Рішення № 42303445, 15.01.2015, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/2563/14-ц

Провадження № 2/477/63/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

15 січня 2015 року Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді Семенової Л.М.,

при секретарі - Федоровській Л.А.

розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2014 року до суду надійшла позовна заява ПАТ "Дельта Банк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 30229,60 грн. та суми судового збору.

В позовній заяві зазначав, що 27 квітня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1, шляхом акцептування Банком пропозиції клієнта, уклали договір відповідно до умов заяви № 001-14558-270413. Позивач вказує, що виконав взяті на себе зобов'язання за договором - надав кредит в сумі 26000 грн. та відкрив відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1 у гривні для погашення заборгованості.

Відповідач скористався кредитом, але умови договору щодо термінів повернення суми кредиту не виконує.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору щодо строків повернення кредитних коштів, та наявністю станом на 12 серпня 2014 року заборгованість в загальному розмірі 30229,60 грн., просить стягнути її з відповідача на свою користь.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте в позовній заяві просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання, у зв'язку з чим, за згодою позивача, суд допустив заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом було встановлено, що 27 квітня 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений в письмовій формі кредитний договір (далі - Договір) №001-14558-270413, в якому сторони узгодили всі його умови (а.с. 4-5).

Вказаний договір укладено шляхом акцептування банком пропозиції, викладеної у заяві відповідачки щодо надання їй кредиту на умовах, визначених у заяві.

Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з нормою ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.1, ч.2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до Заяви (частина І), ОСОБА_1 просив надати йому кредит в сумі 26000 грн. за тарифним пакетом «Готівочка 2012».

Згідно п. 1.1- п. 1.2 Заяви, надання кредиту здійснювалося шляхом відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки, яку також оформлює Банк.

Відповідно до п. 1.3 Заяви - банк зобов'язався встановити кредитний ліміт, визначений частиною 2 Пропозиції.

Згідно п. 1.5 Заяви відповідач доручив Банку договірне списання з відкритого рахунку грошових коштів, які складають страховий платіж.

Пунктом 1.6 передбачено, що всі інші взаємовідносини з Банком з приводу відкриття та обслуговування рахунку, а також ліміту кредитної лінії визначені в Правилах та Тарифах.

Згідно п. 2.1 Заяви, моментом прийняття Банком цієї пропозиції щодо укладення Договору, а отже моментом укладення Договору, на умовах описаних у пропозиції та Правилах, вважається дата відкриття Банком рахунку.

Як слідує з цього документу, вказана пропозиція підписана 27 квітня 2013 року представником банку та скріплена печаткою. В анкеті позичальника від 27.01.2013року наявні відмітки відповідального працівника Банку про відкриття карткового рахунку НОМЕР_1 (а.с. 6 зв. бік), що свідчить про укладення договору.

Згідно Тарифів на обслуговування платіжних карток тарифного пакету «Готівочка 2012», відповідач зобов'язався сплачувати щомісяця обов'язковий мінімальний платіж що складається з частки обов'язкового погашення тіла кредиту в розмірі 3 %, процентів за кредитом, плати за обслуговування, овердрафту, процентів за овердрафт, штраф за прострочення платежу та суми заборгованості минулих періодів.

Згідно п. 1.4 Тарифів, комісія за кредитом встановлена в розмірі 1,5 % від суми кредитного ліміту на день нарахування.

Також передбачена відповідальність позичальника за прострочку обов'язкового мінімального платежу в розмірі 0,01 % але не менше 150 грн. за кожен факт прострочення (п. 3.1).

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Відповідно до статті 526, частин 1 статті 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що Банк повністю виконав взяті на себе зобов'язання, а позичальник навпаки, порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту та інших платежів за договором, у зв'язку з чим, станом на 12 серпня 2014 року за ним рахується загальна заборгованість в розмірі 30229,60 грн., що складається з заборгованості за кредитом - 18139,60 грн., простроченої заборгованості по кредиту - 7800 грн. та заборгованості по комісії - 4290 грн. (а.с. 10).

З наданого позивачем розрахунку слідує, що відповідач припинив виконання зобов'язань за договором з жовтня 2013 року.

За такого, встановивши виконання Банком своїх зобов'язань за договором та порушення відповідачкою умов щодо повернення кредиту та сплати відсотків і комісії, на підставі ст.ст. 526, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України, позовні вимоги банка обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному об'ємі.

Відповідно до ст.79, ст.88 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі в розмірі 302,30 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" загальну заборгованість за кредитним договором № 001-14558-270413 від 27 квітня 2013 року, що утворилася станом на 12 серпня 2014 року, в розмірі 30229 (тридцять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 60 коп., що складається з заборгованості за кредитом - 18139,60 грн., простроченої заборгованості по кредиту - 7800 грн. та заборгованості по комісії - 4290 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" судові витрати по справі в сумі 302 грн. 30 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції.

Строк, протягом якого розглядалася заява про скасування заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії.

Суддя Л.М. Семенова