Рішення № 42311968, 13.01.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2015 р. Справа № 911/4915/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО",

67770, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Шабо, вул. Дзержинського, 10

до Підприємства споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м. Броварах",

07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 127

про стягнення 399 030,09 грн.

за участю представників:

позивача - Галаш В.В. (довіреність від 01.01.2014 № 14);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО" (далі - позивач) до Підприємства споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м. Броварах" (далі - відповідач) про стягнення 275 276,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати товару, що поставлений позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.12.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 27340/14 від 05.12.2014) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 19.11.2014 та заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, збільшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 419 516,62 грн.

У судове засідання 09.12.2014 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, розгляд справи відкладено на 23.12.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 28043/14 від 12.12.2014) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 28510/14 від 18.12.2014) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 28661/14 від 22.12.2014) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2014 розгляд справи відкладено на 13.01.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 218/15 від 12.01.2015) позивачем подано до матеріалів справи заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 399 030,09 грн.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 299/15 від 12.01.2015) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 530/15 від 13.01.2015) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

У судовому засіданні 13.01.2015 розглянуто клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відмовлено у його задоволенні, з огляду на таке.

Застосовуючи, відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обставини, якими повторно обґрунтовано клопотання про відкладення розгляду справи, а саме: відсутність у штатному розписі підприємства особи, що відповідальна за участь у судових засіданнях та хвороба директора підприємства не може бути враховано судом для постійного відкладення розгляду спору.

Зважаючи на ці твердження відповідача і неявкою його представника у попереднє судове засідання та неподання відзиву і витребуваних судом доказів, судом вже відкладався розгляд справи та ухвалою від 23.12.2014 роз'яснено відповідачу, що відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають до господарського суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені цих юридичних осіб. Отже, сторона у справі може обрати для представлення своїх інтересів у судовому засіданні того представника, який має змогу бути у ньому присутнім.

Враховуючи, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень і у зв'язку з тим, що, з огляду на матеріали справи, відповідач повідомлений про час, дату і місце судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 13.01.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Неподання відзиву на позовну заяву і нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.01.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО" (далі - постачальник) та Підприємством споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м. Броварах" (далі - покупець) укладено договір поставки від 22.05.2013 № 42/2013 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товари на умовах Договору (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.9. Договору, зобов'язання з поставки вважаються виконаними постачальником з моменту передачі покупцю товару та повного пакету товаросупровідних документів, оформлених належним чином згідно з умовами Договору та діючого законодавству України.

Відповідно до пункту 6.4. Договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дня поставки товару за наявності рахунку постачальника та повного пакету документів (в тому числі з урахуванням корегувань), передбаченого договором і законодавством. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.05.2014 (пункт 12.1. Договору).

Після закінчення дії Договору - 31.05.2014, позивачем здійснено поставку товару відповідачу згідно з видатковими накладними від 14.08.2014 № 1-Ш-007216 на суму 128 081,88 грн., від 05.09.2014 № 1-Ш-0008015 на суму 14 510,79 грн., від 12.09.2014 № 1-Ш-008265 на суму 152 683,56 грн., від 29.09.2014 № 1-Ш-008830 на суму 52 292,52 грн., від 09.10.2014 № 1-Ш-009200 на суму 91 947,90 грн., а відповідачем вказаний товар отримано.

Підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем, фактів вчинення господарських операцій з поставок товару. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних.

Відповідно до тверджень позивача, які не заперечені відповідачем, до передачі спірного товару за вищевказаними видатковими накладними, договір у формі єдиного письмового документу між сторонами не укладено.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зважаючи на те, що у погоджених сторонами видаткових накладних визначено найменування, кількість, ціну товару, суд дійшов висновку про погодження сторонами істотних умов договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах та укладення між сторонами договорів купівлі-продажу в простій письмовій формі.

На підтвердження позовних вимог, позивачем також надано в матеріали справи копії податкових накладних, що складені ним на господарські операції з поставок товару за спірними видатковими накладними, реєстри виданих та отриманих податкових накладних та квитанції на підтвердження передачі їх до органів Державної податкової служби України.

Податкові накладні, що надані позивачем, складено у період дії Податкового кодексу України, відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Зважаючи не викладене, судом оцінюються податкові накладні, що складені позивачем, як докази того, що позивачем відображені господарські операції за спірними видатковими накладними у своїх податкових зобов'язаннях.

До матеріалів позивачем також додано рахунки-фактури, що виставлені позивачем відповідачу для оплати товару за спірними видатковими накладними, від 14.08.2014 № 1-Ш-007216 на суму 128 081,88 грн., від 05.09.2014 № 1-Ш-0008015 на суму 14 510,79 грн., від 12.09.2014 № 1-Ш-008265 на суму 152 683,56 грн., від 29.09.2014 № 1-Ш-008830 на суму 52 292,52 грн., від 09.10.2014 № 1-Ш-009200 на суму 91 947,90 грн.

На підтвердження наявності заборгованості, до матеріалів справи надано довідку від 27.11.2014 № 0-18-42036 БТ з банківської установи, в якій відкрито поточний рахунок позивача, що засвідчена підписом уповноваженої особи банку та скріплена відбитком його печатки, за період з 01.05.2013 до 26.11.2014, відповідно до якої судом встановлено наявність часткових оплат відповідача, у тому числі, 20 000,00 грн. за спірною видатковою накладною від 14.08.2014 № 1-Ш-007216 на суму 128 081,88 грн.

До матеріалів справи позивачем надано копії актів звірки взаємних розрахунків сторін станом на 31.10.2014 та 14.11.2014, які підписано представниками сторін та скріплено відбитками їх печаток, в якому сторони дійшли згоди про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 419 516,66 грн.

Згідно з накладною від 21.11.2014 № ПС-00000100, яка підписана у двосторонньому порядку та скріплена печатками підприємств, частину товару на суму 20 486,53 грн. відповідачем повернуто позивачу.

У зв'язку з поверненням частини товару, позивачем подано до матеріалів справи заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 399 030,09 грн.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

Відтак, враховуючи часткові оплати та повернення товару, заборгованість відповідача перед позивачем складає 399 030,09 грн.

Товар відповідачем прийнято, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Докази повної оплати товару за вищезазначеними видатковими накладними у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні - у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківські виписки - у якості письмового доказу для встановлення відсутності перерахувань відповідачем позивачу коштів за спірними видатковими накладними і, відповідно, наявності заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не передбачено договором або законом.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 399 030,09 грн. є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Відповідно до ціни позову у розмірі 399 030,09 грн., що визначена у заяві про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята господарським судом, розмір судового збору складає 7 980,60 грн., оскільки згідно з Законом України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі, що виражається у відсотковому співвідношенні до ціни позову та не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

З наявних у матеріалах справи оригіналів платіжних доручень від 12.11.2014 № 6867 та від 02.12.2014 № 7427 вбачається, що судовий збір сплачено позивачем у розмірі 8 390,32 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вказану правову позицію викладено у підпункті 5.2. пункту 5. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням від 02.12.2014 № 7427 підлягає частковому поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 409,72 грн.

Відшкодування решти судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 7 980,60 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства споживчої кооперації "УКООППРОМТОРГ у м. Броварах" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 127, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01740064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО" (67770, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Шабо, вул. Дзержинського, 10, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32751876) 399 030 (триста дев'яносто дев'ять тисяч тридцять) грн. 09 коп. основної заборгованості та 7 980 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 60 коп. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ШАБО" (67770, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Шабо, вул. Дзержинського, 10, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32751876) з Державного бюджету України 409 (чотириста дев'ять) грн. 72 коп. судового збору, що сплачений згідно з платіжним дорученням від 02.12.2014 № 7427.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 16.01.2015.

Суддя С.О. Саванчук