ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" січня 2015 р. Справа № 915/1455/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: С.В. Таран,
Суддів: Т.А. Величко, Л.В. Поліщук
при секретарі судового засідання Г.М. Альошиній
за участю представників:
від позивача - В.Г. Осадчий, довіреність №2 від 13.01.2015;
від відповідача - М.В. Кравченко, довіреність №25 від 19.05.2014;
від третьої особи - А.М. Омельчук, довіреність №1991 від 19.08.2014;
розглянувши апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2014
у справі №915/1455/14
за позовом: комунального підприємства "Котовський міський ринок"
до відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: виконавчого комітету Котовської міської ради
про визнання недійсним та скасування рішення від 30.12.2013 №164-ріш
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2014 у справі №915/1455/14 (суддя С.М. Коваль) позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.12.2013 №164-ріш.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2014 у справі №915/1455/14 скасувати повністю (а.с.212-217).
Позивач та третя особа у відзивах на апеляційну скаргу проти її задоволення висловили заперечення (а.с.228-229, 230).
08.12.2014 Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з клопотанням 2-292/91-1910 від 26.11.2014 про залучення Котовської міської громадської організації «Час змін» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача (а.с.222-223). Крім того, 15.01.2015 до канцелярії суду надійшло клопотання б/н від 15.01.2015 Рязанової Н.В., яка просить також залучити її, як голову громадської організації "Час змін" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача (а.с.240-241). Дані клопотання обгрунтовані тим, що одними із споживачів послуг комунального підприємства "Котовський міський ринок" є підприємці, члени громадської організації "Час змін", які здійснюють свою діяльність на території вказаного підприємства, користуються його послугами і сплачують економічно необгрунтований тариф, затверджений рішенням виконавчого комітету Котовської міської ради від 28.07.2011 №187.
В задоволенні вказаних клопотань слід відмовити, оскільки заявниками не надано належних в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження викладених у них обставин. З наявних в матеріалах справи документів не вбачається, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки громадської організації "Час змін" чи її голови Н.В.Рязанової.
У судовому засіданні 15.01.2015 представник відповідача апеляційну скаргу підтримав; представники позивача та третьої особи проти її задоволення висловили заперечення.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №164-ріш від 30.12.2013 визнано дії виконавчого комітету Котовської міської ради, які полягали у встановленні економічно необґрунтованого тарифу на послуги з надання торговельних місць з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, що надає комунальне підприємство «Котовський міський ринок" шляхом прийняття рішення від 28.07.2011 №187 «Про встановлення комунальному підприємству «Котовський міський ринок" тарифів на оплату послуг ринку з урахуванням ПДВ» визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 7 статті 50, статті 17 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді дій органу місцевого самоврядування, що полягають у створенні умов для вчинення порушень законодавств про захист економічної конкуренції (пункт 1 рішення); зобов'язано виконавчий комітет Котовської міської ради припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом недопущення застосування та встановлення комунальним підприємством «Котовський міський ринок" тарифів на послуги з надання торговельних місць з продажу продовольчих та непродовольчих товарів у розмірі, що був би неможливим за умов існування значної конкуренції; про вжитті заходити повідомити Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у двохмісячний строк з дня отримання цього рішення (пункт 2 рішення); відповідно до статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» оприлюднити за власні кошти пункти 1 та 2 резолютивної частини рішення у даній справі у друкованому виданні міста Котовська Одеської області у двохмісячний строк з дня отримання цього рішення, про що повідомити Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (пункт 3 рішення).
Предметом даного спору є визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення №164-ріш від 30.12.2013.
В основу зазначеного рішення відділення Антимонопольного комітету України України були покладені такі обставини:
-комунальне підприємство "Котовський міський ринок" (далі- КП "Котовський міський ринок") відповідно до статуту, затвердженого рішення Котовської міської ради від 14.04.2011 № 60-IV, засноване на власності територіальної громади м.Котовська Одеської області;
-КП "Котовський міський ринок" надає приватним підприємцям та сільгоспвиробникам (продавцям на ринку) послуги з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами; з суб'єктами підприємницької діяльності укладає договори оренди торговельного місця, предметом яких є торговельне місце, що розташоване на території ринку та надається у платне тимчасове користування для провадження торговельної діяльності; договором оренди передбачено, що орендна плата за об'єкт оренди обчисляється по тарифам затвердженим міськвиконкомом Котовської міської ради;
-на виконання доручення Антимонопольного комітету України від 08.05.2013 №13-01/208 відповідачем проведено дослідження становища КП "Котовський міський ринок" на ринку послуг з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами на предмет наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у 2012 та І кварталі 2013 року (далі- доручення Антимонопольного комітету України від 08.05.2013 №13-01/208);
-об'єктом дослідження (товаром) є послуги з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами на ринку;
-товарними межами ринку є послуги з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами на ринку;
-територіальними межами ринку є територія м. Котовськ Одеської області;
-часові межі ринку: 2012 рік - 1 квартал 2013 року;
-частка КП "Котовський міський ринок" на ринку послуг з надання місць для торгівлі продовольчими і непродовольчими товарами за цей період складала 46,95 відсотків, отже, за визначенням частини першої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підприємство у 2012 - І кварталі 2013 роках займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами із часткою, яка перевищує 35 відсотків;
-тариф на послугу оренди 1 кв. м торговельної площі КП "Котовський міський ринок" є економічно необгрунтованим, що підтверджується наступними обставинами: в калькуляції послуг на 2011 рік закладені витрати на заробітну плату у розмірі 474193,83 грн; за даними звіту про фінансові результати КП "Котовський міський ринок" за 2010 рік витрати на оплату праці у звітному періоді склали 404 600 грн, за 2009 рік -382 600 грн (зріст витрат на оплату праці складає 5,75%); зріст розміру заробітної плати на 2011 рік у порівнянні з 2010 роком склав 17,2%, що на 11,5% більше ніж у 2010 році; до загальногосподарських витрат КП "Котовський міський ринок" включило витрати на вивіз сміття та прибирання нечистот у розмірі 48 562 грн, що перевищує фактичні витрати по цій статті майже на 15 000 грн;
-тарифи на послуги КП "Котовський міський ринок" встановлені рішенням виконавчого комітету Котовської міської ради від 28.07.2011 №187 "Про встановлення комунальному підприємству "Котовський міський ринок" тарифів на оплату послуг ринку з урахуванням ПДВ».
На підставі наведених обставин відповідач дійшов висновку, що внаслідок встановлення рішенням виконавчого комітету Котовської міської ради від 28.07.2011 №187 економічно необґрунтованого тарифу на послуги, що надає КП "Котовський міський ринок", створюються умови для вчинення останнім, який має ознаки суб'єкта господарювання, що займає монопольне становище на ринку послуг з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами в межам м. Котовськ, порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем.
Предметом даного спору є визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення №164-ріш від 30.12.2013.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що при прийнятті оспореного рішення відповідачем не було враховано наступне.
Зростання мінімальної заробітної плати щороку передбачається Законом України "Про державний бюджет України". Станом на 01.12.2009 розмір мінімальної заробітної плати складав 744 грн. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік та 2011рік" мінімальна заробітна плата зростала 9 разів, станом на 01.12.2011 складала 1004 грн. Таким чином, ріст лише мінімальної заробітної плати, передбачений законодавством, складав 34,9%.
Господарський суд Миколаївської області також дійшов висновку, що зарплата робітникам комунальним підприємством "Котовський міський ринок" розрахувалась на підставі галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2010-2012 роки, згідно якої на мінімальну заробітну плату, затверджену Законом України "Про Держбюджет на 2011 рік", нараховувався галузевий коефіцієнт у розмірі 1,1 всім працівникам. Матеріали ж справи №2-26.217/151-2013 адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення не містять доказів того, що наведені показники відділенням визначались, а оскаржуване рішення не містить жодних посилань на ці докази.
Крім того, місцевий господарський суд зауважив на тому, що при прийнятті оспореного рішення територіальним відділенням були проаналізовані вибірково лише витрати на вивіз сміття та прибирання нечистот, проте при цьому останнім не було враховано, що до загальногосподарських витрат згідно Положення бухгалтерського обліку розділу 16 "витрати" та статті 138. Податкового Кодексу України відносяться, крім вивізу сміття та нечистот, ще таки показники як витрати на охорону праці, техніку безпеки відповідно до законодавства, витрати на водопостачання, водовід ведення, дезінфекцію, дератизацію приміщень, придбання інвентарю, спецодягу, миючих, дезінфеціруючих засобів, обслуговування вагозмірювальних приладів, поточний ремонт будівель, торгових столів та інші витрати.
З огляду на відсутність будь-яких економічно обґрунтованих фактів стосовно порушень, допущених виконавчим комітетом Котовської міської ради при розрахунку калькуляції на послуги ринку, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.
При цьому апеляційним господарським судом також враховано, що за інформацією Державної інспекції України з контролю за цінами стосовно дотримання вимог чинного законодавства при встановленні та застосування цін (тарифів) на послуги та оренду торгових приміщень (площ), затвердженних рішенням виконавчого комітету Котовської міської ради від 28.07.2011 №187, розрахунок тарифів здійснювався відповідно до наказу Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009 №638/109 "Про порядок розрахунків цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів". Тарифи у 2011 році були обчислені на основі суми фактичних загальногосподарських витрат за 2010 рік (витрати, пов'язані з утриманням торгових місць на ринку), у розрахунку на 1 робочий день ( у 2011 році було визначено 312 робочих днів) та на 1 кв.м торгової площі (у середньому за рік обсяг фактичної занятої торгової площі становить 770, 63 кв.м). За даними інспекції перевірка калькуляції послуг комунального підприємства "Котовський міський ринок" підтвердила правильність розрахунків (а.с.67).
Варто зазначити, що Державна інспекція України з контролю за цінами з огляду на обсяг визначених чинним законодавством її повноважень не змогла здійснити повну перевірку по КП "Котовський міський ринок" щодо обгрунтованості розрахунку тарифів, затверджених рішенням від 28.07.2011 №187, тобто перевірку первинної бухгалтерської документації та калькуляції витрат на факт її достовірності, на що посилається скаржник в апеляційній скарзі. Проте відсутність даних щодо повної перевірки обгрунтованості розрахунку тарифів не свідчить про наявність підстав вважати такі тарифи економічно необгрунтованими та не спростовує висновків суду першої інстанції щодо неповного з'ясування відповідачем обставин, які мали значення для справи.
Законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів (частина перша статті 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Відповідно до пункту 7 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є вчинення дій, заборонених згідно із статтею 17 цього Закону.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції" забороняються дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), що полягають у схиленні суб'єктів господарювання, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю до порушень законодавства про захист економічної конкуренції, створенні умов для вчинення таких порушень чи їх легітимації.
Скаржником не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення виконавчим комітетом Котовської міської ради дій, перелічених у наведеній нормі, а тому колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання недійсним оспореного рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №164-ріш від 30.12.2013 в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, які мали значення для справи, а також в зв'язку з недоведенням обставин, які мали значення для її вирішення і які відповідачем було безпідставно визнано як такі, що мали місце.
Доводи апеляційної скарги про те, що КП "Котовський міський ринок" не є особою, яка має право на оскарження до господарського суду рішення органу Антимонопольного комітету України, до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються з огляду на таке.
В силу частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України.
Відповідно до положень статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, їх представники. Сторонами у справі є відповідач і заявник (у разі якщо справу розпочато за відповідною заявою). Заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідачем є особа, щодо якої здійснюється розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Третьою особою є особа, залучена до участі у справі у зв'язку з тим, що рішення може суттєво зачепити її права та інтереси, охоронювані цим Законом. Про визнання третьою особою органами Антимонопольного комітету України приймається розпорядження, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.
Водночас статтею 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що: цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією; цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що підставою для залучення як третьої особи до участі у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції є обґрунтоване припущення, що рішення у такій справі стосується прав та інтересів, пов'язаних з економічною конкуренцією.
Достеменно знаючи, що рішення зі справи, вплине на права та інтереси КП "Котовський міський ринок", як особи дослідження ринку послуг якого здійснював відповідач на виконання доручення Антимонопольного комітету України від 08.05.2013 №13-01/208, останній безпідставно в порушення наведених норм не залучив позивача до участі у справі, що свідчить про порушення ним також норм процесуального права. І тому зазначене порушення не може бути перешкодою для звернення до суду з відповідним позовом підприємства, визнаного оспореним рішенням відділення таким, що займало монопольне становище на ринку послуг з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами із часткою, яка перевищує 35 відсотків.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваному судовому рішенні.
Таким чином, рішення місцевого господарського суду відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для його скасування відсутні.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.11.2014 у справі №915/1455/14 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 15.01.2015.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Т.А. Величко
Суддя Л.В. Поліщук
Судове рішення № 42313991, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 15.01.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 915/1455/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: