Ухвала суду № 42299350, 30.12.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/27694/14-ц

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" грудня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретаря Батченко Д.С.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30.04.2014 року,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із завою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 30 квітня 2014 року у справі № 645/14 постановленого за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Вимоги заяви мотивує тим, що зазначеним рішенням третейського суду, яке постановлене суддею Ярошовцем В.М., стягнуто солідарно з неї та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту в сумі 3 376 978 грн. 86 коп. та третейський збір в сумі 25 500 грн. Про рішення суду дізналася лише 19 вересня 2014 року. У зв"язку з цим ОСОБА_1 також подана заява з проханням поновити строк на скасування рішення третейського суду, оскільки вона участі у розгляді справи не приймала, про надійшовший конверт з третейського суду їй повідомили сусіди з місця де вона проживала раніше, поштову кореспонденцію їй в подальшому перенаправили за фактичним місцем проживання, який вона отримала 19.09.2014 року.

Рішення третейського суду вважає незаконним та небогрунтованим, так як на правовідносини між кредитодавцем та позичальником за договором про надання кредиту під час виконання такого договору поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів", тому відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" справа не підвідомча третейському суду. Крім того, діючим законодавством не передбачено права осіб укладати третейську угоду про передачу на вирішення третейського суду невизначеної або необмеженої кількості спорів, які можуть виникнути між сторонами договору у майбутньому та такі домовленості звужують право осіб на судовий захист, що також суперечить вимогам ст. 55 Конституції України та повноваження третейського суду не поширюються на спори, які стосуються прав і обов"язків, що не були сторонами третейської угоди і не приймали участь у третейському розгляді.

В судове засідання заявниця та сторони у третейській справі не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, що відповідно до положень ч. 2 ст. 389-4 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 в заяві вказує, що копію оспорюваного рішення третейського суду вона отримала 19 вересня 2014 року року, на підтвердження чого додала конверт Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з поштовим штампом 11.09.2014 р. За викладених обставин суд вважає за можливе задовольнити клопотання заявниці про поновлення встановленого законом процесуального строку звернення до суду.

Відповідно матеріалів справи, Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. М.Раскової, 15, у складі третейського судді Ярошовця В.М. 30 квітня 2014 р. у справі № 645\14 постановлене рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково, даним рішенням стягнуто з солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість по договору кредиту в сумі 3 376 978 грн. 86 коп. та третейський збір в сумі 25 500 грн.

Перелік підстав для скасування рішення третейського суду наведений у ст. 389-5 ЦПК України.

Як убачається зі змісту заявлених вимог, заявниця просить скасувати рішення третейського суду з підстав, передбачених п. п. 1, 2, 4, 5 ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України, а саме, що справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону, рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, склад третейського суду, який прийнято рішення, не відповідав вимогам закону та третейський суд вирішив питання про права і обов"язки осіб, які не брали участь у справі.

Заявниця посилається на те, що справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону. При цьому ОСОБА_1 вказує, що на правовідносини за кредитним договором поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів".

Законом України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам" від 03.02.2011 р., зазначену норму закону було доповнено пунктом 14, відповідно якого третейським судам не підвідомчі справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Судом встановлено, що рішення третейського суду постановлене на підставі укладеного між АКБ СР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 договору кредиту № 2007/13-2.06/697 від 15.11.2007 року. Заявниця являється поручителем за виконання зобов"язань позичальником ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором, відповідно до укладеного між останнім, нею та АКБ СР "Укрсоцбанк" договору поруки № 07-15/1510 від 15.11.2007 року.

Обґрунтування заявницею вимог з посиланням на те, що справа не підвідомча третейському суду суд до уваги взяти не може, оскільки між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, а не Законом України "Про захист прав споживачів".

ПАТ "Укрсоцбанк" позов до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків був поданий до позичальника ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1, як солідарних боржників за укладеними правочинами.

З огляду на вищевказане положення ст. 6 Закону України "Про третейські суди", а також беручи до уваги зміст заявлених вимог, предмет спору та ухвалене третейським судом рішення за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд вважає, що дана справа підвідомча третейському суду, так як рішення прийнято у спорі, який безпосередньо стосується невиконання договірних зобов"язань однією із зобов"язальних сторін, які виникли на підставі укладених між сторонами кредитного договору та договору поруки. Даний спір не можна віднести до спору щодо захисту прав споживачів, оскільки права ОСОБА_1 як споживача послуг банку, порушені не були, до того ж вона являється поручителем, крім того, ПАТ "Укрсоцбанк", який є позивачем у справі, не є споживачем.

Також безпідставні є доводи заявниці про те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону та третейська угода відносно конкретно спору не укладалася. Дані пояснення спростовуються матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди", юридичні та\або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

Відповідно ст. 12 Закону України "Про третейські суди", третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Третейське застереження міститься в пункті 6.2 договору поруки, згідно якого у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 15, у випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий зазначеними у даному пункті суддями, суддя призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Отже, третейська угода сторонами була укладена і склад третейського суду між позивачем та відповідачкою у третейській справі був обраний, справа розглядалась третейським суддею Ярошовцем В.М., який зазначений у третейській угоді.

Заявниця ще просить скасувати рішення третейського суду у зв"язку з тим, що третейський суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не брали участі у справі, при цьому також посилається на те, що вона не являється стороною третейської угоди та не приймала участь у третейському розгляді.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про третейські суди", учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники.

Згідно ст. ст. 2, 12 Закону України „Про третейські суди", третейський суд, як недержавний орган, має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, якими укладено угоду про передачу спору на розгляд третейського суду. Як зазначено вище, угода між сторонами була укладена у виді третейського застереження, яке міститься в ст. 6 договору поруки.

Позивачем у третейській справі є ПАТ "Укрсоцбанк", відповідачем - заявниця.

Отже, підстави скасування рішення третейського суду у зв"язку з тим, що третейський суд вирішив питання про права та обов"язки осіб, які не були залучені у справі, відсутні, оскільки заявниця за процесуальним статусом є відповідачем у справі.

За наведених обставин суд вважає, що вимоги заявниці з вищенаведених підстав скасування рішення третейського суду не ґрунтуються на положеннях закону та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 72, 73, 389-4, 389-5, 389-6 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування рішення третейського суду.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 квітня 2014 року по справі № 645/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п"яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя