Рішення № 42311700, 17.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22476/14 17.12.14

За позовом Військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехресурс-Центр»

про стягнення 33 102,00 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача: Дорошенко К.А. - представник;

від відповідача: Коваленко А.І. - представник;

прокурор: Пантюхов О.В.

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.12.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військовий прокурор Кіровоградського гарнізону звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про стягнення з відповідача 33 102,00 грн. суми заборгованості за договором від 01.10.2013 №358 за період з квітня 2014 року по вересень 2014 року включно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/22476/14 та розгляд справи призначено на 11.11.2014.

10.11.2014 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог. Подану заяву позивач мотивує тим, що сума боргу 33 102,00 грн. виникла через невиконання відповідачем умов договору в порядку проведення розрахунків, а станом на 10.11.2014, враховуючи період знаходження справи в Господарському суді міста Києва, відповідачем також не було здійснено оплати за вищевказаним договором за жовтень 2014 року. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 38 619,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 17.12.2014.

В судовому засіданні 17.12.2014 прокурор підтримав заявлений позов, та з урахуванням уточнення суми заборгованості, просив суд стягнути з відповідача 38 619,00 грн. вартості наданих, але не оплачених послуг за договором.

Представник позивача в судовому засіданні 17.12.2014 підтримав заявлений позов. Вказував на те, що відповідачем всупереч умов договору не здійснено оплату вартості наданих послуг в сумі 38 619,00 грн. за період з квітня 2014 року по жовтень 2014 року включно.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.12.2014 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити. У письмовому відзиві на позов відповідач наголошував на тому, що укладений між сторонами договір є недійсним, оскільки позивач не входить до переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно - рятувальними службами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1214, і положення п. 3.3 наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.08.2007 № 557 не поширюється на позивача. Крім того, обов'язок по оплаті послуг у відповідача не настав, оскільки виходячи з приписів пункту 4.1 договору, обов'язок відповідача зі сплати послуг виникає лише після виникнення надзвичайної ситуації та проведення відповідних рятувальних робіт, виходячи з реальних затрат.

Також, відповідач у відзиві просив суд припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013 між позивачем - Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, з однієї сторони, та відповідачем - ТОВ «Промтехресурс-Центр», з іншої сторони, укладено договір на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно - рятувальними службами об'єктів та окремих територій № 358 (надалі по тексту - договір № 358 від 01.10.2013).

Пунктом 1.1 договору № 358 від 01.10.2013 сторони узгодили, що предметом договору є організація та здійснення позивачем аварійно - рятувального обслуговування об'єкта з метою своєчасного реагування та виконання аварійно - рятувальних робіт при виникненні на об'єкті надзвичайної ситуації.

Розділом 2 договору № 358 від 01.10.2013 визначено обов'язки аварійно - рятувальної служби, зокрема: підбір рятувальників (п. 2.1); забезпечення функціонування структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно - рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості однієї оперативної одиниці згідно з нормативами виїзду на об'єкт (п. 2.2); створення та підтримка у належному стані матеріально - технічних резервів для проведення аварійно - рятувальних робіт (п. 2.3); організація ремонту та технічного обслуговування аварійно - рятувальних засобів, зазначених у табелі оснащення (п. 2.4); під час ліквідування надзвичайних ситуацій забезпечення обумовленого переліку заходів (п. 2.5).

Пунктом 4.1 договору № 358 від 01.10.2013 сторонами узгоджено, що вартість функціонування структурних підрозділів аварійно - рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно - рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості однієї оперативної одиниці складає 38,03% від загальної вартості постійного та обов'язкового обслуговування об'єкта (14 505,37 грн.), а саме: 5 517,00 грн. на місяць в т.ч. ПДВ за об'єкти, визначені у додатку до договору. Оплата за виконання аварійно - рятувальних робіт виконується за фактичними витратами на їх виконання.

Відповідно до пункту 4.2 договору № 358 від 01.10.2013, плата за обслуговування об'єкта аварійно - рятувальною службою здійснюється в безготівковому порядку щомісячним перерахуванням коштів на її розрахунковий рахунок, у період з 20 по 25 число поточного місяця.

Сторонами договору № 358 від 01.10.2013 було узгоджено перелік об'єктів, щодо яких здійснюється організація та здійснення рятувального обслуговування (додаток № 1).

Також, позивачем було сформовано рахунки - фактури та акти виконаних робіт щодо обсягу та вартості наданих послуг з постійного обслуговування за договором № 358 від 01.10.2013 за спірний період, а саме: за квітень 2014 - на суму 5 517,00 грн., за травень 2014 - на суму 5 517,00 грн., за червень 2014 - на суму 5 517,00 грн., за липень 2014 - на суму 5 517,00 грн., за серпень 2014 - на суму 5 517,00 грн., за вересень 2014 - на суму 5 517,00 грн., за жовтень 2014 - на суму 5 517,00 грн., які підлягали оплаті щомісячним перерахуванням коштів у період з 20 по 25 число відповідного поточного місяця.

Як вказує позивач, загалом за весь період дії договору, починаючи з листопада 2013 року, ним було надано відповідачу послуги вартістю 66 204,00 грн. (по 5 517,00 грн. за 12 місяців дії договору № 358 від 01.10.2013), з яких відповідачем оплачено частково 27 585,00 грн. У зв'язку з цим розмір заборгованості відповідача складає суму 38 619,00 грн. вартості неоплачених послуг за період з квітня 2014 по жовтень 2014 року включно.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно умов договору № 358 від 01.10.2013 відповідач зобов'язався оплачувати послуги з організації та здійснення позивачем аварійно - рятувального обслуговування об'єкта з метою своєчасного реагування та виконання аварійно - рятувальних робіт при виникненні на об'єкті надзвичайної ситуації, що включає в себе комплекс послуг як з підготовки до відповідних заходів, так і безпосереднє їх виконання позивачем під час виникнення аварійної ситуації, що обумовлено обсягом його обов'язків згідно п. 2.1-2.5 договору № 358 від 01.10.2013. Пункт 4.2 лише деталізує, що у випадку виникнення аварійної ситуації та надання позивачем відповідних робіт під час такої ситуації, оплаті підлягають окремо і виконані роботи в розмірі фактично понесених витрат.

Таким чином, посилання відповідача як на підставу відмови у позові на те, що обов'язок по оплаті послуг не настав, оскільки згідно пункту 4.1 договору, обов'язок відповідача зі сплати послуг виникає лише після виникнення надзвичайної ситуації та проведення відповідних рятувальних робіт, виходячи з реальних затрат, суперечить як приписам чинного законодавства, зокрема ст. ст. 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, так і умовам договору, а саме пунктам 4.1 та 4.2.

Крім того, посилання відповідача як на підставу відмови у позові на те, що укладений між сторонами договір № 358 від 01.10.2013 є недійсним, не приймаються судом з огляду на закріплену в чинному цивільному законодавстві (ст. 204 Цивільного кодексу України) презумпцію правомірності правочину, яка полягає у тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Суд враховує також, що договір № 358 від 01.10.2013 не містить жодних посилань на те, що його укладено на виконання будь-якого нормативного акту, зокрема, і наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.08.2007 № 557.

З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідачем всупереч п. 4.2 № 358 від 01.10.2013 не було здійснено у повному обсязі та у встановлений строк (щомісячним перерахуванням коштів у період з 20 по 25 число відповідного поточного місяця) оплату виконаних позивачем і прийнятих відповідачем послуг в сумі 38 619,00 грн. за період з квітня 2014 року по жовтень 2014 року включно, з оплати яких відповідачем допущено прострочення.

Отже, відповідачем було порушено умови договору щодо своєчасної оплати послуг, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справі підтверджується наявність у відповідача непогашеної заборгованості перед позивачем в сумі 38 619,00 грн., а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 38 619,00 грн. за надані, але не оплачені у повному обсязі послуги, є обґрунтованими, доведеними, та такими, що підлягають задоволенню повністю. Твердження відповідача про відсутність предмету спору спростовуються матеріалами справи.

У зв'язку із задоволенням позову судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням приписів п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» покладається на відповідача та підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехресурс-Центр» (код ЄДРПОУ 34479856, місцезнаходження: 01103 м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А) на користь Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 08588791, місцезнаходження: 25006 м. Кіровоград, вул. Шевченко, 3) суму заборгованості в розмірі 38 619 (тридцять вісім тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехресурс-Центр» (код ЄДРПОУ 34479856, місцезнаходження: 01103 м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено:30.12.2014

Суддя Ю.М.Смирнова