Ухвала суду № 42312657, 15.01.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.

Суддя-доповідач: Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

15 січня 2015 року Справа № 806/5120/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просить зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року позовну заяву ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

Позивач не погодився з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, її невідповідністю обставинам справи та направити справу до Житомирського окружного адміністративного суду для розгляду по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що позивач у період з 30.07.1992 року по 30.12.2010 року перебував на службі в органах внутрішніх справ України.

30.12.2010 року наказом УМВС України в Житомирській області за №499 о/с був звільнений з ОВС України за власним бажанням.

Наказом УМВС України в Житомирській області від 31.01.2011 року за № 17 о/с було внесено зміни до вищевказаного наказу та позивача було звільнено з ОВС України на підставі п. 66. Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ в запас.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України.

Колегія суддів погоджується з даним висновком, враховуючи наступне.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду урегульовано ст. 99 КАС України.

Так, відповідно до вимог ч.1 вищенаведеної статті Кодексу встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В свою чергу, згідно п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Разом з тим, складовими елементами правового статусу осіб публічної служби є вступ на публічну службу, умови та порядок її проходження, звільнення з публічної служби, соціальний статус осіб публічної служби.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що в предметом спору по даній справі є зобов'язання відповідача виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний спір відноситься до справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби, а тому, до спірних правовідносин повинен застосовуватись спеціальний строк звернення з адміністративний позовом, що передбачений ч. 3 ст. 99 КАС України, тобто місячний строк.

Колегія суддів також зазначає, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії")

Для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008р., зокрема, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення з публічної служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що саме з моменту отримання трудової книжки або копії наказу про звільнення, особа вважається такою, що повідомлена про звільнення з органів внутрішніх справ, а відтак, у випадку незгоди з підставами та умовами звільнення, має можливість реалізувати своє право на їх оскарження у судовому порядку.

З позовної заяви вбачається, що позивача було звільнено зі служби 30 грудня 2010 року наказом УМВС України №499 о/с, наказ начальника УМВС України в Житомирській області №17 о/с про внесення змін до наказу №499 було видано 31.01.2011 року, отже не пізніше цієї дати ОСОБА_3 дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права, про іншу дату обізнаності зі змістом наказу №17 о/с позивач не вказує.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що з моменту отримання витягу із наказу позивачу було достовірно відомо про наявність обставин, які на його думку, можуть свідчити про порушення прав, свобод чи інтересів, та як наслідок, саме з даного моменту у позивача виникла можливість реалізувати встановлене законом право на їх захист, у т.ч. шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом 13.11.2014 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на адміністративному позові.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем було пропущено встановлений законодавством місячний строк звернення до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Вирішуючи питання про поважність причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які б об'єктивно та істотно перешкоджали його зверненню до суду та не залежали від його волевиявлення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Однак позивачем до суду першої інстанції не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду із даним позовом.

Посилання апелянта як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду, на той факт, що останній звертався зі скаргою до керівництва МВС України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ця обставина не дає підстав для визначення причин пропуску строку звернення з позовом до суду з іншої дати.

Так, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами четвертою та п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з наведеної норми Кодексу адміністративного судочинства України, строки звернення з адміністративним позовом та порядок їх обчислення можуть встановлюватися також іншими законами, при цьому правового обґрунтування з цього приводу позивачем не наведено.

Будь-яких інших доказів наявності об'єктивних причин, що перешкоджали своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права, позивачем не повідомлено, а судом в ході судового розгляду не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 197, 199, 200, 205-206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

Т.В. Іваненко

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області Старий бульвар, 5/37,м.Житомир,10008