Ухвала суду № 42310315, 15.01.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2015 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Косована Т.Т.

Суддів секретар судового засідання учасники судового провадження: прокурор захисникСтанковської Г.А. та Петлюка В.І. Галичанський М.А. Кордунян В.О. ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12014260040002033 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 січня 2015 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо, -

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, громадянина України,

який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Даною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області Скрипника П.В., погодженого із старшим прокурором прокуратури Шевченківського району м.

Провадження № 11-сс/794/3/15 Головуючий у І інстанції: Богдан С.І.

Категорія ст. 183 КПК України Доповідач : Косован Т.Т.

Чернівці Кордуняном В.О., про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 14 год. 45 хв. 04 березня 2015 року. Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов'язків, визначених КПК України визначено запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що стороною обвинувачення доведено те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому підозрюваному ОСОБА_6 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На вищевказану ухвалу слідчого судді, захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, подав апеляційну скаргу в якій просить суд, скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 січня 2015 року, щодо ОСОБА_6 та постановити нову ухвалу, якою обрати останньому більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України. При цьому, апелянт посилається на те, що з даною ухвалою слідчого суді не погоджується, так як слідчий суддя дійшов хибного висновку, що стороною обвинувачення доведено те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ст. 176 КПК України, не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 раніше не судимий, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню доньку та матір літнього віку, які хворіють, є єдиним годувальником та піклувальником для своєї сім'ї і позитивно характеризується по місцю проживання, а стороною обвинувачення не надано жодних доказів, які б стверджували про те, що ОСОБА_6 буде вчиняти злочини і негативно впливати на свідків.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, який підтримав апеляційну скаргу і просив суд задовольнити її, міркування прокурора, який заперечував у задоволенні апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді як законну і обґрунтовану залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Так, апеляційним судом встановлено, що 20 серпня 2014 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014260040002033 внесено відомості про кримінальне правопорушення, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

04 січня 2015 року, ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

05 січня 2015 року, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен враховувати вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилятися від слідства або суду, знищити,сховати або спотворити речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Положеннями п. 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 №4 передбачено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

У відповідності до ст. 29 Конституції України та ст. ст. 176, 177 і 178 КПК України, право на свободу і особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини. Слід враховувати те, що обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і належної поведінки.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження дані вимоги закону слідчим суддею не були виконані і слідчий суддя без існування будь-яких ризиків, мотивуючи, що ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та може вчинити інше кримінальне правопорушення, необґрунтовано застосував щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор і слідчий не довели, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Так, Європейський суд з прав людини по справі «Клішин проти України» від 23.02.2012 року зазначив, що: «Підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами. Небажання особи зізнатися чи дати «потрібні показання» не можуть бути підставами для взяття під варту».

Крім того, колегія суддів вважає, що слідчим суддею при обранні міри запобіжного заходу безпідставно не було враховано те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні малолітню доньку та матір літнього віку, які хворіють, що підтверджується відповідними довідками.

Лише тяжкість вчинених злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 в даному випадку не може слугувати підставою для обрання йому найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При таких обставинах, апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 підлягає до задоволення, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали.

Враховуючи всі обставини кримінального провадження у сукупності, а саме те, що збут наркотичний засобів проводився під контролем правоохоронних органів і тяжких наслідків не наступило, особу підозрюваного ОСОБА_6, який має постійне місце проживання, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні малолітню доньку і матір літнього віку, які хворіють, що підтверджується відповідними довідками та є їх єдиним годувальником, кількість психотропної речовини, яка становить 0,1115 г., а також те, що підозрюваний до кримінальної відповідальності притягується вперше та з врахуванням того, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого, оскільки як прокурором так і слідчим не доведена доцільність застосування саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також не доведені обставини, які б свідчили, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України, тому підозрюваному ОСОБА_6, в межах заявлених апеляційних вимог, слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 183, 194, 309, 404, 407 та 422 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 січня 2015 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 - скасувати.

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області Скрипника П.В., погодженого із старшим прокурором прокуратури Шевченківського району м. Чернівці Кордуняном В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, громадянина України.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, громадянина України, запобіжний захід у виді домашнього арешту з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., звільнивши його з-під варти негайно.

Покласти на ОСОБА_6 обов'язки:

прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматись від спілкування із свідками по кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії даної ухвали встановити до 14 год. 45 хв. 04 березня 2015 року включно.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді Т.Т. Косован Г.А. Станковська В.І. Петлюк