Рішення № 42295800, 05.01.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" січня 2015 р.Справа № 916/3287/14

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя - Мостепаненко Ю.І., судді: Зайцев Ю.О., Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Ошаріні Д.С.,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Чалий М.Г. (за посвідченням),

від ДК „Укроборонпром" - Тоцький Б.А. (довіреність № Д-712/2014 від 22.04.2014р.),

від ДП „Київський бронетанковий завод" - Мицак Д.М. (довіреність № 057/2813 від 19.12.2014р.),

від ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі державного концерну „Укроборонпром" та державного підприємства „Київський бронетанковий завод"

до відповідача - приватного підприємства „СПЕЦ-КОМ-ЮГ"

про визнання недійсним договору та стягнення,

встановив:

Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі державного концерну „Укроборонпром" (ДК „Укроборонпром") та державного підприємства „Київський бронетанковий завод" (ДП „КБТЗ") до приватного підприємства „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" (ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ") про визнання недійсним договору поставки № 037/119 від 23.06.2014р., укладеного між державним підприємством „Київський бронетанковий завод" та приватним підприємством „СПЕЦ-КОМ-ЮГ", та зобов'язання повернути ДП „КБТЗ" 12 000 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора посилається на наступне.

23 червня 2014 року між ДП „КБТЗ" (покупцем) та ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" (постачальником) укладено договір поставки № 037/119, згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар, зазначений у додатку №1 до договору (специфікація № 1), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його згідно умов договору. Відповідно до п. 1.2 договору найменування товару - корпуси В1332А.01сб. Згідно п. 3.2 договору відвантаження товару проводиться в терміни, погоджені сторонами додатково, шляхом укладення додаткових угод до даного договору. Відповідно до п. 4.1 договору, сума даного договору становить 12 000 000грн. (в т.ч. 2 000 000 ПДВ). В специфікації № 1 до договору сторони узгодили, що поставлено має бути 20 шт. корпусів В1332А.01сб. за ціною 500 000грн. за одиницю, разом - 10 000 000грн. та 20% - 2 000 000грн. - ПДВ

23.06.2014р. ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" виставило ДП „КБТЗ" рахунок-фактуру № СФ-0000001 від 23.06.2014р. на суму 12 000 000,00 грн. на оплату 20 одиниць корпусів В1332А.01сб. Зазначений рахунок-фактуру ДП „КБТЗ" сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 234 від 24.06.2014р.

При цьому, 20 одиниць корпусів до БТР відповідачем позивачу - ДП „КБТЗ" поставлено не було.

Відповідно до листа Мінекономрозвитку від 15.07.2014р. № 2734-09/24016-05 господарська діяльність з реалізації складових частин (корпусів) до військової техніки підлягає ліцензуванню.

Прокуратурою Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проведено перевірку, в ході якої встановлено, що ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" не отримувало ліцензії на право здійснення господарської діяльності у сфері реалізації військової техніки та, таким чином, не могло укладати договір щодо постачання виробів військового призначення.

З огляду на зазначене, заступник прокурора вважає, що укладення договору поставки від 23.06.2014р. було спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами ДП „КБТЗ" та виключає фактичну можливість відповідача здійснити поставку корпусів БТР. Приймаючи до уваги відсутність у ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" ліцензії на право здійснення господарської діяльності у сфері реалізації військової техніки, заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері просить визнати недійсним договір поставки № 037/119 від 23.06.2014р., укладений між ДП „КБТЗ" та ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ", та зобов'язати ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" повернути ДП „КБТЗ" 12 000 000 грн. - на підставі ст. 216 ЦК України.

При цьому, представлення інтересів держави у заявленому позові заступник прокурора обґрунтовує наступним.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення державного концерну "Укроборонпром" від 29.12.2010 року № 1221 було утворено Державний концерн "Укроборонпром" з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком. Вказане обумовлено метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами.

Відповідно до п. 1 Статуту Державного концерну "Укроборонпром", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. № 993 та зареєстрованого Державним реєстратором 07.10.2011 р. за номером 10741020000040740, Державний концерн "Укроборонпром" є державним господарським об'єднанням, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром", функції з управління Концерном та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року N 185-V (з наступними змінами та доповненнями) управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

До переліку суб'єктів управління об'єктами державної власності, згідно зі ст. 4 вищевказаного Закону, відносяться, зокрема, державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації.

При цьому ч. 2 ст. 2 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

Наразі прокурор посилається на те, що в преамбулі Закону України „Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" від 16.06.2011 р. № 3531-VІ наголошено, що цей Закон визначає особливості та правові основи управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Відповідно до ст. 1 названого Закону його метою є визначення особливостей управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, шляхів підвищення ефективності функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу та забезпечення здійснення контролю за їх діяльністю.

В силу положень ст. 2 Закону України „Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі до об'єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належить майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу державного концерну "Укроборонпром".

У відповідності до ст. 3 Закону України „Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України; державний концерн "Укроборонпром".

Згідно зі ст. 4 Закону України „Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" державний концерн "Укроборонпром" (далі - Концерн) є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства (далі - учасники Концерну), на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності. Учасники Концерну не перебувають в управлінні органів виконавчої влади.

Відповідно до статуту державного підприємства „Київський бронетанковий завод", підприємство засноване на державній власності та передане в управління Концерну, є його учасником. Метою діяльності ДП „КБТЗ" є отримання прибутку шляхом здійснення господарської та комерційної діяльності у відповідності і на умовах, визначених законодавством України.

Таким чином, заступник прокурора зазначає, що державний концерн "Укроборонпром" є суб'єктом, уповноваженим здійснювати функції держави щодо управління державним майном та управління підприємствами - учасниками об'єднання у оборонно-промисловому комплексі. При цьому спеціальними законодавчими актами Концерну надано право здійснювати повноваження та правомочності, пов'язані із реалізацією функцій держави, якими першочергово наділені виключно органи державної влади. Оскільки учасники концерну, одним із яких є ДП „КБТЗ", перебувають виключно в управлінні державного концерну „Укроборонпром" і Кабінету Міністрів України, та не можуть перебувати в управлінні будь-яких органів виконавчої влади (зокрема міністерств), Концерн є належним позивачем щодо вимог, пов'язаних із відновленням прав держави у зв'язку із істотним порушенням відповідачем вимог законодавства щодо укладення договору поставки з ДП „КБТЗ" без наявності відповідної ліцензії щодо постачання виробів військового призначення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.08.2014р. порушено провадження по справі № 916/3287/14 за даним позовом, розгляд справи призначено на 10 вересня 2014р.

Одночасно з позовної заявою, заступником прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подано до суду заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову (вх. № 2-3417/14), в якій він просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ".

В обґрунтування зазначеної заяви заступник прокурора посилається на те, що прокуратурою Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проведено перевірку, в ході якої встановлено, що ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" відсутнє за місцем знаходження, не являється виробником корпусів до бронетранспортерів, не має ліцензії на торгівлю товарами військового призначення та має ознаки фіктивності. Також 10.07.2014р. прокуратурою Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення посадовими особами ДП „КБТЗ" злочину з метою отримання ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" неправомірної вигоди, - передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (№ 42014110330000018).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.08.2014р. по справі № 916/3287/14 заяву заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про вжиття заходів щодо забезпечення позову задоволено: накладено арешт на майно приватного підприємства „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" в розмірі заявлених позовних вимог та судових витрат по справі в загальній сумі 12 074 298 грн.

08.09.2014р. до господарського суду Одеської області надійшла заява ДК „Укроборонпром" про виправлення описки в ухвалі господарського суду Одеської області від 18.08.2014р. про забезпечення позову (вх. № 2-3759/14), в якій заявник просив суд виправити допущені описки в ухвалі господарського суду Одеської області від 18.08.2014р. по справі № 916/3287/14, шляхом виправлення адреси боржника.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2014р. зобов'язано відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції надати суду реєстраційну справу приватного підприємства „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" (код ЄДРПОУ 33720194)

10.09.2014р. до господарського суду Одеської області від ДК „Укроборонпром" надійшли письмові пояснення (вх. № 23407/14), відповідно до яких ДК „Укроборонпром" просить суд задовольнити позовну заяву заступника прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, та визнати недійсним договір поставки від 23.06.2014р., укладений між ДП „КБТЗ" та ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ", посилаючись на наступне:

- корпуси В1332А.01сб (БТР-3Е1), які постачались за договором поставки від 23.06.2014р., є військовою технікою, а відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягає розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї. Згідно листа Мінекономрозвитку від 15.07.2014р. № 2734-09/24016-05, господарська діяльність з реалізації складових частин (корпусів) до військової техніки підлягає ліцензуванню;

- наявність у суб`єкта господарювання ліцензії на право виготовлення та на реалізацію військової техніки свідчить не лише про право на здійснення відповідного виду діяльності, але і про рівень якості продукції, відповідність встановленим стандартам та ліцензійним умовам;

- згідно із відомостями, які містяться в Єдиному ліцензійному реєстрі, у відповідача відсутні жодні ліцензії, в тому числі, і на виготовлення та на реалізацію військової техніки;

- відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Враховуючи, що у відповідача відсутня ліцензія на виготовлення та на реалізацію військової техніки, ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" не мало права на укладення оспорюваного договору, з огляду на що договір має бути визнаний недійсним на підставі ст. 227 ЦК України.

- оспорюваний договір суперечить інтересам держави, оскільки постачання неякісних корпусів до бронетранспортерів БТР-ЗЕ1, постачальником яких міг бути ДП „КБТЗ", створює не лише загрозу для виконання контрактів, укладених ДП „КБТЗ", але й безпосередньо впливає на рівень обороноздатності держави в умовах зовнішньої агресії.

В судовому засіданні 10.09.2014р. представник ДП „КБТЗ" надав письмові пояснення (вх. № 23532/14), відповідно до яких, підтримуючи в повному обсязі позовні вимоги заступника прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, просив суд їх задовольнити.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 10.09.2014р.:

- у задоволенні заяви ДК „Укроборонпром" про виправлення описки в ухвалі господарського суду Одеської області про забезпечення позову від 18.08.2014р. по справі № 916/3287/14 - відмовлено, - згідно ст. 89 ГПК України;

- розгляд справи відкладено на 01.10.2014р., - в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням всіх витребуваних доказів.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 11.09.2014р.:

- зобов'язано акціонерний банк "Південний" надати відомості стосовно руху грошових коштів по поточному рахунку приватного підприємства „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" (код ЄДРПОУ 33720194) № 26006010031215 за період з 22.06.2014р. по 30.06.2014р.;

- зобов'язано публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" надати відомості стосовно руху грошових коштів по поточному рахунку державного підприємства „Київський бронетанковий завод" (код ЄДРПОУ 14302667) № 26006300002108 за період з 22.06.2014р. по 30.06.2014р.

22.09.2014р. на адресу господарського суду Одеської області від відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції надійшла реєстраційна справа приватного підприємства „СПЕЦ-КОМ-ЮГ"(вх. № 24599/14).

26.09.2014р. на адресу господарського суду Одеської області від ПАТ «Діамантбанк» надійшла виписка про рух коштів по рахунку № 26006300002108, що належить ДП «КБТЗ», за період з 22.06.2014р. по 30.06.2014р. (вх. № 25179/14).

26.09.2014р. на адресу господарського суду Одеської області від АБ «Південний» надійшов роздрук руху коштів по рахунку № 26006010031215, що належить ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ", за період з 22.06.2014р. по 30.06.2014р. (вх. № 25201/14).

29.09.2014р. до господарського суду Одеської області від заступника прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. № 25384/14), згідно якої, у зв'язку з допущеною опискою в п. 2 прохальної частини позовної заяви, заступник прокурора, уточнюючи позовні вимоги, просить суд визнати недійсним договір поставки № 037/119 від 23.06.2014р., укладений між ДП „Київський бронетанковий завод" та ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ", та стягнути з ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" на користь ДП „Київський бронетанковий завод" 12 000 000 грн.

Наразі, слід зазначити, що у вказаній заяві про уточнення позовних вимог заступником прокурора заявлено вимоги про стягнення з відповідача 12 000 000грн., замість заявлених в раніше поданій позовній заяві вимог про зобов'язання повернути 12 000 000 грн. В свою чергу, суд розцінює таку заяву як зміну предмету позову. Враховуючи ст. 22 ГПК України та те, що суд не перейшов до розгляду справи по суті на момент подання заяви про уточнення позовних вимог, судом прийнято заявлені уточнення позовних вимог до розгляду.

01.10.2014р. до господарського суду Одеської області від ДК „Укроборонпром" та від ДП „КБТЗ" надійшли письмові пояснення (вх. № 25499/14, № 25512/14), відповідно до яких зазначено, що корпус В1332А.01сб являється основою для складання бронетранспортера БТР-3Е1, що поєднує в єдине ціле всі агрегати і механізми бронетехнік, що підтверджується копіями керівництва з експлуатації бронетранспортера БТР-3Е1, отже корпус визначається як основна частина на бронетехніку, а не як запасна частина і безперечно підлягає ліцензуванню.

Судове засідання по справі № 916/3287/14, призначене на 01.10.2014р., не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному з 29.09.2014р., що підтверджується довідкою від 01.10.2014р. по справі № 916/3287/14.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.10.2014р. судове засідання по справі № 916/3287/14 призначено на 13.10.2014р.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 13.10.2014р.:

- строк розгляду справи продовжено до 30.10.2014р. - згідно ст. 69 ГПК України;

- розгляд справи відкладено на 27.10.2014р., - згідно ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням суду всіх витребуваних доказів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.10.2014р. справу № 916/3287/14 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області № 902 від 28.10.2014 р. та відповідно до п. 2 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-8/24 від 17.04.2014р.), по справі № 916/3287/14 призначено автоматичний розподіл справи для визначення складу колегії, згідно якого визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області: головуючий суддя - Мостепаненко Ю.І., судді: Зайцев Ю.А., Малярчук І.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.10.2014р. зазначеною колегією суддів господарського суду Одеської області справу № 916/3287/14 прийнято до колегіального розгляду, розгляд справи призначено на 26.11.2014р.

В додаткових поясненнях по справі ДК „Укроборонпром" (вх. ГСОО № 31214/14 від 26.11.2014р.) зазначило, що єдиним виробником корпусів В1332А.0сб до БТР-3Е1 є ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» та єдиним власником конструкторської документації на корпуси В1332А.0сб до БТР-3Е1 є ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова».

В судовому засіданні 26.11.2014р. представник відповідача надав суду клопотання (вх. № 2-5462/14) про зупинення провадження по справі, відповідно до якого просив суд зупинити провадження по справі № 916/3287/14 до вирішення Одеським окружним адміністративним судом пов'язаної з нею адміністративної справи № 815/5895/14.

Також 26.11.2014р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 31238/14), згідно з яким ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на таке:

- ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" установлено, що розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї належать до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2006р. № 682 „Деякі питання ліцензування певних видів господарської діяльності" встановлено, що військова техніка - це технічні засоби (системи, комплекси, зразки виробів), виключаючи їх складові частини і комплектувальні вироби, призначені для бойового (оперативного), технічного і тилового забезпечення бойових дій та навчання військових підрозділів, а також для контролю та випробувань таких засобів, військової зброї і боєприпасів, їх експлуатації, обслуговування та знешкодження, з огляду на що складові частини і комплектуючі вироби - в даному випадку корпуси до БТР - не відносяться до військової техніки, а тому, відповідно, торгівля такими складовими частинами і комплектуючими виробами не потребує ліцензування;

- лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 2734-09/2402605 від 15.07.2014р., на який йде посилання в позовній заяві не є належним доказом у справі, оскільки Положенням про Мінекономрозвитку не передбачено право надавати роз'яснення з питань ліцензування;

- твердження позивачів, що місцезнаходження ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" не встановлено, не відповідає дійсності, та спростовується фактом участі представника ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" в даній справі.

Ухвалою господарського суду від 26.11.2014р. розгляд справи відкладено на 12.12.2014р., на підставі ст. 77 ГПК України.

Також ухвалами господарського суду від 26.11.2014р. було зобов`язано ТОВ „Лозівський ковальсько-механічний завод" та ДП „Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" надати суду технічно-конструкторську документацію на корпуси В1332А.01сб до БТР та на БТР-3Е1, сертифікати якості корпусів В1332А.01сб до БТР.

08.12.2014р. та 12.12.2014р. на підтвердження своєї позиції ДК „Укроборонпром" надіслало до господарського суду Одеської області додаткові письмові пояснення (вх. № 32271/14, № 32907/14)

12.12.2014р. до господарського суду Одеської області від ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" надійшли письмові пояснення (вх. № 32914/14), відповідно до яких відповідач зазначив про безпідставність вимог заступника прокурора.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 12.12.2014р.:

- строк розгляду справи продовжено до 12.01.2015р. - згідно ст. 69 ГПК України;

- розгляд справи відкладено на 05.01.2014р., - згідно ст. 77 ГПК України;

- зобов`язано слідчий відділ Головної військової прокуратури України надати суду оригінал договору поставки № 057/119 від 23.06.2014р., укладений між ДП „КБТЗ" та ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ", або засвідчену слідчим відділом Головної військової прокуратури України копію повного тексту договору поставки № 057/119 від 23.06.2014р.

15.12.2014р. до господарського суду Одеської області від ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» надійшов лист № 270/563 від 10.12.2014р. (вх. ГСОО № 33131/14), згідно якого товариство зазначило, що виробництво та постачання корпусів В1332А.01сб до БТР не передбачає виготовлення та, як наслідок, наявності сертифікатів якості. Якість виготовленого корпусу посвідчується паспортом на корпус, який є персоніфікованим, нерозривно пов'язаним з кожним конкретним корпусом та передається разом з таким корпусом замовнику (покупцю).

16.12.2014р. до господарського суду Одеської області від ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова» надійшов лист № 4709/21 від 10.12.2014р. (вх.. ГСОО № 33243/14), згідно якого підприємство надіслало до суду технічно-конструкторську документацію на виготовлення корпусу виробу В1332А.01сб (БТР-3Е1). Також в своєму листі ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова» зазначило, що будь-яке копіювання та креслення технічних умов заборонено, після розгляду справи повинно бути повернуто ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова».

25.12.2014р. на адресу господарського суду Одеської області від відділу Головної військової прокуратури України надійшов супровідний лист № 10/3/1-26307-14 від 22.12.2014р., згідно якого надіслано належним чином завірену копію договору поставки № 057/119 від 23.06.2014р. та специфікації до нього.

05.01.2015р. до господарського суду Одеської області від ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" надійшло:

- клопотання про відкладення розгляду справи до повернення директора ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" із відрядження (вх. № 2/15), в зв`язку з відрядженням останнього з 30.12.2014р. по 14.01.2015р. до США, в той час як інших штатних працівників у підприємства немає. Також в клопотанні зазначено, що представник ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" за дорученням Дарієнко В.Д. не має можливості прийняти участь в судовому засіданні 05.01.2015р. у зв`язку із зайнятістю у розгляді іншої справи;

- клопотання (вх. № 2-1/15) про зупинення провадження по справі, відповідно до якого відповідач вдруге просив суд зупинити провадження по справі № 916/3287/14 до вирішення пов'язаної з нею адміністративної справи № 815/5895/14, яка розглядається Одеським окружним адміністративним судом за позовом ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, головної військової прокуратури Генпрокуратури України, за участю третіх осіб ДП „Київський бронетанковий завод" та ДК „Укроборонпром" про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що однією з заявлених позовних вимог по справі № 815/5895/14 є визнання неправомірними дій Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про надання помилкової узагальненої інформації про законодавство України з питань ліцензування, що має характер роз`яснення, в листі № 2734-09/24016-15 від 15.07.2014р. При цьому, лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 2734-09/24016-15 від 15.07.2014р. є одним з доказів по справі № 916/3287/14.

Під час розгляду справи відповідачем неодноразово подавались до суду зустрічні позовні заяви до відповідачів: ДК „Укроборонпром" та ДП „Київський бронетанковий завод" про зобов'язання укласти додаткові угоди до договору поставки № 057/119 від 23.06.2014р. та про розірвання договору поставки № 057/119 від 23.06.2014р.:

- які повертались судом без розгляду відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 63 ГПК України згідно ухвал господарського суду від 06.10.2014р., від 23.10.2014р.;

- у прийнятті яких судом було відмовлено відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України згідно ухвал господарського суду від 01.12.2014р., від 03.12.2014р., від 05.01.2015р.

В судовому засіданні 05.01.2015р.:

- представник прокуратури надав письмові пояснення (вх. № 98/15), відповідно до яких, зазначаючи про допущену у позовній заяві технічну помилку (визначення номеру оспорюваного договору поставки 037/119), просив суд вважати вірним номер оспорюваного договору поставки № 057/119 від 23.06.2014р. Також представник прокуратури підтримав заявлені уточнені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити та визнати недійсним договір поставки № 057/119 від 23.06.2014р., укладений між ДП „КБТЗ" та ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ", стягнути з ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" на користь ДП „КБТЗ" 12 000 000 грн.

- представник ДК „Укроборонпром" підтримав позовні вимоги заступника прокурора в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та надав відповідні письмові пояснення (вх. № 1/15);

- представник ДП „Київський бронетанковий завод" підтримав позовні вимоги заступника прокурора в повному обсязі, просив суд їх задовольнити;

- представник ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" в судове засідання не з`явився, але під час розгляду справи заперечував проти задоволення позовних вимог.

Щодо клопотання ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" про відкладення розгляду справи, то суд, розглянувши останнє, дійшов висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно до чинного господарського процесуального законодавства, інститут представництва юридичної особи не є безпосередньо пов'язаним з особистістю будь-якого окремого представника. Таким чином, сторони, які є юридичними особами, не позбавлені права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому відповідну довіреність.

Відрядження директора ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" - Погорєлої О.А. та зайнятість представника ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" за дорученням Дарієнко В.Д. в іншому судовому засіданні, за переконанням суду, не позбавляє директора відповідача права надати довіреність будь-якому іншому представнику для забезпечення захисту своїх інтересів у судовому засіданні, про час та місце якого він був повідомлений заздалегідь, що підтверджується судовою розпискою Погорєлої О.А. про відкладення розгляду справи від 12.12.2014р., наявною в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного та строків, встановлених ст. 69 ГПК України для вирішення спору, суд відхиляє клопотання ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" про відкладення розгляду справи.

Що стосується клопотань ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" про зупинення провадження по справі № 916/3287/14 до вирішення Одеським окружним адміністративним судом адміністративної справи № 815/5895/14 за позовом ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, головної військової прокуратури Генпрокуратури України, за участю третіх осіб ДП „Київський бронетанковий завод" та ДК „Укроборонпром" про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, то суд також не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки відповідачем не надано суду копії позовної заяви ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ", на підставі якої порушено адміністративну справу № 815/5895/14, - з огляду на що неможливо встановити, на яких обставинах ґрунтуються заявлені вимоги щодо неправомірності дій Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, та, відповідно, відсутнє обґрунтування того факту, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 05.01.2015р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив наступне.

23.06.2014р. між ДП „Київський бронетанковий завод" (Покупцем) та ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" (Постачальником) укладено договір поставки № 057/119 (Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця Товар, зазначений у Додатку № 1 до даного Договору (Специфікація №1), а Покупець зобов'язався прийняти його та оплатити згідно даного Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, найменуванням Товару є корпуси В1332А.01сб.

Якість та комплектність Товару, що постачається Постачальником, повинна відповідати ГОСТу, ТУ, кресленням, що підтверджується сертифікатом якості виробника (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору Постачальник здійснює поставку Товару на територію Покупця (м. Київ, вул. Бориспільська, 34-А).

Відвантаження Товару проводиться в терміни погоджені сторонами додатково, шляхом укладання додаткових угод до даного Договору (п. 3.2 Договору).

П. 4.1 Договору визначено, що сума договору становить 12 000 000 грн. (з урахуванням 20 % -ПДВ - 2 000 000грн.).

Розділом 5 Договору визначено порядок розрахунків між сторонами, а саме:

- оплата Товару по даному Договору здійснюється Покупцем в сумі вартості поставленого Товару в терміни, погоджені сторонами додатково (п. 5.1 Договору);

- датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця за банківськими реквізитами Постачальника (п. 5.2 Договору);

- умови оплати можуть бути змінені за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до даного Договору (п. 5.3 Договору).

П. 6.1 Договору визначено, що на кожну партію Товару, що постачається Постачальник повинен надати Покупцю разом із Товаром наступні товаросупровідні документи, а саме:

- рахунок-фактуру;

- податкову накладну;

- видаткову накладну;

- паспорт Виробника на кожну одиницю Товару;

- сертифікат якості.

Відповідно до п. 12.1 Договору термін даного Договору встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2014р. в частині поставок продукції, а в частині оплати - до повного виконання.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору (Специфікація №1) встановлено, що Товар що постачається є корпуси В1332А.01сб в кількості 20 штук за ціною 500 000грн. за одиницю, загальною вартістю 12 000 000 грн. (з урахування ПДВ).

Договір та специфікацію підписано заступником директора ДП „Київський бронетанковий завод" - фінансового директора Ільїним Е.М., що діє на підставі Статуту та наказу, з одного боку, та директором ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" Паламар Ю.А., що діє на підставі Статуту, з іншого боку, скріплено печатками підприємств.

На виконання вимог Договору № 057/119 від 23.06.2014р., ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" 23.06.2014р. виставило ДП „КБТЗ" рахунок-фактуру № СФ-0000001 на загальну суму 12 000 000 грн. (з урахуванням ПДВ).

Згідно платіжного доручення № 234 від 24.06.2014р. ДП „КБТЗ" перерахувало грошові кошти в сумі 12 000 000 грн. на рахунок ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ", при цьому корпуси до БТР відповідачем поставлено не було.

Прокуратурою Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проведено перевірку, в ході якої встановлено вчинення за попередньою змовою умисних дій тимчасово виконуючим обов'язки директора ДП „Київський бронетанковий завод" Шоломицьким Л.В. та заступником директора ДП „Київський бронетанковий завод" Ільїним Е.М. щодо зловживання владою та службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди, - у вигляді укладення договору поставки № 057/119 від 23.06.2014р. та перерахування 12 000 000 грн. на рахунок ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" за відсутністю наміру та можливості реально виконати умови цього договору.

Також в ході перевірки прокуратурою встановлено, що ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" відсутнє за місцем знаходження (довідка про встановлення місцезнаходження платника податків № 308 від 10.07.2014р.)

При цьому, листом № 2734-09/24016-05 від 15.07.2014р. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило прокуратуру Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, що відповідно до ч. 3 п. 41 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягає розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї. Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 682 від 17.05.2006р., наведено визначення термінів, зокрема, військової техніки, що це технічні засоби (системи, комплекси, зразки виробів), виключаючи їх складові частини і комплектувальні вироби, призначені для бойового (оперативного), технічного і тилового забезпечення бойових дій та навчання військових підрозділів, а також для контролю та випробувань таких засобів, військової зброї і боєприпасів, їх експлуатації, обслуговування та знешкодження. Отже, господарська діяльність з реалізації складових частин (корпусів) до військової техніки підлягає ліцензуванню. Водночас, в листі Міністерство зазначило, що ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" ліцензії на право провадження господарської діяльності у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї (в повному обсязі чи частково) не отримувало та із заявою про видачу ліцензії до Мінекономрозвитку не зверталось.

Все вищеперелічене і стало підставою для звернення заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі ДК „Укроборонпром" та ДП „КБТЗ" з даною позовною заявою та уточненнями до неї, в яких він просить суд визнати недійсним договір поставки № 057/119 від 23.06.2014р., укладений між ДП „Київський бронетанковий завод" та ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ", та стягнути з ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" на користь ДП „КБТЗ" 12 000 000 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Ч. 1, 3 ст. 14 Господарського кодексу України, ліцензування є засобом державного регулювання у сфері господарювання, спрямованим на захист інтересів держави, а ліцензія - це документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини пов'язані ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.

Підпунктом 41 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" встановлено, що ліцензуванню підлягає зокрема, розроблення, виготовлення, реалізація, ремонт, модернізація та утилізація озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї.

Згідно з абз. 4 п. 2 ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2006 № 682, військова техніка - це технічні засоби (системи, комплекси, зразки виробів), виключаючи їх складові частини і комплектувальні вироби, призначені для бойового (оперативного), технічного і тилового забезпечення бойових дій та навчання військових підрозділів, а також для контролю та випробувань таких засобів, військової зброї і боєприпасів, їх експлуатації, обслуговування та знешкодження.

Відповідно до листа Міністерства оборони України № 220/9270 від 23.10.2014р. зазначено, що корпус В1332.01сб є складовою частиною (комплектувальним виробом) бронетранспортерів типу БТР-3Е та є виробом, що використовується у військовій сфері.

П. 3 положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого указом Президента України від 31.05.2011р. № 634/2011, передбачено, що Мінекономрозвитку реалізує державну політику в сфері ліцензування.

Твердження відповідача про те, що господарська діяльність з реалізації корпусів до БТР не підлягає ліцензуванню є безпідставним, оскільки, у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 2734-09/24016-05 від 15.07.2014р. зазначено, що господарська діяльність з реалізації складових частин (корпусів) до військової техніки підлягає ліцензуванню.

З урахуванням зазначеного, здійснення за умовами спірного договору поставки корпусів В1332А.1сб до БТРів, які відносяться до військової техніки, потребувало від ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" ліцензії.

Проте, ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" ліцензії на право провадження господарської діяльності у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї (в повному обсязі чи частково) не отримувало та із заявою про видачу ліцензії до Мінекономрозвитку не зверталось, що підтверджується листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 2734-09/24016-05 від 15.07.2014р.

Відповідно до ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Згідно п.3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), за змістом частини першої статті 227 ЦК України є оспорюваним.

Ліцензія є необхідною для здійснення деяких видів господарської діяльності, зазначених у статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", а також у випадках, визначених Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" тощо.

Правочин вважається вчиненим без ліцензії, якщо на час такого вчинення останню не отримано, або строк її дії закінчився, або ліцензію анульовано (відкликано), або її дію зупинено у передбачених законом випадках. При цьому не має значення, з яких причин була відсутня ліцензія, а також чи знала або повинна була знати про це інша сторона правочину. У разі коли на момент вчинення правочину юридична особа не мала ліцензії, а на час, коли правочин був виконаний або мав бути виконаний, вона ліцензію отримала, підстави для визнання правочину недійсним відсутні.

Наявність у суб`єкта господарювання ліцензії на право виготовлення та на реалізацію військової техніки свідчить не лише про право на здійснення відповідного виду діяльності, але і про рівень якості продукції, відповідність встановленим стандартам та ліцензійним умовам.

Таким чином, враховуючи, що у ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" на момент укладення договору була відсутня ліцензія, яка надає право на здійснення діяльності, пов'язаної із виготовленням та реалізацією військової техніки, договір поставки № 057/119 від 23.06.2014р. укладено з порушенням вимог законодавства, а тому зазначений договір підлягає визнанню недійсним.

В свою чергу, ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" - на виконання вимог договору поставки № 057/119 від 23.06.2014р. - отримало від ДП „КБТЗ" 12 000 000грн., що вбачається з платіжного доручення № 234 від 24.06.2014р.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з вказаною нормою права, отримані ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" грошові кошти на підставі платіжного доручення № 234 від 24.06.2014р. в розмірі 12 000 000 грн. за договором поставки № 057/119 від 23.06.2014р., підлягають стягненню з ПП „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" на користь ДП „Київський бронетанковий завод".

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені заступником прокурора та позивачами докази у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, що є підставою для їх повного задоволення.

Щодо судових витрат по даній справі господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Як зазначено в п. 4.6 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповн.), приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.

Приймаючи до уваги все перелічене, відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору до державного бюджету покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність скасування заходів до забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Одеської області від 18.08.2014 року.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір поставки № 057/119 від 23.06.2014р., укладений між державним підприємством „Київський бронетанковий завод" та приватним підприємством „СПЕЦ-КОМ-ЮГ".

3. Стягнути з приватного підприємства „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 25/1, код ЄДРПОУ 33720194) на користь державного підприємства „Київський бронетанковий завод" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 34-А, код ЄДРПОУ 14302667) 12 000 000 (дванадцять мільйонів) грн. перерахованих за договором поставки № 057/119 від 23.06.2014р.

4. Стягнути з приватного підприємства „СПЕЦ-КОМ-ЮГ" (65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 25/1, код ЄДРПОУ 33720194) на користь державного бюджету України (р/р 31210206783008, отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001, символ звітності банку - 206) 74 298 (сімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. - судового збору.

5. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 18 серпня 2014р. по справі № 916/3287/14.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Ю.І. Мостепаненко

суддя Ю.О. Зайцев

суддя І.А. Малярчук

Повне рішення складено 12 січня 2015 р.