Ухвала суду № 42312195, 15.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16495/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

15 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіна Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Омікс-Фарм» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва у справі за позовом Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністраії) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омікс-Фарм» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омікс-Фарм» про стягнення заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.11.2014 року позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омікс-Фарм» на користь Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) фінансові санкції у розмірі 17 000грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, будинок за адресою: м.Київ, вул.Заньковецької/Станіславського 3/1, є пам'яткою архітектури місцевого значення(охоронний № 400,наказ Міністерства культури і туризму України від 07.09.2006 року №747/0/16-06), розташований у Центральному історичному ареалі м.Києва(рішення КМР №370/1804 від 28.03.2002 року).

11.04.2000 року між позивачем та відповідачем(власником частини об'єкта культурної спадщини) укладено Охоронний договір №336 на використання нерухомої пам'ятки( ас.9).

31.03.2014 року позивачем проведено інспекційну перевірку на предмет виконання умов охоронного договору,та виконано фотофіксацію будинку за адресою м.Київ, вул.Заньковецької/Станіславського 3/1(а.с. 15), в ході якої встановлено наявне розміщення рекламної вивіски без відповідної дозвільної документації( ПАТ «Банк Камбіо»).

За результатами проведеної інспекційної перевірки складено Акт.

16.04.2014 року позивачем винесено припис №135/п з вимогою переоформити Охоронний договір, у відповідності до встановленого зразка, та отримати погодження щодо передачі частини об'єкта культурної спадщини у користування ПАТ «Банк Камбіо».

Відповідачем не було погоджено передачу зазначених приміщень у користування ПАТ «Банк Камбіо» та не було переоформлено Охоронний договір,внаслідок чого Управлінням охорони культурної спадщини складено Акт про вчинення правопорушення №36.

Дані припис та акт були направлені на адресу ТОВ «Омікс-Фарм», але не були вручені з причини, що не дала змоги виконати вручення(а.с 18).

За результатами розгляду акту огляду частини об'єкта культурної спадщини за вищевказаною адресою,припису №135-п від 16.04.2014 року, акту про вчинення правопорушення №36 від 16.04.2014 року,позивачем було прийнято постанову №17-14 від 23.04.2014 року.

Згідно цієї постанови на ТОВ «Омікс-Фарм» було накладено фінансові санкції у розмірі 17000грн.

23.04.2014 року на адресу ТОВ «Омікс-Фарм» була направлена постанова №17-14 від 23.04.2014 року,яка не була отримана ТОВ «Омікс-Фарм».

Як вбачається з матеріалів справи, дана постанова не була оскаржена, отже на момент розгляду в суді апеляційної інстанції є чинною.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради(КМДА) діяло в межах чинного законодавства, доводи апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, з огляду на таке.

Відповідно до ст.44 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції:

- за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам'ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, - у розмірі від тисячі до десяти тисячнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання,використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-за неподання, несвоєчасне подання або подання явно недостовірної інформації про виявлені у процесі земляних, будівельних, шляхових, меліоративних та будь-яких інших робіт об'єкти культурної спадщини - у розмірі від ста до тисячі

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-за ухилення власника пам'ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам'ятки - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішення органу охорони культурної спадщини про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено до суду.

Також, відповідно до ст.45 Закону України «Про охорону культурної спадщини», фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної

Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.

Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі,на яку накладено фінансові санкції.

Враховуючи те,що рішення про накладення фінансових санкцій не оскаржувалось апелянтом,є чинним, тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Омікс-Фарм»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.11.2014 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.