Ухвала суду № 42301314, 14.01.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/348/15 Справа № 200/17096/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Єлісєєва Т. Ю. Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Волошина М.П., Куценко Т.Р.

при секретарі - Денисенко А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 лютого 2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 08 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк"), та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №0301/0808/71-152, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 68.900 доларів США на термін до 07 серпня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,05% на рік за весь строк фактичного користування кредитом.

Зазначали, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу грошові кошти.

28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" укладений договір факторингу №15, за яким банк відступив їм свої права вимоги за зобов'язаннями відповідача по кредитному договору №0301/0808/71-152 від 08 серпня 2008 року.

Посилаючись на те, що у порушення вимог закону та умов кредитного договору зобов'язання належним чином не виконані, у зв'язку з чим станом на 11 листопада 2013 року утворилася заборгованість в розмірі 130.795 доларів США 63 цента, що еквівалентно 1.045.449 грн.47 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 66.030 доларів США, що еквівалентно 527.777 грн.79 коп.; заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами - 28.200 доларів США 33 цента, що еквівалентно 225.405 грн. 24 коп.; пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 36.565 доларів США 30 центів, що еквівалентно 292.266 грн. 44 коп., яку вони просили стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 лютого 2014 року позовні вимоги ТОВ "ФК "Вектор Плюс" задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 803.183 грн.03 коп. Вирішено питання стосовно судових витрат.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 листопада 2014 року виправлено описку у рішенні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 лютого 2014 року.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів находить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 08 серпня 2008 року між ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №0301/0808/71-152, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 68.900 доларів США на термін до 07 серпня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,05% на рік за весь строк фактичного користування кредитом.

Відповідно до п.3.1 кредитного договору погашення заборгованості здійснюється шляхом внесення коштів на позичковий рахунок НОМЕР_1 щомісяця через касу банку згідно додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 8.1. кредитного договору встановлено, що за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості (а.с.7-9).

02 лютого 2009 року ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_2 уклали та підписали додаткову угоду №1 до спірного кредитного договору, яким пункт 3.1 кредитного договору було викладено в іншій редакції, а саме, графік погашення кредиту та сплати відсотків викладено в новій редакції (а.с.11-12).

28 листопада 2012 року ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор Плюс" уклали договір факторингу №15, за яким банк відступив ТОВ "ФК "Вектор Плюс" свої права вимоги заборгованості по кредитним договорам, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку (а.с.17-20).

На а.с.21 знаходиться витяг з реєстру заборгованостей боржників №1-Б від 28 листопада 2012 року в якому значиться кредитний договір №0301/0808/71-152 від 08 серпня 2008 року, укладений між ВАТ "СведБанк" та ОСОБА_2

Рішенням річних загальних зборів акціонерів від 29 квітня 2013 року ПАТ "Сведбанк" змінив своє найменування на ПАТ "Омега Банк"

Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.

ОСОБА_2 зобов'язання за кредитом належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 130.795 доларів США 63 цента, що еквівалентно 1.045.449 грн.47 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 66.030 доларів США, що еквівалентно 527.777 грн.79 коп.; заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами - 28.200 доларів США 33 цента, що еквівалентно 225.405 грн. 24 коп., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 36.565 доларів США 30 центів, що еквівалентно 292.266 грн. 44 коп.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За правилами ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З тексту ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з кредитного договору №0301/0808/71-152 від 08 серпня 2008 року, він був укладений за волевиявленням обох сторін, про що свідчить особистий підпис відповідача.

За змістом ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг) розглядаються як кредитна операція.

Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" факторинг вважається фінансовою послугою (підпункт 11 пункту 1 статті 4 Закону).

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Щодо посилань ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на порушення позивачем положень ч.1 ст. 1082 ЦК України, а саме те, що він не отримував повідомлень про відступлення права грошової вимоги факторові, а тому ніяких зобов'язань перед позивачем у нього не виникло, то з ними також неможна погодитися через те, що у відповідності до ст.ст.1081,1082 ЦК України боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутися до суду, а боржник має можливість заперечувати проти цих вимог.

Доводи апеляційної скарги на те, що позовна заява підписана не уповноваженою особою, спростовується копією довіреності від 02 січня 2013 року, яка долучена до матеріалів справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Оскільки рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального й процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 12 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Волошин М.П.

Куценко Т.Р.