Постанова № 42312811, 14.01.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2901/14-a

14 січня 2015 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Баб'юка П.М.

при секретарі судового засідання Шмир Р. І.

за участю:

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги в сумі 4212,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», перебуваючи на обліку в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості як безробітний, одержував допомогу по безробіттю і одночасно був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. При зверненні із заявами про отримання статусу безробітного відповідач не подав відомості про обставини, які впливають на умови виплати йому матеріального забезпечення, у зв'язку з чим, допомога по безробіттю в сумі 4212,62 грн. яка виплачена ОСОБА_1 підлягає поверненню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві та просила позов задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що відповідач при зверненні до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості про отримання статусу безробітного вважав, що у зв'язку із фактичним нездійсненням підприємницької діяльності та неотриманням доходів, не являвся підприємцем, а отже, на його думку, мав право на отримання статусу безробітного з виплатою допомоги. Крім того, відповідач зазначив, що він звертався до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції із заявою про припинення підприємницької діяльності, а відтак, вважав що підприємницька діяльність була припинена і він не являвся підприємцем.

Заслухавши пояснення осіб які беруть участь у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_1 за сприянням у працевлаштуванні звернувся в Тернопільський міський центр зайнятості 05.06.2002 року, статус безробітного йому надано 12.06.2002 року. Повторно відповідач звернувся за сприянням у працевлаштуванні в Тернопільський міський центр зайнятості 17.01.2006 року, статус безробітного йому надано 24.01.2006 року.

Двічі в заявах про надання статусу безробітного позивач зокрема зазначив, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. З відповідальністю за недостовірність внесених у заяву особистих даних, невиконання обов'язків як безробітного, ознайомлений.

За періоди з 12.06.2002 р. по 21.02.2003 р. та з 24.01.2006 р. по 19.06.2007 р. відповідачеві виплачено допомогу по безробіттю в сумі 4212,62 грн.

Відповідно до інформації, наданої Реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції 07.08.2014, встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець з 20.04.1994 р.

16 вересня 2014 року директором Тернопільського міськрайонного центру зайнятості з метою перевірки вказаних відомостей видано наказ за № 222 «Д» «Про розслідування страхових випадків».

Розслідуванням встановлено, що відповідач приховав відомості про те, що він двічі перебуваючи на обліку у Тернопільському міському центрі зайнятості з 12.06.2002 р. по 21.02.2003 р. та з 24.01.2006 р. по 19.06.2007 р. та одержуючи допомогу по безробіттю, одночасно був зареєстрований, як фізична особа - підприємець (з 20.04.1994). Результати розслідування викладено в акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 16.10.2014 р.

10.11.2014 року центром зайнятості видано наказ № 289 «Д» від 10.11.2014 р про повернення коштів, яким зобов'язано відповідача протягом 15-ти календарних днів повернути виплачену допомогу по безробіттю в сумі 3683,54 грн. за період з 24.01.2006 року по 19.06.2007 року та 529,08 грн. за період з 12.06.2002 року по 21.02.2003 року (а.с.20).

Повідомлення щодо направлення центром зайнятості копії наказу № 289 «Д» від 10.11.2014 року про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю за періоди з 12.06.2002 року по 21.02.2003 року та з 24.01.2006 року по 19.06.2007 року в сумі 4212,62 грн., направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 11.11.2014 року за №08/6174.

Претензію про стягнення допомоги по безробіттю у сумі 4212,62 грн. направлено ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 27.11.2014 року за № 08/6437.

Проте, в добровільному порядку відповідач вказані кошти не повернув.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» (чинного на момент виникнення спірних відносин), безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно з вимогами п. б) ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» (чинного на момент виникнення спірних відносин) в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, та які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Згідно «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 № 7-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 за № 232/16248 передбачено, що обмін інформацією здійснюється між центрами зайнятості та державними реєстраторами.

Відповідно до п. 6 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за № 232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно абзацу чотирнадцятого п. 20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку, зокрема, з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітного.

Оскільки відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 14 грудня 2000 року за № 915/5136 право на отримання допомоги по безробіттю мають лише незайняті (безробітні) особи, тому допомога отримана внаслідок обману або зловживання особою своїми правами, підлягає поверненню до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Як встановлено судом та підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 20.04.1994 року відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець. 06.08.2014 року підприємницьку діяльність відповідача було припинено на підставі постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2009 року.

Таким чином, на час звернення до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітного з виплатою допомоги і під час перебування на обліку як безробітний, відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності (підприємець) та належав до зайнятого населення.

При цьому, відомості про вказані обставини відповідач в заявах не вказав, зазначивши, що як суб'єкт підприємницької діяльності, засновник (співзасновник) юридичних осіб він не зареєстрований.

Також слід зазначити, що відповідач у 1994 році самостійно та добровільно зареєструвався як фізична особа-підприємець, а відтак, взяв на себе обов'язок по дотриманню вимог чинного законодавства у даних правовідносинах, та діяв на власний ризик.

Таким чином, при зверненні до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітного з виплатою допомоги, відповідач, вказуючи щодо себе певні дані повинен був пересвідчитись в їх достовірності.

Згідно довідок Тернопільського МРЦЗ від 06.11.2014 року № 2768, №2766, за періоди з 24.01.2006 року по 19.06.2007 року та з 12.06.2002 року по 21.02.2003 року відповідачеві виплачено допомогу по безробіттю в загальні сумі 4212,62 грн.

Оскільки під час отримання статусу безробітного та одержання допомоги по безробіттю відповідач не подав відомостей про обставини, що впливають на умови її виплати, виплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.

Докази добровільного повернення відповідачем вказаних коштів в матеріалах справи відсутні.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже, підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості (і.к.14029303) незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 4212,62 грн. (чотири тисячі двісті дванадцять гривень шістдесят дві копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

В повному обсязі постанова складена 16 січня 2015 року.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна:

Суддя Баб'юк П.М.