Постанова № 42313508, 04.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2732/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Ніжинського міжрайонного управління водного господарства до Державної фінансової інспекції у Чернігівській області, третя особа: Служба автомобільних доріг у Чернігівській області про визнання незаконим та скасування пункту вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Ніжинське міжрайонне управління водного господарства звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Чернігівській області, третя особа: Служба автомобільних доріг у Чернігівській області, просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати нечинним та скасувати пункт 2.4 вимоги від 20 червня 2013 року № 1-18/1061 щодо усунення виявлених порушень законодавства в частині незаконного списання майна на суму 620 577 грн. 00 коп.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна фінансова інспекція у Чернігівській області, звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні прозову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Ніжинською об'єднаною Державною фінансовою інспекцією проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Ніжинського міжрайонного управління водного господарства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами ревізії відповідачем складено Акт від 24 травня 2013 року № 1-24/049

Ревізією встановлено, що Ніжинським міжрайонним управлінням водного господарства на адресу Деснянського басейнового управління водних ресурсів було надіслано лист від 28 грудня 2010 року № 310 "Про надання згоди на списання об'єктів державної власності" та документи на списання автодорожніх мостів на меліоративних системах з балансу міжрайонного управління водного господарства.

В ході проведення ревізії встановлено, що з метою уникнення подвійного обліку з Службою автомобільних доріг у Чернігівській області з балансу Ніжинського міжрайонного управління водного господарства та з-під звіту начальників експлуатаційних дільниць в 2011 році списано наступні мостові переходи: - міст залізобетонний на о/с "Прохори" ГД ПК 69+22, 1968 року введення в експлуатацію, інв. № 103304406, первісною вартістю 70 778,00 грн., залишковою вартістю 5 662,00 грн.; - міст залізобетонний на о/с "Рудка" р. Баба МК ПК 179+19, 1973 року введення в експлуатацію, інв. № 103330452, первісною вартістю 166 928,00 грн., залишковою вартістю 25 040,00 грн.; - міст залізобетонний на о/с "Шлях Ілліча" р. Дівиця МК-1 ПК 128+30, 1961 року введення в експлуатацію, інв. № 10330699, первісною вартістю 153 958,00 грн., залишковою вартістю 23 094,00 грн.; - міст залізобетонний на о/с "Лихачів" МК ПК 41+00, 1968 року введення в експлуатацію, інв. № 10330123, первісною вартістю 151 073,00 грн., залишковою вартістю 25 681,00 грн.; - міст залізобетонний на о/с "Мала Кошелівка" МК ПК 91+67, 1967 року введення в експлуатацію, інв. № 10330134, первісною вартістю 77 840,00 грн., нульовою залишковою вартістю.

Вартість мостових переходів в кількості п'яти одиниць списано з балансу Ніжинського міжрайонного управління водного господарства.

Згідно наданої до ревізії документації, головним державним інспектором зроблено висновок, що вищезазначені залізобетонні мости входять в цілісний майновий комплекс.

Як вбачається з даних бухгалтерського обліку, а саме: Відомості доріг та її елементів по області, дані якої відповідають даним головної книги (Дт рахунка 109) та даним фінансової звітності ф. 1 "Баланс", станом на липня 2010 року, 01 січня 2011 року, 01 січня 2012 року, 01 січня 2013 року в Службі автомобільних доріг у Чернігівській області відображено автомобільні мости у складі доріг, на яких розташовані мости, що перебували на обліку Ніжинського МУВГ.

В обліку Служби автомобільних доріг у Чернігівській області елементи автомобільних доріг - мости, відображено у загальній їх кількості, загальній протяжності із відображенням загальної первісної та залишкової вартості. Інвентарний номер мостів відповідає інвентарному номеру автомобільної дороги. Всі автомобільні дороги (з урахуванням їх елементів) зареєстровано в Фонді державного майна України з присвоєнням відповідного реєстрового номеру.

Отже, Ніжинська об'єднана Державна фінансова інспекція прийшла до висновку, що списання мостових переходів з балансу Ніжинського міжрайонного управління водного господарства на загальну суму 620 577,00 грн. проведено безпідставно (за відсутності події передачі засвідченої відповідними первинними документами), що є порушенням п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".

Також, в Акті ревізії зазначено, що вищевказані мостові переходи по бухгалтерському обліку Ніжинського МУВГ рахувалися в складі цілісного майнового комплексу меліоративних систем управління водного господарства, а отже, в порушення вимог пп. "а" п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" Ніжинським МУВГ без дозволу Кабінету Міністрів України та без виділення їх в окрему облікову одиницю незаконно відчужено майно на користь об'єктів державної форми власності, оскільки, відповідно до п. 2, п. 4 вищевказаної постанови, списання нерухомого майна, яке входить до складу цілісних майнових комплексів навіть після виділення його в окрему облікову одиницю здійснюється з дозволу Кабінету Міністрів України.

На підставі встановлених порушень, Ніжинською об'єднаною Державною фінансовою інспекцією пред'явлено до позивача вимоги по усуненню виявлених порушень від 20 червня 2013 року № 1-18/1061 із встановленням строку для вжиття заходів з виконання до 20 липня 2013 року, пунктом 2.4 якого вимагається поновити в бухгалтерському обліку наявність вищезазначених активів, вжити всі вичерпні заходи щодо відшкодування втрат понесених внаслідок незаконного списання майна на суму 620 577,00 грн. відповідно до чинного законодавства.

Не погоджуючись з п. 2.4 вимог від 20 червня 2013 року № 1-18/1061 щодо усунення виявлених порушень законодавства в частині незаконного списання майна на суму 620 577 грн. 00 коп. та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення про Держфінінспекцію).

Згідно п. 6 Положення № 499/2011, Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Положенням про Держфінінспекцію також передбачено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Вищевказані норми кореспондуються з положеннями п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року N 2939-XII, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

З аналізу вищенаведених норм слідує висновок, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів.

Так, при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З наведеного слідує висновок про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

При цьому, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, Ніжинське міжрайонне управління водного господарства звернулось до суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Чернігівській області, третя особа: Служба автомобільних доріг у Чернігівській області про визнання нечинним та скасування пункту 2.4 вимоги від 20 червня 2013 року № 1-18/1061 щодо усунення виявлених порушень законодавства в частині незаконного списання майна на суму 620 577 грн. 00 коп.

Тобто, позивач оскаржує пункт вимоги Ніжинської об'єднаної Державної фінансової інспекції, який вказує на виявлені збитки, їхній розмір та містить зобов'язання повернути кошти до бюджету.

З огляду на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не за поданням адміністративного позову підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Дана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постанові від 18 вересня 2014 року у справі № 21-332а14.

Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає, що позов Ніжинського міжрайонного управління водного господарства є необґрунтованим, безпідставно задоволений судом першої інстанції, а тому рішення суду підлягає скасуванню із винесенням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Чернігівській області задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Ніжинського міжрайонного управління водного господарства відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст постанови виготовлено 10.12.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.