Ухвала суду № 42313947, 15.01.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

“ 15 ” січня 2015 року Справа №927/49/15

За ПОЗОВОМ: Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток"

вул. Пушкінська, 7, м. Київ, 01034

адреса для листування: вул. Димитрова, 5 (3 поверх), м. Київ, 03150

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління-1 Прилуки"

вул. Індустріальна, 2, м. Прилуки, 17500

Про стягнення 12143024,38 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН: не викликались.

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом порушено провадження у справі №927/49/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргазвидобуток" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління-1 Прилуки" про стягнення 12143024,38 грн., в тому числі 12083387,84 грн. збитків та 59636,54 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору підряду №15-02/2012 від 23.02.2012.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення в межах розміру ціни позову (12143024,38 грн.) арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління-1 Прилуки" (ідентифікаційний код 32512456), які знаходяться на його поточному банківському рахунку №2600129674 в ПАТ "УПБ" (м. Київ, МФО 300205) та/або будь-якому іншому банківському рахунку ТОВ "Будівельне управління-1 Прилуки", який буде виявлений, а також на майновий комплекс "Промбаза", який належить ТОВ "Будівельне управління-1 Прилуки" на праві власності та знаходиться за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Прилуцька (вул. Мирного), буд. 11 та складається із наступних об’єктів нерухомості: матеріальний склад площею 1200,2 м кв., майстерня з кузнею площею 918,4 м кв., лабораторія площею 166,7 м кв., майстерні МПСМ площею 98,3 м кв., майстерні площею 195,1 м кв., контора промбази площею 469,5 м кв., ополубочна майстерня (2 будівлі) площею 604,7 м кв., склад цементу площею 212,5 м кв., котельня площею 203,2 м кв. та на будь-яке інше майно ТОВ "Будівельне управління-1 Прилуки", яке буде виявлене.

Заяву про забезпечення позову Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач всіляко ухиляється від своїх обов’язків щодо здійснення розрахунків з контрагентами та уникає сплати коштів, які він зобов’язаний сплатити на підставі господарських зобов’язань та судових рішень, які є у відкритому доступі. Зокрема, доказами ухиляння Відповідача від своїх обов’язків є обставини, встановлені ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.04.2014 року у справі №742/1417/14, відповідно до якої на виконанні у відділі державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ТОВ "Будівельне управління-1 Прилуки" боргу на загальну суму 1374148,43 грн. До складу зведеного виконавчого провадження входить 13 виконавчих документів. За період 2012-2014 років державним виконавцем в ході примусового виконання вказаних рішень суду стягнуто з арештованих рахунків Відповідача лише 87161,32 грн. Проте, Відповідач не виконав жодного із зазначених виконавчих документів в добровільному порядку. У зв’язку з ухиленням від сплати боргів, вищезазначеною ухвалою суду директора ТОВ "Будівельне управління-1 Прилуки" було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання зобов’язань за судовими рішеннями.

З урахуванням викладеного Позивач вважає, що грошові кошти та/або майно Відповідача, які є в нього на сьогоднішній момент можуть бути навмисно відчужені Відповідачем для уникнення виконання можливого рішення щодо стягнення з Відповідача завданих збитків, в результаті чого виконання такого рішення суду буде неможливим, тому Позивач просить вжити щодо Відповідача заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову, яка складає 12143024,38 грн. та на майно Відповідача, а саме на цілісний майновий комплекс "Промбаза", належність якого на праві власності Відповідачу підтверджується ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.09.2013 у справі №927/1192/13.

До заяви про забезпечення позову Позивачем надані ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.04.2014 у справі №742/1417/14 та ухвали господарського суду Чернігівської області від 18.09.2013 у справі №927/1192/13, роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно зі ст.66 Господарського процесуального кодексу України:

“Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.”

Відповідно до ч.ч.1-3, 6 ст.67 Господарського процесуального кодексу України:

“Позов забезпечується:

· накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

· забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

· забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

· зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.”

У п.п.1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” (із змінами) зазначено, зокрема, таке:

“Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

· розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

· забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

· наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

· імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

· запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.”

Як зазначено в п.п.7.1, 7.2. п.7, п.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” (із змінами):

”7.Обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого.

7.1. У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.”

7.2. За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

8. У спорах щодо витребування майна в ухвалі про накладення арешту на майно боржника господарський суд повинен чітко охарактеризувати ознаки, за якими той чи інший предмет відрізняється від подібних. Не можна, наприклад, накладати арешт на автомобіль, не зазначивши його видових ознак, державного реєстраційного номера, номера двигуна та ін., що відрізняло б саме цей автомобіль від будь-якого автомобіля взагалі.”

Крім того, згідно ч.1 ст.66 Закону України “Про виконавче провадження”:

“У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку, що, якщо предметом позову є стягнення саме грошових коштів, то і забезпечення позову має в першу чергу відбуватися саме накладенням арешту на грошові суми Відповідача. І лише в разі їх відсутності чи недостатності може вирішуватися питання про накладення арешту на інше майно Відповідача, в тому числі і нерухоме.

З урахуванням вищевикладеного суд відмічає наступне.

З представленої Позивачем копії ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02.04.2014 року у справі №742/1417/14 вбачається, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції вже перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ТОВ "Будівельне управління-1 Прилуки" боргу на загальну суму 1374148,43 грн., до якого входить 13 виконавчих документів, тобто всі грошові кошти Відповідача вже і так знаходяться під арештом.

Разом з тим, за період 2012-2014 років, тобто практично трьох років, державним виконавцем в ході примусового виконання вказаних рішень суду стягнуто з арештованих рахунків Відповідача лише 87161,32 грн., тобто трохи більше 6% від суми боргу.

Таким чином, Позивачем не представлено належних та допустимих письмових доказів:

· ні наявності у Відповідача на момент пред'явлення позову до нього грошових сум, які можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення;

· ні можливості чи вірогідності приходу таких коштів Відповідачу в період дії зазначеного в заяві арешту;

· ні, що Відповідач витрачає такі грошові кошти не для здійснення розрахунків саме з Позивачем, а на інші цілі, і, що внаслідок цих чи інших дій Відповідача наявні у нього грошові кошти можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення;

· ні, з урахуванням вищенаведеного, що такій захід, як арешт грошових коштів Відповідача, саме в даному випадку буде реально спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Також, Позивачем не додано до зазначеної заяви належних та допустимих письмових доказів, що наведений у заяві майновий комплекс "Промбаза" належить Відповідачу на праві власності саме на момент пред'явлення позову до нього, оскільки наведена в заяві ухвала господарського суду Чернігівської області у справі №927/1192/13 винесена 18.09.2013, тобто більше року назад.

Крім того, Позивачем не надано доказів вчинення Відповідачем дій з реалізації цього чи будь якого іншого майна, яке буде виявлене, чи підготовчих дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо.

При тому, що з врахуванням вищевказаної інформації про наявність зведеного виконавчого провадження про стягнення з ТОВ "Будівельне управління-1 Прилуки" боргу на загальну суму 1374148,43 грн., практично не виконаного на даний час, даний комплекс (як і інше майно Відповідача) вже міг бути або проданий Відповідачем чи державним виконавцем, або також вже перебуває під арештом.

Проте, як зазначено судом, жодних даних щодо власника та правового режиму цього майнового комплексу саме на даний момент, Позивачем не представлено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява Позивача про забезпечення позову шляхом накладення в межах розміру ціни позову (12143024,38 грн.) арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне управління-1 Прилуки" (ідентифікаційний код 32512456), які знаходяться на його поточному банківському рахунку №2600129674 в ПАТ "УПБ" (м. Київ, МФО 300205) та/або будь-якому іншому банківському рахунку ТОВ "Будівельне управління-1 Прилуки", який буде виявлений, а також на майновий комплекс "Промбаза", який належить ТОВ "Будівельне управління-1 Прилуки" на праві власності та знаходиться за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Івківці, вул. Прилуцька (вул. Мирного), буд. 11 та складається із наступних об’єктів нерухомості: матеріальний склад площею 1200,2 м кв., майстерня з кузнею площею 918,4 м кв., лабораторія площею 166,7 м кв., майстерні МПСМ площею 98,3 м кв., майстерні площею 195,1 м кв., контора промбази площею 469,5 м кв., ополубочна майстерня (2 будівлі) площею 604,7 м кв., склад цементу площею 212,5 м кв., котельня площею 203,2 м кв. та на будь-яке інше майно ТОВ "Будівельне управління-1 Прилуки", яке буде виявлене, задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, судовий збір за розгляд даної заяви покладається на Позивача.

Згідно п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 “Про судове рішення” ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 12211ГПК).

Керуючись ст.ст.66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Позивача про забезпечення позову залишити без задоволення.

Суддя І.В. Кушнір

13.10.14

15.01.15