Ухвала суду № 42310992, 08.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

08 грудня 2014 року м. Київ В/800/5336/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючої:Блажівської Н. Є.,Суддів: Вербицької О. В, Кошіля В. В., Моторного О. А., Цвіркуна Ю. І.

перевіривши заяву Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2014 року

у справі № 809/1981/13-а (К/800/50711/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська кераміка»

до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління

Міндоходів в Івано-Франківській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області у справі № 809/1981/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська кераміка» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулась до Верховного Суду України з заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2014 року та просила допустити справу до провадження по перегляду судового рішення Верховним Судом України.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В даному випадку, заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року у справі № 2а-4419/10/2670 та зазначає, що у вказаній справі та у даній справі Вищий адміністративний суд України, здійснивши різне тлумачення змісту і сутності правових норм, дійшов різних висновків за аналогічних обставин.

Разом з тим, як слідує зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2014 року, підставою для відмови у відкритті касаційного провадження був висновок суду про необгрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для перевірки викладених в ній доводів матеріалами справи.

Суд касаційної інстанції в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2014 року, про перегляд якої подано заяву, погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на правомірне формування податкового кредиту, що підтверджується первинною документацією.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2014 року, яка подана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, дійшов висновку про недоведеність позивачем реальності операцій з придбання товару (нафтопродуктів) у контрагента.

Вимоги статті 237 Кодексу адміністративного України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки з доданої до заяви копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2014 року, про перегляд якої ставиться питання, та рішення Вищого адміністративного суду України, на яке посилається заявник, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, при вирішенні спору у подібних правовідносинах. Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И В:

Відмовити Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області в допуску для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2014 року у справі № 809/1981/13-а.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча Н.Є. Блажівська Судді О. В. Вербицька В. В. Кошіль О. А. Моторний Ю. І. Цвіркун