Рішення № 42312975, 16.01.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.15 Справа № 904/9880/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "ІНДУСТРІЯ ІНВЕСТ", м. Запоріжжя

до публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення 44 814,41 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Капля К.І.

Представники:

від позивача: Проскура А.С., довіреність №15 від 12.01.2015

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ІНДУСТРІЯ ІНВЕСТ» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» (надалі - Відповідач) про стягнення 44 814,41 грн. за договором поставки №56/14 від 23.01.2014.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір поставки 56/14 від 23.01.2014, видаткові накладні №РН-0000194 від 06.02.2014, №РН-0000196 від 06.02.2014, №РН-0000315 від 18.02.2014, №РН-0000587 від 02.04.2014, №РН-0000588 від 02.04.2014, №РН-0000589 від 02.04.2014, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №189 від 06.02.2014, №258 від 18.02.2014, №496 від 01.04.2014, претензію вих. №14/11/14-юр-6 від 14.11.2014.

Позивач керуючись п.4.1., 7.2. Договору, п.9 Додатку №1, п.8 Додатку №2, п.7 Додатку №3, п.7 Додатку №4 до Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача, заборгованість за поставлений товар в сумі 35 637,00 грн., три проценти річних у сумі 660,76 грн., інфляційні втрати в сумі 4 580,65 грн., пеню в сумі 3 936,00 грн.

Відповідач у призначене на 13.01.2015 судове засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром №168 від 17.12.2014 замовленої кореспонденції по Україні з повідомленням, витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень від 12.01.2015.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 13.01.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2014 товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ІНДУСТРІЯ ІНВЕСТ» (Позивач, Постачальник) та публічне акціонерне товариство «ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» (Відповідач, Покупець) уклали договір поставки №56/14 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, надалі - Товар. Найменування, асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки товару зазначаються у Специфікаціях, які оформлюються у вигляді Додатків і складають невід'ємну частину цього Договору (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору, розрахунки за цим Договором Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника в порядку та строки, зазначені у Специфікаціях.

На виконання умов Договору, Позивач здійснив поставку Відповідачу:

- 06.02.2014 - Товар загальною вартістю 14 878,74 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000194, №РН-0000196 від 06.02.2014, на умовах оплати - протягом 60-ти календарних днів від дати поставки (п.9 Додатку №1, п.8 Додатку №2 до Договору), тобто до 07.04.2014 включно;

- 18.02.2014 - Товар загальною вартістю 7 373,28 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000315 від 18.02.2014, на умовах оплати - протягом 60-ти календарних днів від дати поставки (п.8 Додатку №2 до Договору), тобто до 19.04.2014 включно;

- 02.04.2014 - Товар загальною вартістю 4 207,20 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000587, №РН-0000588 від 02.04.2014, на умовах оплати - протягом 60-ти календарних днів від дати поставки (п.8 Додатку №2, п.7 Додатку №3 до Договору), тобто до 01.06.2014 включно;

- 02.04.2014 - Товар загальною вартістю 9 177,78 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000589 від 02.04.2014, на умовах оплати - протягом 30-ти календарних днів від дати поставки (п.7 Додатку №4 до Договору), тобто до 02.05.2014 включно.

Проте Відповідач в зазначені вище строки розрахунок за поставлений Товар не здійснив, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем в сумі 35 637,00 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків здійснення розрахунку за поставлений Товар, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 35 637,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 660,76 грн. за загальний період нарахування з 08.04.2014 по 04.12.2014, та інфляційні втрати в сумі 4 580,65 грн. за загальний період нарахування з квітня 2014 року по жовтень 2014 року.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати за поставлений Товар, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, в сумі 660,76 грн.

Що стосується розрахунку інфляційних втрат судом встановлено наступне.

За змістом ч.3 п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помножений на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці) у якому (яких) мала місце інфляція.

В той же час, Позивачем здійснений розрахунок інфляційних втрат за період прострочення починаючи з місяця, в якому мав бути здійснений платіж.

Таким чином, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню - в сумі 3 611,25 грн.

Згідно з п. 7.2. Договору, у випадку порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

За розрахунком Позивача розмір пені, за загальний період нарахування з 08.04.2014 по 30.11.2014, становить 3 936,00 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобов'язання з оплати поставленого Товару (остаточний розрахунок) Відповідачем не виконано.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок відповідає умовам Договору та нормам діючого законодавства, а відтак позовні вимоги про стягнення пені в сумі 3 936,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 115, код ЄДРПОУ 05393139) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «ІНДУСТРІЯ ІНВЕСТ» (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 174-А, кв.28, код ЄДРПОУ 32242911) 35 637,00 грн. (тридцять п'ять тисяч шістсот тридцять сім гривень 00 копійок) основного боргу, 660,76 грн. (шістсот шістдесят гривень 76 копійок) 3% річних, 3 611,25 грн. (три тисячі шістсот одинадцять гривень 25 копійок) інфляційних втрат, 3 936,00 грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять шість гривень 00 копійок) пені, 1 787,48 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят сім гривень 48 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 16.01.2015.

Суддя А.Є. Соловйова