011 року та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до умов договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Пунктом 3.18.1.1 умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

За умовами пункту 3.18.1.3 умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Пунктом 3.18.1.5 умов встановлено, що кредитний ліміт відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг" являє собою суму грошових коштів, в межах яких Банк проводить оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої Банком методики на основі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показниках у відповідності з внутрішньобанківськими нормативами і нормативними актами Національного банку України.

Відповідно до пункту 3.18.1.6 умов зазначає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта.

Згідно пункту 3.18.1.8 умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг".

Пунктом 3.18.1.13 умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку відсотки та пеню за користування кредитом від суми залишку невиплаченої заборгованості в розмірі, передбаченому даним розділом "Умов і правил надання банківських послуг".

Відповідно до пункту 3.18.1.16 умов при укладанні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк або у формі обміну паперовій або електронній інформацією або у будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У відповідності до п.3.18.2.1.1 умов, банк обслуговує кредитний ліміт на поточному рахунку Клієнта в порядку, передбаченому даним розділом "Умов і правил надання банківських послуг".

Відповідності до підпункту 4 п.3.18.2.1.4 умов, за рахунок грошових коштів, які надійшли на поточний рахунок клієнта, в першу чергу проводиться погашення заборгованості по відсоткам, розрахованим відповідно до п.3.18.4.1 та п.3.18.4.2. Надходження коштів на поточний рахунок клієнта автоматично зменшують дебетове сальдо по поточному рахунку.

Пунктом 3.18.2.2 умов, сторонами узгоджено, що клієнт зобов'язався: - сплатити відсотки за весь час користування кредитом відповідно до п.3.18.4.1 та п.3.18.4.2, п. 3.18.4.3 (п.3.18.2.2.2); проводити погашення кредиту, отриманого в розмірі встановленого ліміту кредиту, не пізніше строку (терміну) закінчення безперервного користування кредитом, встановленого п.3.18.1.11 (п.3.18.2.2.3); - повернути кредит в строки, встановленні п.3.18.1.10, п.3.18.2.3.4 та п.3.18.2.2.17 (п.3.18.2.2.5); - доручив банку зараховувати грошові кошти із всіх своїх рахунків (як відкритих на момент початку обслуговування банком ліміту клієнта, так і тих які відкриті після цього) в валюті кредиту для виконання зобов'язань по погашенню кредиту, а також відсотків за його користування, а також в рахунок оплати договору страхування, по яким банк є вигодонабувачем, із всіх своїх рахунків в гривні, для виконання зобов'язань по погашенню винагороди, а також неустойки, в розмірах сум, що підлягають до сплати банку у відповідності до даного розділу "Умов і правил надання банківських послуг", а також по іншим кредитним договорам, укладеними між клієнтом та банком, при настанні строків платежів (здійснюється договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється у відповідності з встановленим законодавством порядком, при цьому оформлюється меморіальний ордер, в реквізиті "призначення платежу" якого зазначаються номер, дата та пункти 3.18.2.2.8. Списання грошових коштів по іншим кредитним договорам здійснюється у відповідності з умовами інших кредитних договорів (п.3.18.2.2.8).

Згідно п.3.18.2.3.1 умов передбачено, що Сторони в порядку ч.1 ст.212 Цивільного кодексу дійшли взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена Банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та / або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та / або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 та / або більше відсотків, Сторони погодилися, що збільшена процентна ставка починає діяти після того, як Банк повідомить Клієнта про настання подій, закріплених у даному пункті, а Клієнт не сплатить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені «Умовами та правилами надання банківських послуг». Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms повідомлення чи інших).

Пункт 3.18.4.1.1 умов передбачає, що за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п.3.18.4.1.2 умов).

Пунктом 3.18.4.1.3 умов передбачено, що у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 3.18.4.4 умов Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту у відповідності до п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального розміру сальдо кредиту, якій є на кінець банківського дня за минулий місяць, в порядку передбаченому "Умов і правил надання банківських послуг". Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди із своїх рахунків. Виплата винагороди здійснюється в гривнях.

У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або виплата відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути проведені в банківський день який передує вихідному або святковому дню (п. 3.18.4.7 умов).

Згідно п. 3.18.4.8 умов погашення кредиту, виплата відсотків проводяться у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки проводяться у відповідності з умовами даного розділу "Умов і правил надання банківських послуг".

Відповідно до п.3.18.4.9 умов, розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів в році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. День повернення кредиту в період нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату погашення.

У відповідності до п.3.18.4.10 умов, зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти отримані від клієнта а також від інших осіб, для погашення заборгованості, преш за все направляються для погашення витрат/збитків банка відповідно до п.3.18.2.2.16, п.3.18.2.3.15 дальше для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу "Умов і правил надання банківських послуг", дальше-прострочена винагорода, далі - винагорода, далі - прострочених відсотків, далі-відсотків, далі-простроченого кредиту, далі - кредиту. Кінцеве погашення заборгованості по кредиту виконується не пізніше дати, вказаної в п.3.18.1.8. При не сплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати вини рахуються простроченими. У випадку розрахунку витрат банка у відповідності до п.3.18.2.2.16, п.3.18.2.3.15 за погодженням сторін можлива зміна строків погашення кредиту.

Пункт п.3.18.5.1 умов передбачає, що при порушенні Клієнтом будь-якого зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8 3.18.2.2.3 3.18.2.3.4 винагород передбачених п.п3.18.2.2.5 3.18.4.4 3.18.4.5 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня у (% річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 3.18.5.4 Умов встановлено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до п.3.18.6.1 умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом в Банк заяви на приєднання до "Умов і правил надання банківських послуг" (або в формі " Заяви про відкриття поточного рахунку та картки з зразком підпису і відтиску печатки" або в формі авторизації кредитної угоди в системі клієнт - банк/інтернет клієнт банк, або в формі обміну паперовими або електронною інформацією або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання грошових коштів в рамках кредитного ліміту в розмірах вказаних сум та дійсних в обміні перерахунку грошових коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Свої зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 14.04.2011 року банк виконав в повному обсязі, надавши клієнту кредитний ліміт у розмірі 15 300 грн.

В якості доказу підтвердження розміру та часу встановлення кредитного ліміту позивачем надано виписку по рахунку НОМЕР_1 за період з 02.11.2012р. по 13.08.2014р. та довідку №08.7.0.0.0/140820151813 про розміри встановленого кредитного ліміту від 20.08.2014р.

Відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 14.04.2011 року належним чином не виконав.

01.07.2014 року банком було направлено відповідачу SMS повідомлення. Як випливає зі змісту даного повідомлення, банк проінформував позичальника, що з 01.07.2014 року запроваджується нова система нарахування відсотків за користування кредитом на прострочену суму боргу і у разі порушення позичальником умов кредитної дисципліни, зокрема неналежного виконання умов договору банківського обслуговування №б/н від 14.04.2011 року, а саме у випадку прострочення платежу за договором, банк з дати виникнення простроченої суми основного боргу нараховуватиме на прострочену суму основного боргу підвищені проценти, а саме в розмірі 36% річних.

На адресу відповідача 29.07.2014 року Банком направлена претензія про сплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді та відповідного реагування.

За вказаних обставин, 10 вересня 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 9 801 грн. 68 коп..

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

За приписами ч.1 п.4 ст.179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2. ст.639 ЦК України).

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що заявою від 14.04.2011р. про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитком печатки відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах ПАТ КБ "ПриватБанк" - договорі банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Водночас, ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Договір банківського обслуговування б/н від 14.04.2011 року у встановленому законодавством порядку не розірвано та не визнано недійсним. Відповідачем суму заборгованості по поверненню основного боргу кредиту в розмірі 3 834 грн. 18 коп. не спростовано та не оспорено, будь-яких доказів у погашення зазначеної суми боргу суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що порушення боржником, взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором заходів відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст.193, ч. 1 ст.216 ГК України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Наявною в матеріалах справи випискою по банківському рахунку НОМЕР_1 підтверджується використання відповідачем ліміту кредиту встановленого банком.

Договір банківського обслуговування б/н від 14.04.2011 року у встановленому законодавством порядку не розірвано та не визнано недійсним. Відповідачем суму заборгованості по поверненню основного боргу кредиту в розмірі 3 834 грн. 18 коп. не спростовано та не оспорено, будь-яких доказів у погашення зазначеної суми боргу суду не надано.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктами 3.18.4.1.1, 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3 Умов визначено порядок нарахування та розміри процентної ставки за користування кредитом, які прив'язані до дат виникнення дебетового сальдо, дат обнулення дебетового сальдо та дат погашення кредиту.

Пунктом п. 3.18.4.4 умов визначено розмір винагороди за використання ліміту та порядок її сплати.

Пунктом 3.18.5.1 умов передбачено, що у разі порушення клієнтом будь-якого зобов'язання по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди за користування кредитом клієнт зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня у (% річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З долучених до матеріалів справи виписки по рахунку НОМЕР_1, розрахунку боргу вбачається, що позивачем під час нарахування відсотків за користування кредитом враховано дати виникнення дебетового сальдо, дати обнулення дебетового сальдо та дати погашення кредиту. Під час розрахунку заборгованості по комісії за користування кредитом позивачем враховано розмір комісії за користування кредитом, який визначено у відсотковому відношенні до кредитного ліміту на відповідну дату.

Оцінюючи правильність прийнятого судового рішення. колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду звертає увагу на наступне.

Основними доводами апеляційної скарги є відповідність дій позивача щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами в розмірі у позалімітний період 56 % Умовам і правилам надання банківських послуг. Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції при апеляційному перегляді, а також попередньо і судом першої інстанції, позивачем не надано доказів, якими були б підтверджені відповідні обставини.

Зокрема, у матеріалах справи не міститься доказів на підтвердження настання з 01.07.2014 р. обставин, які є підставою для застосування підвищеної відсоткової ставки за правилами п.3.18.2.3.1. Умов і правил, а також належного повідомлення боржника про настання цих обставин.

Судом встановлено, що позивачем проведено нарахування підвищеної процентної ставки за користування кредитом відповідачем, оскільки ним допущено прострочення сплати відсотків понад 90 днів. Розмір процентної ставки визначено у 56%. Представник позивача при цьому посилається на приписи п. 3.18.2.3.1 "Умов і правил надання банківських послуг" Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" від 01.07.2014р., відповідно до якого сторони в порядку ч.1 ст.212 Цивільного кодексу дійшли взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена Банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та / або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та / або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків.

Сторони погодилися, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після того, як Банк повідомить Клієнта про настання подій, закріплених у даному пункті, а Клієнт не сплатить наявну перед банком заборгованість в порядку і строки, передбачені «Умовами та правилами надання банківських послуг». Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення чи інших).

З'ясовуючи обставини нарахування відповідачу підвищеної відсоткової ставки у розмірі 56%, представник апелянта зазначив, що така ставка нарахована відповідно до вимог п.3.18.2.3.1 "Умов і правил надання банківських послуг" Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" від 01.07.2014р.

З вище зазначених умов вбачається, що для застосування збільшеної процентної ставки мають наступити події, зазначені у п.3.18.2.3.1 "Умов і правил надання банківських послуг", або кожна окремо із них або усі разом в сукупності та за обов'язкового повідомлення про настання цієї події (цих подій) позичальника за умови, що заборгованість ним не сплачена.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано докази про надіслання SMS повідомлення наступного змісту (у перекладі на українську мову із латинської транслітерації): "З 01.07.14 ставки при непогашені боргу у пільговий період по кредитних лімітах і гарантованим платежам збільшено до 36%. Детально - pb.ua/5321/". При цьому оператор мобільного зв'язку People.net (Приватне акціонерне товариство "Телесистеми України") у своєму листі від 10.10.14р. зазначив що із мобільного номеру телефону, який належить ПАТ "Приватбанк", 380920003700 текстове повідомлення зазначеного вище змісту надіслане на наступні номери мобільних телефонів: 380971269884 - 4 червня 2014 року, 380676766997 - 4 червня 2014 року, 380676766997 - 25 червня 2014 року.

Зазначений доказ про належне інформування відповідача про збільшення процентної ставки до 56% не є належним та допустимим доказом в розумінні статті 34 ГПК України, оскільки: вище зазначене SMS повідомлення не містить переліку події (подій), які стали підставою для нарахування збільшеної процентної ставки, крім того дане SMS повідомлення не містить розміру збільшеної процентної ставки до 56% (адже у повідомленні зазначено розмір процентної ставки 36%).

Судом апеляційної інстанції відкладено розгляд апеляційної скарги та зобов'язано позивача з'ясувати обставини щодо тексту SMS повідомлення, можливого повторного повідомлення відповідача про запровадження збільшеної процентної ставки з урахуванням подій, зазначених у п.3.18.2.3.1 "Умов і правил надання банківських послуг" та надати пояснення з приводу надіслання повідомлення на інший мобільний номер телефону. Також позивач зобов'язувався надати детальний розрахунок суми боргу з урахування збільшеної процентної ставки у розмірі 56%.

Однак, зазначені письмові докази позивачем суду апеляційної інстанції не надані.

Відтак, висновки, які зроблені судом першої інстанції з приводу часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 3 834 грн. 18 коп. - заборгованість за кредитом; 3 425 грн. 21 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом; 1 642 грн. 90 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 862 грн. 75 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом, в стягненні 36 грн. 64 коп. заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом - відмовлено, відповідають чинному законодавству..

Відтак з урахуванням вище викладеного, доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

Як роз'яснено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення господарського суду Рівненської області від 21.10.14 р. у справі №918/1300/14 залишити без задоволення, рішення господарського суду Рівненської області - без змін.

Справу №918/1300/14 повернути до господарського суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.