ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2014 року м. Київ К/9991/41325/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,при секретарі Луцак А.В.,
розглянувши у судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2011
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2012
у справі № 2а-2740/10/2170 Херсонського окружного адміністративного суду
за позовом Публічного акціонерного товариства «Сигма»
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2012, позов задоволено: визнані недійсними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 26.01.2010 № 0000302301/0 та від 28.03.2011 № 0001290700.
У касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за квітень, вересень, листопад, грудень 2009 року, червень 2010 року згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в актах перевірок від 14.01.2010 № 54/23-2/14120788 та від 17.03.2011 № 766/07-0/14120788. Згідно з висновками акту від 14.01.2010 № 54/23-2/14120788 позивачем порушені норми підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР): завищено суму бюджетного відшкодування за податковими деклараціями за квітень, вересень 2009 року на 47547,00 грн. та 289961,00 грн. відповідно з огляду на не встановлення факту надходження сум ПДВ, які сплачені у ціні товару за господарськими операціями з ПП. «Унімет», який був посередником у ланцюзі поставок, по всьому ланцюзі поставок до виробника. Такий висновок обґрунтований тим, що за наслідками зустрічної перевірки ТОВ «Мега-Строй ЛТД» (постачальник у 2-у ланцюзі поставки) встановлено, що це товариство визнано банкрутом рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2009 по справі № Б15/186-09, а постачальник з ТОВ «ЗАП-Екостальтрейдинг» не знаходиться за юридичною адресою. Згідно з висновками акту від 17.03.2011 № 766/07-0/14120788 позивач порушив норми підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР: завищив суму бюджетного відшкодування за податковими деклараціями за квітень, вересень, листопад, грудень 2009 року, червень 2010 року на 289601,33 грн., 239000,00 грн., 133333,33 грн., 106900,00 грн. (загальна сума 768834,66 грн.) з огляду на не встановлення факту надходження сум ПДВ, які сплачені у ціні товару за господарськими операціями з ТОВ «ЗАП-Екостальтрейдинг», який був посередником у ланцюзі поставки, по всьому ланцюзі поставки до виробника, оскільки за наслідками зустрічної перевірки постачальника у 2 ланцюзі поставки - ПП «ТК «Нова Січ» встановлено, що це підприємство не знаходиться за своїм місцезнаходженням, у нього відсутні основні фонди, необхідні для здійснення господарської діяльності, а також за господарськими операціями з поставки від ПП «Росбалт» пуско-налагоджувальних робіт, необхідних для введення в експлуатацію дробильно-сортувального обладнання, яке не знаходиться за своїм місцезнаходженням, не має основних засобів та виробничих потужностей.
За наслідками перевірок ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.01.2010 № 0000302301/0 - про зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень, вересень 2009 року на 47547,00 грн. та 289961,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 23773,50 грн.; від 28.03.2011 № 0001290700 - про зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 768834,66 грн., в тому числі: за квітень, вересень, листопад, грудень 2009 року, червень 2010 року на 289601,33 грн., 239000,00 грн., 133333,33 грн., 106900,00 грн. відповідно.
У судовому процесі встановлено, що на за наслідками господарських операцій з ПП «Унімет», ТОВ «ЗАП-Екостальтрейдинг» щодо поставки шлакоподібних відходів ливарного виробництва, та з ПП «Росбалт» щодо поставки пуско-налагоджувальних робіт, необхідних для введення в експлуатацію дробильно-сортувального обладнання, вказані постачальники виписали позивачу податкові накладні, на основі яких позивач сформував податковий кредит, суми якого у подальшому були враховані при декларуванні сум бюджетного відшкодування за квітень, вересень, листопад, грудень 2009 року, червень 2010 року. Факт виконання операцій з поставки між вказаними постачальниками та позивачем так само, як і факт сплати позивачем сум ПДВ у вартості отриманих від цих постачальників товарів та послуг податковим органом не оспорюється.
У відповідності до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).
Згідно з підпунктом 7.7.4 цієї статті платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Доводи податкового органу, якими він обґрунтовував правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум бюджетного відшкодування за вказані періоди, щодо неможливості відстежити сплату ПДВ контрагентами - постачальниками позивача по всьому ланцюзі постачання за наслідками проведення зустрічних перевірок, з огляду на те, що такі постачальники не знаходяться за вказаним місцезнаходженням або визнані банкрутом, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали такими, що суперечать нормам Закону № 168/97-ВР.
Вищенаведені правові норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту, які у подальшому приймають участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками податку - постачальниками товарів (послуг) по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.
Суди попередніх інстанцій на підставі приєднаних до справи доказів, а саме: видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, посвідчень якості, актів про походження брухту та відходів виробництва кольорових і чорних металів, посвідчень про вибухобезпечність, хімічну, радіаційну безпечність металобрухту чорних металів, оцінка яких відповідає вимогам норм ст. 86 КАС України, встановили факт поставки позивачу вказаними контрагентами металобрухту і відповідно до встановлених обставин зробили юридично правильний висновок про правомірність включення позивачем сум ПДВ, сплачених у ціні придбаних металобрухту та пуско-налагоджувальних робіт, до податкового кредиту.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев
Судове рішення № 42311370, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 17.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2740/10/2170. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: