Ухвала суду № 42311559, 15.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2014 року м. Київ К/9991/55617/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2010

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011

у справі № 2а-879/10/0670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся ГазЕнерго»

до Державної податкової інспекції у м.Житомирі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2010, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011, позов задоволено повністю. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.12.2009 № 0002592301/1. Відшкодовано ТОВ «Полісся ГазЕнерго» з Державного бюджету України 3,40 грн. судових витрат.

ДПІ у м.Житомирі подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права: п.п. 7.2.3. п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення за податковим повідомленням-рішенням від 21.10.2009 № 0002592301/0 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 556854 грн. основного платежу та в сумі 279254 грн. штрафних (фінансових) санкцій слугували висновки документальної виїзної планової перевірки ТОВ «Полісся ГазЕнерго» за період з 01.09.2006 по 30.06.2009, викладені в акті від 08.10.2009 № 6722/23-1/34586446/0101, про порушення вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, що полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту за лютий 2009 року податку на додану вартість в сумі 558507 грн. за операціями з придбання природного газу у ТОВ «Газпрофі», оскільки цим постачальником податкові зобов'язання з податку на додану вартість не сформовані у лютому 2009 року, а сформовані у березні 2009 року.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для вирішення справи в цій частині, та надали їм правову оцінку.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 168/97-ВР) передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з вимогами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, виходячи з положень вищевказаних норм закону, відсутність податкової накладної та відсутність первинних бухгалтерських документів, якими підтверджується реальність здійснення господарської операції, безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податку у звітному періоді.

В результаті дослідження питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання товару судами попередніх інстанцій достовірно встановлено, що вказані операції мали реальний характер, оформлені відповідними первинними документами, у тому числі й відповідними податковими накладними.

Недекларування постачальником податкових зобов'язань на дату виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається перша із визначених у п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не є підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит, яке, у даному видатку, виникло у податковому періоді, протягом якого відбулася перша із визначених у п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього закону подій - отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Зважаючи на те, що суди повно встановили обставини та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до спірних правовідносин, підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2010 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю. І. Цвіркун