Ухвала суду № 42311496, 17.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року м. Київ К/9991/64562/12

№ К/9991/64562/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2012

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2012

у справі № 0670/10674/11 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Лабрадорит»

до 1. Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції (МДПІ) Житомирської області Державної податкової служби

2. Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області

про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2012, позов задоволено частково: скасовані податкові повідомлення-рішення від 17.06.2011 № 0000251640 та від 26.07.2011 № 0000411640; в решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі Коростишівська МДПІ Житомирської області Державної податкової служби просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

ТОВ «Лабрадорит» та Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області не реалізували процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку ТОВ «Лабрадорит» за квітень 2011 року суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, донарахування податкових зобов`язань із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 10.06.2011р. № 15-115/3/22/32356128, про порушення товариством норм пункту 187.8 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.12 статті 200, пункту 201.4, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (ПК), а саме: завищено бюджетне відшкодування за квітень 2011 року на 68763,00 грн. внаслідок неведення відокремленого аналітичного обліку податкових накладних на придбання товарів (послуг) та оплати в розрізі кожної податкової накладної з визначенням платіжного доручення; включення до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2011 року ПДВ по платіжних дорученнях минулих періодів, що призвело до невірного заповнення додатків 2 і 3 декларації; віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними; ненадання актів списання товарно-матеріальних цінностей, придбаних у TOB «Континент Нафто-Трейд», TOB «Барви - 2007», TOB НК «Синтез», КП ЖТКЕ Житомирської міської ради, для їх використання у господарській діяльності.

За наслідками перевірки МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2011 № 0000251640 про зменшення задекларованої ТОВ «Лабродарит» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у податковому обліку за квітень 2011 року на 68763, 00 грн. та про застосування штрафних санкцій у сумі 1, 00 грн.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктами 198.2 та 198.3 цієї статті визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із абзацом першим пункту 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної (абзац третій цього ж пункту).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 цієї статті).

В судовому процесі встановлено, що позивач включив до декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року суми ПДВ, сплачені платіжними дорученнями за лютий 2011 року на загальну суму 9402, 00 грн., за господарськими операціями з ТОВ «Фосдайк Груп», СПД ОСОБА_4, Житомирською митницею, тобто із дотриманням строку, передбаченого абзацом третім пункту 198.6 ст. 198 ПК.

Висновок податкового органу про безпідставне включення до податкового кредиту 15872,02 грн. за господарським операціям з придбання товарів (послуг) у TOB «Фосдайк Груп», ДГЦ «Україна», ПАТ «Київський завод зварювального обладнання», СПД ОСОБА_4, ВАТ ЕК «Житомиробленерго», Коростишівська ЕК «Житомиробленерго» спростовуюється приєднаними до матеріалів справи копіями податкових накладних, оцінка яких надана судами за правилами ст. 86 КАС України.

Крім того, у судовому процесі встановлено, що позивач придбав бензин Mustang 95, дизпаливо підвищеної якості (Євро) марки Е, бензин А-95 за податковими накладними, виписаним TOB «Континент Нафто-Трейд», TOB «Барви- 2007», TOB НК «Синтез», КП ЖТКЕ Житомирської міської ради, сплативши постачальникам в ціні бензину ПДВ в загальній сумі 10259, 62 грн.

Факт придбання бензину підтверджується наявними у матеріалах справи копіями податкових накладних та фіскальних чеків про їх відпуск. Доводи позивача про направлення Коростишівській МДПІ на її вимогу копій актів списання палива за березень-квітень 2011 року підтверджуються приєднаною до справи копією листа № 282 від 11.07.2011 р. (том 1, а.с. 47) і не спростовані податковим органом.

Крім того, Коростишівською МДПІ проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 року, якою виявлені порушення вимог підпунктів 4.6.4, 4.6.5 пункту 4.6 частини V Порядку заповнення податкової декларації розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом за звітний період», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 № 46, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ на 73136, 00 грн. внаслідок неведення відокремленого аналітичного обліку податкових накладних на придбання товарів (послуг) та оплати в розрізі кожної податкової накладної з визначенням платіжного доручення, формування податкового кредиту по господарських операціях з платниками податків, які у ланцюгах постачання мали ризикових контрагентів; включення до складу податкового кредиту сум ПДВ без підтвердження податковими накладними, віднесення до розрахунку бюджетного відшкодування за травень 2011 року ПДВ за податковими накладними, виписаними в березні 2011 року та отриманих у квітні 2011 року, невірне формування суми бюджетного відшкодування по постачальнику - ТОВ «Фосдайк Груп», що призвело до порушення правил заповнення додатків 2 і 3 декларації (акт № 15-115/3/23/32356128 від 14.07.2011р.).

На підставі цього акта МДПІ прийнято повідомлення-рішення № 0000411640 від 26.07.2011р. про зменшення в податковому обліку ТОВ «Лабродарит» за травень 2011 року суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 73136, 00 грн.

Стосовно включення до податкового кредиту в декларації за квітень 2011 року ПДВ в загальній сумі 45246, 90 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Барви 2007», ПП «Авторух», ПП «Оріон-Трейдсервіс», ТОВ «Континент Нафто Трейд», ТОВ «Золотий Екватор» на поставку товарів (послуг), суди дійшли обґрунтованого висновку, що недекларування цими постачальниками податкових зобов'язань (як єдина підстава виключення податковим органом цієї суми з податкового кредиту, задекларованого позивачем за цей звітний податковий період), тягне відповідальність для постачальників і не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит, оскільки він виконав встановлені статями 198, 201 ПК вимоги та надав всі документи податкового і бухгалтерського обліку на підтвердження задекларованої суми податкового кредиту.

Правильним є і висновок суду про правомірне декларування товариством у складі податкового кредиту за квітень 2011 року ПДВ в загальній сумі 3500, 00 грн., сплаченого на підставі отриманих у квітні 2011 року від ДП «Мій дім» податкової накладної № 14 від 16.03.2011р. (166, 67 грн.) та від ПП «Оріон-Трейд» - № 147 від 18.03.2011р. (3333, 33 грн.), з огляду на те, що таке не суперечить нормі абзацу третього пункту 198.6 ст. 198 ПК.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев