Ухвала суду № 42311335, 10.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 року м. Київ К/9991/63587/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012

у справі № 2а-8541/12/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Нафтозахист Україна»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.12.2011 № 0008922304.

У касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку ТОВ «Нафтозахист Україна» грошового зобов'язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 24.11.2011 № 2435/23-04/33156387. Згідно з цими висновками товариство порушило норми пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (ПК), а саме: завищило суму податкового кредиту у податковому обліку за квітень 2011 року на 806040,58 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Дніпровська торговельно-технологічна компанія» за наслідками нікчемного правочину з поставки позивачу товару, що призвело до заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2011 року на цю суму. За висновком податкового органу правочин, укладений між позивачем та ТОВ «Дніпровська торговельно-технологічна компанія», є нікчемним з огляду на те, що єдиний постачальник останнього - ТОВ «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» є суб'єктом підприємницької діяльності з ознаками фіктивності (не знаходиться за вказаним місцезнаходженням, порушено кримінальну справу відносно громадянки ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.12.2011 № 0008922304, яким ТОВ «Нафтозахист Україна» збільшені грошове зобов'язання із податку на додану вартість на 806041,00 грн. за основним платежем та на 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У судовому процесі встановлено, що позивач сформував податковий кредит у податковому обліку за квітень 2011 року у сумі 806040,58 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ «Дніпровська торговельно-технологічна компанія» за наслідками господарських операцій з поставки товару (скребкові насадки) загальною вартістю 4836243,46 грн. (у тому числі, ПДВ 806040,58грн.) за договором купівлі-продажу від 27.04.2011 № ДГ-100П/Н.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті (у редакції до внесення змін Законом України від 4 липня 2013 року № 408-VII) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

На підставі приєднаних до справи доказів, а саме: належно засвідчених копій договору купівлі-продажу від 27.04.2011 № ДГ-100П/Н (а.с. 64-66, т.1), видаткових та податкових накладних, акту прийому-передачі (а.с. 69-73-84,т.1), платіжних доручень (а.с. 194-210, т.1), - та з врахуванням приєднаних до справи доказів подальшої реалізації цього товару на експорт (імпортер фірма «Impex Logistik», резидент ФРН) за договором комісії від 20.5.2011 № 100К/Н, укладеного з ТОВ «Метріком» (зокрема, вантажних митних декларацій з відміткою митного органу про вивезення товару за митну територію України, міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR)) (а.с.132-183, т.1) суди попередніх інстанцій встановили факт поставки позивачу товару ТОВ «Дніпровська торговельно-технологічна компанія». Відповідно до цих обставин суди попередніх інстанції дійшли юридично правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарської операції із цим постачальником. Оцінка доказів у справі судом зроблена з дотриманням норм статті 86 КАС України.

Вищенаведені норми ПК не ставлять у залежність право платника податку на податковий кредиту від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншими платниками цього податку - постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу поставок, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована. Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту лише за встановленого факту сприяння останнім першому в ухиленні від виконання податкового обов'язку або факту їхніх сумісних дій по створенню схеми незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, не встановлені.

Акт перевірки від 24.11.2011 № 2435/23-04/33156387 не містить інформації щодо не відповідності суми податкового кредиту, задекларованого позивачем, сумі податкових зобов'язань, задекларованих ТОВ «Дніпровська торговельно-технологічна компанія». ДПІ на недекларування цим товариством податкових зобов'язань в судовому процесі не посилалась.

Суди попередніх інстанцій дали правильну юридичну оцінку обставинам, на які посилається ДПІ, зокрема щодо кримінальної справи, порушеної за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» (постачальника у другому ланцюзі поставки), зазначивши на індивідуальний характер відповідальності платника податків за виконання податкового обов'язку. Такий висновок був зроблений судами з урахуванням постанови Краснолуцького міського суду Луганської області від 17.10.2011 по справі № 4-559 про скасування постанови про порушення кримінальної справи № 12/11/8018 відносно громадянки ОСОБА_4 по факту створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ «Ровеньківська торгово-маркетингова компанія» з метою прикриття незаконної діяльності, яка завдала шкоди державі (а.с. 76-83, т.1).

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев