Рішення № 42312930, 12.01.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.15р. Справа № 904/7172/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про стягнення 190 354,74 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: Сидоренко А.С., довіреність №14-100 від 18.04.2014 року, представник;

Від відповідача: Цибульська Т.М., довіреність від 05.01.2014 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ звернулось до господарського суду із позовом про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська заборгованості за природний газ поставлений на підставі договору №13/4143-БО-3 від 10.12.2012 року купівлі - продажу природного газу протягом жовтня 2013 року - грудня 2013 року у розмірі 118 611, 41 грн.; пені у розмірі 36 271, 49 грн. інфляційних втрат у розмірі 27 389, 47 грн. та 3% річних у розмірі 8082, 38 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №13/4143-БО-3 від 10.12.2012 року купівлі - продажу природного газу.

Ухвалою господарського суду від 19.09.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.10.2014 року.

У судовому засіданні 13.10.2014 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 36) в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, оскільки відповідач сплатив позивачу всю суму коштів, передбачених Договором та Додатковою угодою № 1 від 25.12.2013 року. Таким чином, сума 118 116, 41 грн. не може бути стягнута на підставі договору , оскільки дана сума є позадоговірною. Для стягнення позадоговірних коштів, законодавством передбачені інші підстави ніж для договірних, у зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення позову. До даного відзиву, відповідачем додано клопотання про зменшення пені, оскільки кошти на оплату санкцій та пені взагалі не передбачені кошторисом КЕВ м. Дніпропетровська (а.с.44).

У судовому засіданні 13.10.2014 року відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України присутнім сторонам оголошено перерву до 10.11.2014 року.

У зв'язку з знаходженням судді Первушина Ю.Ю. на лікарняному, відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розпорядженням господарського суду Дніпропетровської області щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ № 699 від 10.11.14р. справу №904/7172/14 передано на розгляд судді Петренко І.В.

Ухвалою господарського суду від 11.11.2014 року справу №904/7172/14 прийнято до свого провадження суддею Петренко І.В.

У зв'язку з виходом судді Первушина Ю.Ю. з лікарняного, на підставі доповідної записки від 04.12.14 року, справу №904/7172/14 передано на розгляд судді Первушину Ю.Ю.

Ухвалою суду від 04.12.2014 року справу №904/7172/14 прийнято до свого провадження суддею Первушиним Ю.Ю., розгляд призначено в судове засіданні на 08.12.14 року.

Ухвалою господарського суду від 08.12.2014 року розгляд справи відкладено на 22.12.2014 року, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів.

Представник відповідача у судове засідання 22.12.2014 року не з'явився, 22.12.2014 року надіслав клопотання факсимільним зв'язком про неможливість направити свого представника у судове засідання, проти позову заперечує у повному обсязі (а.с. 63).

Представник позивача у судовому засіданні 22.12.2014 року надав заперечення на зменшення неустойки (а.с. 64-67), в якому останній зазначив, що зменшення судом розміру пені спричинить Позивачу додаткові збитки та дозволить Відповідачу і у подальшому безкарно порушувати договірні умови.

Ухвалою господарського суду від 22.12.2014 року розгляд справи відкладено на 12.01.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових документів.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.01.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач/Продавець) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (далі - Відповідач/Покупець) було укладено Договір №13/4143-БО-3 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2013 році імпортований природний газ, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ) на умовах цього Договору.

Газ, що поставляється за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансується з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання (п.1.2 Договору).

Згідно п.2.1 Договору Продавець передає Покупцеві з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року газ обсягом до 1200 тис.куб.м., у тому числі по місяцях (тис.куб.м.):

- жовтень 251, 255;

- листопад 548, 745;

- грудень 400,00.

Обсяги закупівлі газу можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та рівня оплат (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору, місце поставки газу: Продавець передає газ Покупцеві на комерційному вузлі /вузлах обліку газу Покупця або за відсутності їх у Покупця - на вузлах обліку газорозподільного підприємства. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність пов'язану з правом власності на газ (п.5.2.1 Договору).

Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 459,00 грн. без урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість - 20 %. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295, 60 грн., крім того ПДВ - 20% - 59,12 грн., всього з ПДВ - 354, 72 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 823, 78 грн., крім того ПДВ - 20% - 764, 76 грн., всього з ПДВ - 4 588, 54 грн. Загальна вартість цього договору на дату його укладання становить 4 588 540, 00 грн., крім того ПДВ - 20% - 917 708, 00, разом з ПДВ - 5 506 248, 00 грн. (п.3.1 Договору).

Згідно п. 4.5 Договору, звіряння розрахунків здійснюється Сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Зазначене оформляється актом звіряння, з урахуванням вартості робіт з відключення та відповідних оплат, у разі виконання таких робіт.

Згідно п. 6.1. Договору, Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

Термін поставки газу з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року включно (п. 5.1 Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі з одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.10.2013 року, і діє у частині поставки газу до 31.12.2013 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов Договору Продавець поставив протягом жовтня - грудня 2013 року, а Покупець прийняв природний газ на загальну суму 4 599 741, 19 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу (а.с. 19-21):

- від 30.11.2013 року (за жовтень 2013 р.) на суму 1 152 754, 95 грн.;

- від 30.11.2013 року (за листопад 2013р.) на суму 1 379 823, 25 грн.;

- від 31.12.2013 року (за грудень 2013р.) на суму 2 067 162, 99 грн.;

Відповідно до п. 4.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач частково виконав зобов'язання з оплати за поставлений природній газ у сумі 4 481 129, 78 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за Договором №13/4143- БО-3 від 10.12.2012 року в сумі 118 611, 41 грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за поставлений природний газ у розмірі 118 611, 41 грн.

З огляду на положення п. 4.1 Договору, строк оплати поставленого природного газу є таким, що настав. Відповідач доказів оплати природного газу в сумі 118 611, 41 грн., не надав.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву (а.с. 36) заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що відповідач сплатив позивачу всю суму коштів, передбачених Договором та Додатковою угодою № 1 від 25.12.2013 року. Таким чином, сума 118 116, 41 грн. не може бути стягнута на підставі договору , оскільки дана сума є позадоговірною.

Ухвалою суду від 22.12.2014 року судом зобов'язано сторін надати для огляду в судовому засіданні оригінал Додаткової угоди №1 до договору про закупівлю природного газу від 10.12.2013 року №13/4143-БО-3 та письмові пояснення щодо підписання Додаткової угоди №1 до договору про закупівлю природного газу від 10.12.2013 року №13/4143-БО-3.

Сторонами на вимогу суду не надано для огляду у судовому засіданні оригінал Додаткової угоди №1 до договору про закупівлю природного газу від 10.12.2013 року №13/4143-БО-3, у зв'язку з чим суд не приймає його до уваги.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 118 611, 41 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 14.11.13 року по 17.06.14 року в сумі 8 082, 38 грн. та збитки від інфляції за період листопад 2013 року по травень 2014 року в сумі 27 389, 47 грн. (розрахунок - а.с. 9-15).

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.9-10), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 14.11.13 року по 17.06.14 року в сумі 8 082, 38 грн. та збитки від інфляції за період листопад 2013 року по травень 2014 року в сумі 27 389, 47 грн. є обґрунтованими, оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце, тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.7.3 Договору у разі невиконання Покупцем умов пункту 4.1 цього Договору Продавець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

За несвоєчасну оплату природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 14.11.13 оку по 17.06.14 року у сумі 36 271, 49 грн. (розрахунок - а.с. 9-10).

13.10.2014 року відповідач подав відзив на позовну заяву, до даного відзиву, відповідачем додано клопотання про зменшення пені, оскільки кошти на оплату санкцій та пені взагалі не передбачені кошторисом КЕВ м. Дніпропетровська (а.с.44).

Відповідно до п. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зважаючи на клопотання відповідача про зменшення пені, враховуючи те, що зазначена у позові заборгованість виникла у зв'язку із несвоєчасним надходженням коштів та беручи до уваги, що спірний природний газ постачається виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, також те, що Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська є бюджетною установою, фінансування якої проводиться в дуже обмеженому обсязі, господарський суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені до 50% від належної до стягнення, що буде становити суму 18 135 грн. 75 коп.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 20.06.2013 № 30/5005/9890/2012 та від 18.04.2013 № 7/5005/9336/2012.

Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: стягненню підлягає основний борг у розмірі 118 611 грн. 41 коп., пеня у розмірі 18 135 грн. 75 коп., інфляційні втрати у розмірі 27 389 грн. 47 коп., 3% річних у розмірі 8 082 грн. 38коп., в решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник з вини останнього.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (49005, місто Дніпропетровськ, вулиця Феодосіївська, 13, код ЄДРПОУ 08004581) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, місто Київ, вулиця Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) заборгованості за природний газ у розмірі 118 611 грн. 41 коп., пеню у розмірі 18 135 грн. 75 коп., інфляційні втрати у розмірі 27 389 грн. 47 коп., 3% річних у розмірі 8 082 грн. 38 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 807 грн. 09 коп.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.01.2015 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин