Вирок № 42300247, 05.12.2014, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4998/14-к

Провадження № 1-кп/175/215/14

Вирок

Іменем України

05 грудня 2014 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Воздвиженського О.Л.,

за участю: секретаря Перепелиці Я.С.,

прокурора Гусєва А.С.,

представник потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 12014040440001567 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Селенгинськ Кабанського району Бурятія, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 в період часу з 09.09.2010 року по 10.06.2014 року працював у TOB ВКК «АРІЯ» код (ЄДРПОУ 23560575)зареєстрованого Полтавська область, м. Полтава, вул. Черноармійська, буд. № 3 з 01.10.2012 року знаходився на посаді старшого електромонтера оперативно - виїзної бригади.

Для виконання своїх посадових обов'язків 20.03.2012 року ОСОБА_2 отримав службовий автомобіль «ЗАЗ 110558-42» державний номерний знак НОМЕР_2 та 26.03.2014 року відповідно до акту приймання - передачі отримав дві топливні картки № 486041056 для заправки паливного генератора бензином з октановим числом А-92 та № 486064190 для заправки службового автомобіля бензином з октановим числом А-95, з грошовим лімітом 300 гривень на кожній картці щоденно.

В квітні 2014 року, точну дату та місце в ході досудового розслідування встановити не вдалось можливим, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, яке належить TOB ВКК «АРІЯ», а саме бензину з октановим числом А-95 та А-92.

Так, впродовж квітня 2014 року, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисної зацікавленості, заправляв бензином свій службовий автомобіль та паливний генератор, який знаходився у нього в службовому автомобілі, на автозаправках м. Дніпропетровська та в с. Дороге Дніпропетровського району Дніпропетровської області, розраховуючись при цьому ввіреними йому топливними картками № 486041056 та № 486064190.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою поліпшення свого матеріального стану ОСОБА_2, залишений після виконання своїх посадових обов'язків, бензин з октановим числом А-95 та А-92 умисно, з корисливих мотивів, з метою подальшого його продажу за ціною меншою ніж на офіційних автозаправочних станціях, за допомогою пластикової трубки, зливав з паливного бака службового автомобіля та електрогенератора до заздалегідь приготовленої каністри, таким чином викрав чуже майно, а саме 503, 68 літри бензину з октановим числом А-95 та 704,40 літри бензину з октановим числом А-92, яке належить TOB ВКК «АРІЯ».

Далі, ОСОБА_2, умисно, бажаючи поліпшити своє матеріальне становище, продавав викрадений ним бензин, за ціною меншою ніж на офіційних автозаправочних станціях, невідомим йому раніше таксистам, а виручені за продаж бензину грошові кошти витратив на особисті потреби.

Таким чином ОСОБА_2 в продовж квітня 2014 року таємно викрав чуже майно, яке належить TOB ВКК «АРІЯ», а саме 503, 68 літри бензину з октановим числом А-95 та 740, 40 літри бензину з октановим числом А-92, чим завдав TOB ВКК «АРІЯ» матеріальну шкоду на загальну суму 17648,21 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи допитаним в судовому засіданні, вину у вчинені зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи. У скоєному щиро розкаявся.

Дослідження доказів на підтвердження обставин злочину обвинувачений вважав недоцільним.

Провина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного судом діянні підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності його позиції, а також роз?яснивши передбачені частиною 3 статті 349 КПК процесуальні наслідки визнання таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України, яке виразилося у таємному викраденні чужого майна (крадіжці).

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_2, - раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття та повне визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_2, який вчинив злочин, віднесений ст.12 КК України до категорії злочинів середньої тяжкості, суд погоджується з представником державного обвинувачення про вид і міру покарання, і вважає за необхідне призначити покарання у виді штрафу, вважаючи, що дане покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов директора ТОВ ВКК «Арія» Добряк В.В., який був заявлений ним під час досудового розслідування в порядку ст.1166 ЦПК України про стягнення матеріальної шкоди в сумі 18253, 63 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме, стягненню з обвинуваченого вартості збитків в розмірі 17648,21 грн., оскільки потерпілому завдана така шкода, яка об'єктивно наданим та дослідженим під час судового розгляду доказам підтверджується і на момент постановлення вироку не відшкодована. Інших доказів про завдану шкоду представник потерпілого суду не надав, а тому в цій частині його позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.124 КПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст.374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Роз'яснити засудженому, що несплачену суму штрафу може бути замінено покаранням у виді громадських робіт або виправними роботами в порядку передбаченому ст. 53 КК України.

Цивільний позов директора ТОВ ВКК «Арія» Добряк В.В. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ ВКК «Арія» матеріальну шкоду в сумі 17648 (сімнадцять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 21 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 295 (двісті дев'яносто п'ять) грн. 20 коп. на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (призначення платежу за експертизу № 2892-14).

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинувачений - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя О.Л. Воздвиженський