Ухвала суду № 42295690, 14.01.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"14" січня 2015 р. Справа № 806/1847/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Сидорук М.М. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" листопада 2014 р. у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Промислове підприємство "Пищепром" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі-ОДПІ) № 0001812301 від 31.05.2011 року. Стягнуто на користь відкритого акціонерного товариства "Промислове підприємство "Пищепром" з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області 487,20 грн. сплаченого судового збору.

Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у м.Житомирі позапланової невиїзної перевірки відкритого акціонерного товариства "Промислове підприємство "Пищепром" (ВАТ "Молочник", далі-Товариство) питань взаємовідносин з ПП "СТК Молоко" за січень 2011 року та неподання декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, на підставі акту перевірки № 2102/23-1/00445392 від 06.05.2011 (а.с.8-29 т.1) прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001812301 від 31.05.2011, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1157669 грн., в тому числі за основним платежем - 1157668 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. (а.с.7 т.1).

Суд встановив, що відповідачем порушено порядок надіслання платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, оскільки докази надіслання вказаних документів рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку відсутні. Відповідно, правильно зазначив, що порушено права Товариства, як платника податків, в тому числі бути присутнім представнику під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

Щодо податкового повідомлення-рішення, то суд з'ясував, що за змістом акту перевірки відкритим акціонерним товариством "Промислове підприємство "Пищепром" (ВАТ "Молочник") допущено порушення п.198.1., п.198.2., 198.3., 198.6. ст.198 ПК України, п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV, зі змінами і доповненнями, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у сумі 1157668 грн., в тому числі по періодам: за січень 2011 р. - 1157668 грн. Також, встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 щодо придбання ВАТ "ПП "Пищепром" (ВАТ "Молочник") товарів (робіт, послуг) у ПП "СТК Молоко" не підтверджено стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності дозвільних документів, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно з п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) ВАТ "ПП "Пищепром" (ВАТ "Молочник") у ПП "СТК Молоко". На думку податкового органу, правочини укладені ВАТ "ПП "Пищепром" (ВАТ "Молочник") мають ознаки нікчемності у відповідності до ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Дослідивши вказаний акт, суд дійшов вірного висновку, що у ньому не зазначено первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не наведено регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення. Акт складено з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. N 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N 34/18772.

З'ясовуючи реальність здійснення Товариством господарських операцій, суд в ході розгляду справи встановив, що між ВАТ "Молочник" та ПП "СТК Молоко" укладено договір поставки № 01/07-МОЛ від 01.07.2010 (а.с.207-208 т.1), відповідно до якого постачальник - ПП "СТК Молоко", а покупець ВАТ "Молочник". Предметом даного договору є те, що постачальник зобов'язується поставляти у зумовлені даним договором строки молочну сировину та продукцію, інші товари, а покупець зобов'язується приймати вказаний товар і сплачувати за нього певну грошову суму за умовами цього Договору.

Згідно до п.3 даного договору оплата здійснюється покупцем в гривнях України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника за попередньою оплатою або протягом 90 календарних днів з моменту отримання товару від постачальника.

Також господарські відносини між позивачем та ПП "СТК Молоко" зумовлені договором комісії від 01.06.2010 № 17/11-06 (а.с.180-182 т.1), договором підряду від 18.06.2010 № 18/06-2010 (а.с.209-211), договором поставки від 17.06.2010 № 17/06 (а.с.212-213 т.1), договором поворотно-фінансової допомоги № 25/08-10 від 25.08.2010 (а.с.246 т. 1).

Фактичне виконання умов договору сторонами підтверджується видатковими накладними (а.с.74-123, 187, 190, 194, 198, 203 т.1), податковими накладними (а.с.125-179 т. 1), актами здачі-прийому робіт (наданих послуг) (а.с.184 т.1).

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України (далі - ПК).

Згідно з п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3. ст.198 цього ж Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6. ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.7., 201.10. ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що ВАТ "ПП "Пищепром" на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів сформувало податковий кредит. А висновок акту перевірки про те, що проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством для перевірки не надано документів (сертифікати відповідності, посвідчення про якість, ветеринарні документи, експлуатаційні дозволи та ін.), які б підтвердили виконання вимог діючого законодавства у сфері переробляння молока та виробництва сиру, а також здійснення оптової торгівлі молочними продуктами є безпідставним, оскільки зазначені документи не є первинними документами на підставі яких здійснюється облік господарських операцій в податковому та бухгалтерському обліку. Дані документи є документами дозвільного характеру, а не документами, якими оформлюється придбання-продаж товарно-матеріальних цінностей (а.с.15 т.1).

При розгляді справи встановлено, що висновки ОДПІ, викладені у акті, на підставі яких прийнято спірне податкове повідомлення-рішення щодо нікчемності договорів, ґрунтуються лише на припущеннях не підтверджених первинними документами.

Дослідивши представлені докази, суд з врахуванням приписів ст.ст.203,215,228 ЦК України правильно зазначив, що зазначаючи про нікчемність угод, податковим органом не дотримано вимог законодавчих норм, за якими має бути встановлено вину та умисел, спрямовані на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку. Доказів про умисність укладення договорів між ВАТ "Молочник" та ПП "СТК "Молоко" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства суду не представлено. Не представлено і ОДПІ рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про фіктивність господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, договором поставки. А з акту перевірки не вбачається, що зміст зазначених договорів не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання господарських зобов'язань, які виникли на підставі цих договорів. Відтак, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Дослідивши представлені докази та з'ясувавши всі фактичні обставини, суд дійшов вірного висновку, що операції між позивачем та ПП "СТК Молоко", документально підтверджені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999. № 996-ХІУ та Податкового кодексу України та не мають ознак нікчемного правочину.

Суд вірно визнав безпідставними посилання контролюючого органу на факт досудового розслідування щодо посадових осіб ВАТ "ПП "Пищепром" за ознаками злочинів передбачених ч.3 ст.212 КК України, оскільки на думку суду, вчинення злочину, в тому числі у вигляді умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, може бути встановлено виключно відповідним судовим рішенням. Однак, на даний час таке відсутнє.

Щодо відсутності у ПП "СТК Молоко" майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю дозвільних документів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, то суд вірно зазначив, що дана обставина не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та сум бюджетного відшкодування, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

При прийнятті рішення судом першої інстанції враховано і практику Європейського Суду з прав людини і висновки, викладені у постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 06.12.2013, яка набрала законної сили 10.02.2014, у справі № 0670/4130/11, за позовом відкритого акціонерного товариства Промислове підприємство "Пищепром" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області, за участі прокуратури Житомирської області, про скасування податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом, у відповідності до приписів ч.2 ст.71 КАС України, не представлено доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення та на спростування викладеного вище.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" листопада 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "14" січня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Відкрите акціонерне товариство "Промислове підприємство "Пищепром" вул.Князя Чорного, 4,м.Чернігів,14000

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

- ,