Постанова № 42311850, 12.01.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 січня 2015 року м. Чернівці справа № 824/3039/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кордобан А.В.,

представників позивача - Васійчука С.І., Костащука С.І.,

представника відповідача - Попюк С.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - позивач або ДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому, з урахуванням заяви про зменшення ціни позову, просить стягнути з рахунків державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш" (далі - відповідач або ДП "Чернівцілегмаш") у банках, що його обслуговують кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 653275,30 грн.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що ДП "Чернівцілегмаш" за результатами своєї господарської діяльності, станом на день звернення з позовом до суду, має податковий борг на загальну суму у розмірі 653275,30 грн. Добровільно відповідачем податковий борг не погашається, що обумовило звернення до суду із зазначеним позовом.

Відповідач щодо задоволення позову у повному обсязі заперечив, вважає, що розмір податкового боргу, який заявлений у позові є більшим, ніж реальна сума боргу, яка підлягає стягненню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, суду пояснили наступне.

Так, ДП "Чернівцілегмаш" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є юридичною особою, яку взято на податковий облік у ДПІ.

Станом на 06.10.2014 р. за відповідачем рахується заборгованість по податку на додану вартість із вироблених товарів, податку на доходи найманих працівників, податку на прибуток державної форми власності, комунального податку, земельного податку та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування на загальну суму 653275,30 грн., яка утворилась внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань та пені, нарахованої у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених сум грошових зобов'язань.

Позивачем на адресу відповідача спрямовувалась податкова вимога, яка отримана уповноваженою особою ДП "Чернівцілегмаш", однак вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Крім цього, представники позивача суду пояснили, що ДП «Чернівцілегмаш» певний період часу перебувало на стадії банкрутства, а тому стягнути податковий борг за період, який перевищує 1095 днів раніше не представлялось можливим, у силу наявності мораторію.

На уточнююче запитання суду чи нараховувалось ДПІ пеня відповідачеві за період дії мораторію, представник позивача суду пояснив, що так, однак така пеня нарахована після закінчення дії мораторію. Окремо розрахувати пеню за періоди дії мораторію та періоди в яких мораторій не діяв позивач, в силу технічних особливостей розрахунку пені, не може.

У зв'язку із зазначеним просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача суду пояснила наступне.

Так, податковий борг утворився у зв'язку із несплатою ДП "Чернівцілегмаш" грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених товарів, податку на доходи найманих працівників, податку на прибуток державної форми власності, комунального податку, земельного податку та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування. Заявлений у позові до стягнення податковий борг визнає частково.

В обґрунтування зазначеного представник відповідача суду пояснила, що пеня по платежу податок на доходи найманих працівників з 02.03.2012 р. по 11.09.2012 р. у сумі 2855,22 грн., пеня по платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів з 11.09.2012 р. по 16.12.2013 р. у сумі 7990,29 грн., пеня по платежу податок на прибуток державної форми власності з 11.09.2012 р. по 11.09.2012 р. у сумі 6770,73 грн., пеня по платежу плата за землю з 26.04.2010 р. по 14.11.2012 р. у сумі 88456,45 грн., пеня по платежу комунальний податок з 20.08.2010 р. по 21.02.2012 р. у сумі 152,31 грн. нараховані за період дії мораторії, який введений ухвалою господарського суду Чернівецької області від 22.11.2011 р., що суперечить положенням ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р., №2755-VI (далі -ПК України).

Крім цього, позивачем до стягнення заявлені суми податкових зобов'язань, а саме по платежу податок на прибуток державної форми власності та комунальний податок, строк стягнення яких відповідно до положень ст.102 ПК України сплив.

Інші суми, заявлені до стягнення у позові, представник відповідача у судовому засіданні визнала.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Правовідносини щодо стягнення податкового боргу, який виник у зв'язку із несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання врегульовані ПК України.

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п.20.1.34 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

ДПІ у розумінні ПК України є контролюючим органом, а тому уповноважена на звернення до суду із цим позовом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідки про взяття на облік платника податків ДП "Чернівцілегмаш" є юридичною особою, перебуває на обліку у ДПІ як платник податків.

Структура податкового боргу, який просить стягнути ДПІ з відповідача складається із:

- пені нарахованої за платежем податок на доходи найманих працівників у розмірі 2855,22 грн. за період з 02.03.2012 р. по 11.09.2012 р.;

- сум грошового зобов'язання самостійно узгодженого ДП "Чернівцілегмаш" податковими деклараціями з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та узгодженими сумами, донарахованими податковими повідомленнями-рішеннями від 14.01.2013 р., №№0000100152, 0000160152 у загальному розмірі 31579,30 грн., а також пені нарахованої за платежем ПДВ у розмірі 7990,29 грн. за період з 11.09.2012 р. по 16.11.2013 р.;

- сум грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств державної форми власності, визначеного ДПІ відповідачеві податковими повідомленнями-рішеннями від 15.06.2011 р. №№0003220151,003460151 у загальному розмірі 170,00 грн. та пені нарахованої за платежем податок на прибуток підприємств державної форми власності у розмірі 6600,73 грн. за період з 26.04.2010 р. по 11.09.2012 р.;

- сум грошового зобов'язання самостійно узгодженого ДП "Чернівцілегмаш" податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у загальному розмірі 509231,00 грн. та пені нарахованої за платежем плата за земля 88456,45 грн. за період з 26.04.2010 р. по 14.11.2012 р.;

- суми грошового зобов'язання за платежем комунальний податок самостійно узгодженого ДП "Чернівцілегмаш" розрахунком №205944 від 21.01.2011 р. у розмірі 127,50 грн. та пені нарахованої за платежем за цим платежем у розмірі 24,81 грн. за період з 20.08.2010 р. по 21.02.2012 р.;

- суми грошового зобов'язання за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, визначеного ДПІ відповідачеві рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» №0000260231 від 21.02.2012 р. у розмірі 62,40 грн.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги у частині стягнення податкового боргу на суму 547050,00 грн. визнав. Сума боргу, яку визнав представник відповідача складається з суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 31579,30 грн. (за виключенням пені), суми грошового зобов'язання по платежу плата за землю у загальному розмірі 509231,00 грн. (за виключенням пені) та суми грошового зобов'язання за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування у розмірі 62,40 грн.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що сума грошових зобов'язань, які визнані відповідачем, у розумінні ПК України є узгодженими.

Згідно із п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкові вимоги (перша та друга) про сплату податкового боргу сформовані ДПІ у 2001 р. та отримані нарочно уповноваженим представником відповідача. На момент розгляду справи у суді вони є невідкликаними у розумінні ПК України.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Таким чином, враховуючи дату надіслання відповідачеві податкової вимоги його податковий борг на суму 547050,00 грн. підлягає стягненню.

Щодо суми заборгованості, яку не визнає відповідач.

Так, відповідно до наданих у судовому засіданні представником відповідача пояснень, ДП «Чернівцілегмаш» не визнає заборгованість у розмірі 106225,00 грн., з них пеня 105927,50 грн., основний платіж 297,5 грн.

Пеня не визначається у зв'язку із неправильним визначенням її розміру, оскільки вона частково нарахована у період дії мораторію, введеного ухвалою господарського суду Чернівецької області від 22.11.2011 р., а сума основного платежу не визнається, оскільки вона пред'явлена до стягнення після закінчення строків передбачених ст.102 ПК України (1095 днів).

Суд вважає таку позицію відповідача обґрунтованою виходячи із наступного.

Так, відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно п.п.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України під пенею розуміють суму коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п.п.129.3.3 п.129.3 ст.129 ПК України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Здійснивши правовий аналіз цієї норми ПК України у сукупності з іншими нормами ПК України, слід прийти до висновку, що ухвала суду у справі про банкрутство, якою введено мораторій припиняє, а не відстрочує нарахування пені та час дії такого мораторію.

Так, ухвалою від 22.11.2011 р. у справі №5027/1311-б/2011 за заявою управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до ДП «Чернівілегмаш» про порушення провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою від 12.09.2012 р. у справі №5027/1311-б/2011 припинено провадження у справі про банкрутство, а отже скасовано дію мораторію. Однак, постановою суду апеляційної інстанції від 16.10.2012 р., зазначену ухвалу скасовано, а отже відновлено дію мораторію.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012 р., №5027/1311-б/2011 постанову від 16.10.2012 р. суду апеляційної інстанції скасовано, а ухвалу від 12.09.2012 р. у справі №5027/1311-б/2011 залишено в силі, а отже скасовано мораторій.

Аналізуючи зазначене, слід прийти до висновку, що ДП «Чернівцлегмаш» з 22.11.2011 р. по 25.12.2012 р. перебувало під дією мораторію введеного ухвалою суду у справі про банкрутство, а отже відповідно до положень п.п.129.3.3 п.129.3 ст.129 ПК України пеня у цей період та за цей період не могла нараховуватись.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ДПІ відповідачеві нарахована пеня по платежу податок на доходи найманих працівників за період з 02.03.2012 р. по 11.09.2012 р. у сумі 2855,22 грн., пеня по платежу ПДВ за період з 26.04.2012 р. по 16.12.2013 р. у сумі 7990,29 грн., пеня по платежу податок на прибуток державної форми власності за період з 26.04.2010 р. по 11.09.2012 р. у сумі 6770,73 грн., пеня по платежу плата за землю за період з 26.04.2010 р. по 14.11.2012 р. у сумі 88456,45 грн. та пеня по платежу комунальний податок за період з 20.08.2010 р. по 21.02.2012 р. у сумі 152,31 грн.

Крім цього, у судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що ДПІ за період дії мораторію нарахована відповідачеві пеня по зазначеним вище платежам і відокремити її від пені нарахованої за періоди у яких не діяв мораторій не можливо.

Таким чином, узагальнюючи викладене слід прийти до висновку, що ДПІ всупереч положень п.п.129.3.3 п.129.3 ст.129 ПК України за період дії мораторію нараховано відповідачеві пеню.

При цьому суд зазначає, що пеня нарахована із за періоди коли мораторій не існував, що свідчить про правомірність її нарахування. Однак відокремити пеню нараховану за зазначені періоди від пені нарахованої за період дії мораторію у судовому засіданні не можливо, оскільки у разі самостійного визначення судом розміру пені, суд підмінить функцію органу державного контролю, що йому не властиво по його правовій природі. Крім цього, здійснити зазначене не представляється і можливим технічно.

При цьому зазначає, що ним зобов'язано представників ДПІ надати суду розрахунок пені нарахованої за періоди дії мораторію, так і за періоди коли він не діяв. Разом з цим, представники ДПІ суду пояснили, що це технічно зробити не можливо у силу особливостей роботи автоматизованої програми, яка здійснила розрахунок пені.

За таких обставин, суд вважає, що позов в частині стягнення пені не підлягає задоволенню. При цьому позивач не позбавлений права звернутись до суду із позовом щодо стягнення з ДП «Чернівцілегмаш» сум пені за періоди коли не діяв мораторій.

Щодо стягнення сум основного платежу після закінчення строків передбачених ст.102 ПК України (1095 днів).

Так, відповідно до положень ст.102 ПК України податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Згідно із п.102.3 ст.102 ПК України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.

Стаття 102 ПК України не містить приписів, які надають органу державної податкової служби право продовжувати зазначені строки у зв'язку із введенням на підприємстві мораторію відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (зазначена правова позиція, також надійшла своє відображення в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.05.2014 р., №К/800/45036/13).

Позивач просить суд стягнути з ДП «Чернівцілегмаш» грошові зобов'язання, які донараховані податковими повідомленнями-рішеннями №№0003220151,003460151 від 15.06.2011 р. та визначені самостійно платником податків розрахунком №205944 від 21.01.2011 р. Дані грошові зобов'язання набули статус податкового боргу, із цього моменту пройшло більше 1095 днів, що унеможливлює їх стягнення. Підстав для зупинення строків давності стягнення податкового боргу, зазначених у п.102.3 ст.102 ПК України у даному разі немає.

При цьому суд зазначає, що по своїй правовій природі строки давності передбаченні ПК України є відмінними від строків позовної давності, які зазначені у Цивільному кодексі України, оскільки останні застосовуються виключно у приватно-правових відносинах, тоді як перші виключно у публічно-правових відносинах.

За таких обставин, у задоволенні позову у цій частині також необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач по справі частково обґрунтовано довів свої вимоги щодо стягнення податкового боргу.

За таких обставин, суд вважає, що позов Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про стягнення з рахунків державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш" у банках, що його обслуговують кошти в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 653275,30 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш" про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути з рахунків державного підприємства легкого машинобудування "Чернівцілегмаш" (код 14314624) у банках, що його обслуговують кошти в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 547050 (п'ятсот сорок сім тисяч п'ятдесят) грн. 30 коп., з них до Державного бюджету України 31579 (тридцять одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 30 коп., до місцевого бюджету 515471 (п'ятсот п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 00 коп.

У задоволені позову у решті позовних вимог - відмовити.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.В. Анісімов

Постанову в повному обсязі складено 16 січня 2015 р.