Постанова № 42295904, 26.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р. Справа № 922/2768/14-908/3387/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Батриної О.Ф. за довіреністю б/н від 23.06.2014 р.,

відповідача - Соловйова В.В. за довіреністю №141 від 26.09.2014 р.

другий відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "КБ "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію А.М. Кірієнко (вх. №3742 3/3) на рішення господарського суду Запорізької області від 07.10.14 р. у справі № 922/2768/14-908/3387/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Техніка" м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "КБ "Південкомбанк" м. Київ

Публічного акціонерного товариства "КБ "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію А.М. Кірієнко

про розірвання договору, стягнення 165 000,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.10.14 р. по справі № 922/2768/14-908/3387/14 (суддя Дроздова С.С.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Техніка", м. Харків до відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства "КБ "Південкомбанк" м. Донецьк в особі Південного відділення у м. Харкові ПАТ "Південкомбанк", м. Харків, до відповідача 2 - Публічного акціонерного товариства "КБ "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних особі на тимчасову адміністрацію А.М. Кірієнко, м. Київ задоволено. Розірвано договір банківського рахунку № 277Р-64Ю від 04.09.2012р., укладений між Публічним акціонерним товариством "КБ "Південкомбанк" м. Донецьк в особі Південного відділення у м. Харкові ПАТ "Південкомбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра Техніка". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "КБ "Південкомбанк" м. Донецьк в особі Південного відділення у м. Харкові ПАТ "Південкомбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Техніка" грошові кошти в сумі 165 000 та судовий збір в сумі 3 300грн.00коп. та 1218грн.

Другий відповідач з рішенням господарського суду Запорізької області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області по справі № 922/2768/14-908/3387/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Техніка" до Публічного акціонерного товариства "КБ "Південкомбанк" про розірвання договору банківського рахунку № 277Р-64Ю від 04.09.12 р., що укладений між Публічним акціонерним товариством "КБ "Південкомбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра Техніка" та стягнення з Публічного акціонерного товариства "КБ "Південкомбанк" на користь Публічного акціонерного товариства "КБ "Південкомбанк" грошових коштів у сумі 165000,00 грн. та судового збору в сумі 3300,00грн. та 1218,00 грн. і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування викладених вимог другий відповідач зазначає про те, що судом не застосовано Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який підлягав застосуванню, а також судом не враховано, що норми даного Закону у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація, або почата процедура ліквідації банку, є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Таким чином, відповідач вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував особливий порядок задоволення вимог кредитора, встановлений Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що, на думку заявника скарги, порушує черговість та порядок задоволення вимог до банку, оскільки розірвання договору банківського рахунку передбачає закриття рахунку та перерахування коштів, що фактично приводить до задоволення вимог кредитора та стягнення коштів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 22.12.2014 р.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. При цьому, відповідач зокрема зазначає, що зобов'язання відповідача перед позивачем щодо виконання платіжних доручень виникло до прийняття Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішень про введення тимчасової адміністрації та процедури ліквідації банку, та мораторій не поширюється на спірні правовідносини. Позивач вважає, що відповідачем не доведено обставин, які б унеможливлювали виконати ним платіжних доручень позивача з лютого 2014 року, а також посилається на те, що відповідач не скористався своїм правом щодо залучення іншого банку для виконання переказу грошових коштів на рахунок, визначений у дорученні клієнта. Крім того, на підтвердження правомірності вимоги про розірвання з відповідачем договору банківського рахунку позивач посилається на норми ст. 1075 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

04.09.2012р. між Публічним акціонерним товариством "КБ "Південкомбанк" в особі Південного відділення у м. Харкові ПАТ "Південкомбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра Техніка" (клієнт) укладено договір банківського рахунку Пакет «Бізнес» в грн. (СМБ) № 277Р-64Ю.

Відповідно до п. 1.1 договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок: № 26001038605001 (980), № 26001038605001 (840), № 26001038605001 (978), відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів НБУ та умов цього договору та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до п. 1.4 договору платіжні документи Клієнта приймаються протягом операційного часу, встановленого в Банку для платежів. Платіжні документи, отримані від Клієнта протягом операційного часу, виконуються в день одержання документа, а документи, що отримані по закінченні операційного часу - виконуються наступним банківським днем. Платіжні документи, що отримані від Клієнта в післяопераційний час, можуть бути виконані у цей самий день згідно з діючими тарифами та ставками Банку на розрахунково-касове обслуговування.

Згідно п. 2.1.4 договору банк приймає на себе зобов'язання забезпечувати своєчасне зарахування коштів на Рахунок Клієнта, в порядку та строки, визначені чинним законодавством.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що з 21.02.2014р. банк перестав виконувати свої зобов'язання, визначені договором. Спочатку платежі йшли з запізненням, що заважало безперебійному проведенню господарської діяльності, а з 07.03.2014р. платежі взагалі перестали проводитися. Станом на 24.06.2014р. на поточному рахунку підприємства № 26001038605001 в ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» (Харківське відділення) знаходиться 165 620,34 грн., але банк платіжне доручення № 411 в сумі 165 000,00 грн. від 19.05.2014р. не здійснює. Цей платіж спрямований до Державного бюджету по сплаті за митний податок на додану вартість.

Платіжне доручення № 411 в сумі 165 000,00 грн. на сплату податку було надіслано до банку 19.05.2014р.

Позивач посилається на те, що він неодноразово звертався до інстанцій, які здійснюють контроль за діяльністю банків і до ПАТ «КБ «Південкомбанк», щодо урегулювання процедури своєчасності проведення платежів, у тому числі і бюджетних, вирішення ситуації із придбанням валюти, перерахування коштів на наші рахунки в інших банках, питання розірвання договору банківського рахунку та компенсації збитків від неправомірних дій банку, а саме: листи-скарги Начальнику Харківського регіонального управління ПАТ «КБ «Південкомбанк»: № 24/02-1 від 24.02.2014р., № 24/02-2 від 24.02.2014 р., № 25/02-1 від 25.02.2014 р., № 25/02-3 від 25.02.2014р., № 03/03-1 від 03.03.2014р.; заява-скарга Начальнику управління НБУ у Харківській області № 07/03-1 від 07.03.2014р.; заява-скарга Голові НБУ № 07/03-1 від 07.03.2014р.; лист-скарга Начальнику Харківського регіонального управління ПАТ «КБ «Південкомбанк» № 11/03-1 від 11.03.2014р.; претензія № 09/04-1 від 09.04.2014р.; скарга Голові НБУ № 22/05-1 від 22.05.2014р.; скарга в.о. Генерального прокурора України № 22/05-1 від 22.05.2014р.; скарга Міністру фінансів України № 22/05-1 від 22.05.2014р.; скарга Голові комітету з питань фінансів та банківської діяльності Верховної Ради України № 22/05-1 від 22.05.2014р.; скарга-вимога Голові тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Південкомбанк» від 27.05.2014р.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 23.05.2014р. № 305 «Про віднесення ПАТ «КБ «Південкомбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2014 прийнято рішення № 37 про введення з 26.05.2014р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Південкомбанк».

Однак, як вказує позивач, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб забезпечує виплату грошових коштів саме фізичним особам-вкладникам, юридичні ж особи своїх коштів від Фонду отримати не можуть відповідно до норм законодавства, посилаючись окрім іншого на те, що з 26.05.2014 р. відділення ПАТ «КБ «Південкомбанк» були зачинені і клієнтів не обслуговували.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача з позовом до господарського суду про розірвання договору банківського рахунку № 277Р-64Ю від 04.09.2012р. та стягнення з відповідача 165 000,00 грн.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з положень п. 4, п. 5 ст. 34, п. 1, п. 3 ст. 36, ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст. 526, 651, ч. 3 ст. 653, ст.ст. 1058, 1061 ЦК України, а також обставин, за якими встановив, що договір банківського рахунку № 277Р-64Ю від 04.09.2012р. в силу положень ст. 204 Цивільного кодексу України є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами. В зв'язку з чим, посилаючись на норми ст.. 1068 ЦК України, суд першої інстанції вважав, що невиконання відповідачем платіжних доручень на загальну суму 165 000,00 грн. є порушенням банком зобов'язань за договором банківського рахунку № 277Р-64Ю від 04.09.2012р., як істотне та таке, що може бути визначено в якості законної підстави для розірвання вищевказаного правочину в односторонньому порядку з ініціативи клієнта.

Застосувавши до даних правовідносин положення ст. 1075 ЦК України, а також враховуючи приписи п. 8.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи відповідача щодо існування обставин, які звільняють його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором банківського рахунку № 277Р-64Ю від 04.09.2012р. необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, а вимоги позивача про розірвання договору банківського рахунку № 277Р-64Ю від 04.09.2012р. та стягнення 165 000,00 грн. обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновками місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 165 000,00 грн. за договором банківського рахунку № 277Р-64Ю від 04.09.2012р., оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції при розгляді справи невірно застосовано норми матеріального права, зокрема Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які регулюють спірні правовідносини, а також не надано належної правової оцінки тому, що позивач є кредитором банку, на якого поширюються обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що унеможливлює задоволення позовних вимог до відповідача про стягнення стягнення 165 000,00 грн. за договором банківського рахунку № 277Р-64Ю від 04.09.2012р. під час запровадження у нього тимчасової адміністрації, оскільки задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 510 ЦК України передбачено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Отже, клієнт за договором банківського рахунка є кредитором банку з майновими вимогами щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, тоді як банк є боржником за зобов'язаннями щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування відкритого у нього рахунка, володільцем якого є клієнт.

04.09.2012р. між Публічним акціонерним товариством "КБ "Південкомбанк" в особі Південного відділення у м. Харкові ПАТ "Південкомбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терра Техніка" (клієнт) укладено договір банківського рахунку Пакет «Бізнес» в грн. (СМБ) № 277Р-64Ю.

Відповідно до умов договору відповідач відкрив позивачу поточний рахунок для здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, зобов'язався приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком, а позивач - оплачувати надані послуги на умовах договору.

Як зазначає позивач, станом на 24.06.2014р. на поточному рахунку підприємства № 26001038605001 в ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК» (Харківське відділення) знаходиться 165 620,34 грн., але банк платіжне доручення № 411 в сумі 165 000,00 грн. від 19.05.2014р. не здійснив.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 23.05.2014р. № 305 «Про віднесення ПАТ «КБ «Південкомбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2014 прийнято рішення № 37 про введення з 26.05.2014р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Південкомбанк».

15.08.2014 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 71 про продовження строку тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «Південкомбанк» до 25.09.2014 р.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014 р. № 598 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 26.09.2014 р. № 101 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Південкомбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яким встановлюються повноваження, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, врегульовані наслідки запровадження щодо банку тимчасової адміністрації.

Так, згідно з частинами 5, 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами. Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється, зокрема, на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до вкладників віднесено фізичних осіб (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

Отже, на зобов'язання банку з виплати коштів юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за договорами банківського рахунку поширюються передбачені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження щодо задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку під час тимчасової адміністрації, запровадженої щодо неплатоспроможного банку.

Згідно з положеннями статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

Відтак, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації стосовно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання Національним банком України банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Оскільки, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є кредитором банку, на якого поширюються обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", колегія суддів зазначає, що не можуть бути задоволені вимоги позивача (у тому числі стягнення спірної заборгованості) до відповідача під час запровадження у нього тимчасової адміністрації, а відповідно підстави для задоволення позову відсутні.

Таким чином, відкликання Національним банком України на момент розгляду даного спору по суті банківської ліцензії відповідача та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи, зумовило для позивача, як клієнта банку-відповідача, відповідні правові наслідки, зокрема, щодо спеціальної процедури заявлення вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому, задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Вищого господарського суду України від 09 грудня 2014 року у справі № 922/1940/14.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений можливості захистити свої права на грошові кошти, які знаходяться на рахунку у банку відповідача, в порядку розділу VII Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у разі прийняття рішення про ліквідацію банку.

Що стосується позовних вимог про розірвання договору банківського рахунку № 277Р-64Ю від 04.09.2012р., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про їх задоволення на підставі ст. 1075 ЦК України, відповідно до якої договір банківського рахунку може бути розірваний за заявою клієнта у будь-який час, незалежно від наявності або відсутності обставин, які зумовлюють його розірвання.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення в частині стягненні з відповідача 165000,00 грн. з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в зазначеній частині. В іншій частині рішення слід залишити без змін.

З огляду на зазначене та керуючись 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "КБ "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 07.10.14 р. у справі № 922/2768/14-908/3387/14 в частині стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 165000,00 грн. скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Техніка" (61142 м. Харків, пр. Трактобудівників, буд. 158, кв. 28, код ЄДРПОУ 35970882) на користь Публічного акціонерного товариства "КБ "Південкомбанк" (83015 м. Донецьк в особі Південного відділення у м. Харкові ПАТ "Південкомбанк" (61052 м. Харків, вул. Карла Маркса, буд. 38д, код ЄДРПОУ 19358767) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 1650,00 грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 23 грудня 2014 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.