Постанова № 42312665, 08.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 р. Справа № 804/16681/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняПанченко Я.І. за участю представників сторін: від позивача : Самойленко В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкод" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0008011502 від 11.06.2014р.,-

ВСТАНОВИВ:

13.10.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкод" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми "Ш" №0008011502 від 11.06.2014р. про нарахування штрафу в розмірі 25650,00грн. за затримку оплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2013рік в сумі 128250,00грн. на 43 дні затримки (за період з 12.03.2014р. по 23.04.2014р.).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності податку на прибуток за 2013р. позивача, за результатами якої складено акт від 15.05.2014р. №1966/1502/36441824, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення №0008011502 від 11.06.2014р. та нараховано штраф у розмірі 25650,00грн. за затримку оплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2013р. в сумі 128250,00грн. на 43 дні затримки (за період з 12.03.2014р. по 23.04.2014р.). Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є незаконним з огляду на те, що позивачем 27.02.2014р. помилково було задекларовано податок на прибуток за 2013р. на суму 265557,00грн. та згідно уточнюючої декларації від 11.03.2014р. зобов'язання з податку на прибуток було зменшено та остаточно задекларовано податок на прибуток за 2013р. в сумі 153900,00грн., який повністю сплачений позивачем станом на 28.02.2014р. у відповідності до вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а тому позивач вважає, що склад порушення податкового законодавства у діях позивача відсутній у зв'язку з чим застосування штрафу за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням є безпідставним.

Представник позивача в судовому засіданні з приводу позовних вимог будь-яких пояснень надавати відмовився.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважної причини, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у судовому засіданні 14.11.2014р., що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с. 59).

14.11.2014р. відповідач надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю посилаючись на те, що податкове повідомлення - рішення №0008011502 від 11.06.2014р. прийнято обґрунтовано і правомірно з огляду на те, що відповідно до акту камеральної перевірки від 15.05.2014р. №1966/1502/36441824 було встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: порушено граничний строк сплати суми грошового зобов'язання, затримка строку сплати грошового зобов'язання в 43 календарні дні розрахована з дня, коли платник подав уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2013рік, якою визначено податок на прибуток за 2013р. в сумі 128250,00грн. (а.с. 54-55).

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у справі доказами з урахуванням поданих представником відповідача пояснень в судовому засіданні 14.11.2014р. та письмових заперечень на позов згідно до вимог ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 08.12.2014р.

Судом у ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкод» зареєстровано як юридична особа 13.04.2009р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за адресою: 49010, м.Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Погребняка, буд.25-А, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій від 26.04.2013р. (а.с. 38).

Позивачем до податкового органу були подані податкові декларації, а саме:

- 27.02.2014р. - податкова декларація з податку на прибуток за 2013р., за якою визначено суму податку на прибуток у розмірі 265557,00грн (а.с. 8-12);

- 11.03.2014р.- уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 2013р. на суму податку на прибуток 153900,00грн. та самостійно визначено до сплати авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) період, що підлягає сплаті щомісяця) в сумі 12825,00грн. (а.с.13-17);

- 23.04.2014р. - уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за 2013р., з урахуванням зменшення нарахованої суми податку у розмірі 128250,00грн., на суму податку на прибуток за результатами останнього календарного кварталу на суму 25650,00грн., а також самостійно визначено до сплати авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) період, що підлягає сплаті щомісяця) в сумі 12825,00грн. (а.с. 18-23).

Надалі, 15.05.2014р. відповідачем за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток було складено акт № 1966/1502/36441824 від 15.05.2014р., яким встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, встановлених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: до 11.03.2014р. за податковою декларацією з податку на прибуток за 2013 рік №9090833447 від 27.02.2014р. на суму 265575,00грн., фактично була сплачена сума 128250,00грн. за уточнюючою декларацією №9091327721 від 23.04.2014р. (а.с.7).

На підставі зазначеного вище акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0008011502 від 11.06.2014р. на суму штрафу за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 25650,00грн. (а.с. 5).

Позивач оспорює вказане податкове повідомлення-рішення та просить скасувати його посилаючись на те, що подавши уточнюючі декларації з податку на прибуток, остаточно було задекларовано податок на прибуток за 2013р. у сумі 153900,00грн. та який було вчасно сплачено позивачем у відповідності до вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

Заслухавши представника відповідача, який брав участь у судовому засіданні 14.11.2014р., дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми чинного податкового законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податку контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і строки встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Абз. 12 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що 12-місячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

З аналізу наведених норм чинного податкового законодавства видно, що граничним строком сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2013рік є 11.03.2014р.

Як встановлено судом та підтверджено копіями виписок банку, позивачем були сплачені авансові внески з податку на прибуток за період з березня 2013р. по лютий 2014р. у загальному розмірі 153900,00грн. за податковою декларацією за 2013 рік у сумі 12825,00грн. щомісяця, а саме: за березень 2013р. - авансові внески з податку на прибуток були сплачені - 29.03.2013р.; за квітень 2013р. - авансові внески з податку на прибуток були сплачені - 29.04.2013р.; за травень 2013р. - авансові внески з податку на прибуток були сплачені - 27.05.2013р.; за червень 2013р. - авансові внески з податку на прибуток були сплачені - 27.06.2013р.; за липень 2013р. - авансові внески з податку на прибуток були сплачені - 29.07.2013р.; за серпень 2013р. - авансові внески з податку на прибуток були сплачені - 09.08.2013р. та 28.08.2013р.; за вересень 2013р. - авансові внески з податку на прибуток були сплачені - 30.09.2013р.; за жовтень 2013р. - авансові внески з податку на прибуток були сплачені - 30.10.2013р.; за листопад 2013р. - авансові внески з податку на прибуток були сплачені - 29.11.2013р.; за грудень 2013р. - авансові внески з податку на прибуток були сплачені - 27.12.2013р.; за січень 2014р. - авансові внески з податку на прибуток були сплачені - 30.01.2014р.; за лютий 2014р. - авансові внески з податку на прибуток були сплачені - 28.02.2014р. (а.с. 24-37).

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач не порушив граничних термінів сплати авансових внесків з податку на прибуток у встановлені п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України строки, оскільки позивач здійснив сплату податку на прибуток за 2013р. у загальній сумі 153900,00грн. у повному обсязі 28.02.2014р., що підтверджено копіями виписок банку, тобто до 11.03.2014р. (а.с. 24-37).

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи в судовому засіданні 14.11.2014р. не надав жодних доказів та не навів жодних обґрунтованих підстав на обґрунтування законності та правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення 11.06.2014р. з урахуванням встановлених судом обставин щодо повної сплати позивачем податку на прибуток за 2013р. 28.02.2014р. у сумі 153900,00грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладеного, перевіривши правомірність прийняття оспорюваного рішення з урахуванням вимог ч.3 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що відповідачем прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 11.06.2014р. не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За таких обставин, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 182 грн. 70 коп. сплачені позивачем за квитанцією №612 від 09.10.2014р. (а.с.2) з урахуванням вимог ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 72, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкод" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0008011502 від 11.06.2014р. - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0008011502 від 11.06.2014р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкод" (49010, м.Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Погребняка, буд.25-А, код ЄДРПОУ 36441824)- судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 182 грн. 70 коп. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 15.12.2014р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 15.12.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.О. Конєва С.О.Конєва Ю.В.Горобець