Ухвала суду № 42295688, 14.01.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Грищенко М.В.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

ПОСТАНОВА

іменем України

"14" січня 2015 р. Справа № 275/965/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від "17" листопада 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області про зобов'язання провести донарахування та виплату коштів ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - Управління) провести донарахування та виплату щомісячної грошової допомоги на дитину згідно п.6 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ), починаючи з 01.01.2014 року та до втрати такого права, або змін в законодавстві, або до законодавчого врегулювання спірних відносин, в розмірі 50% мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про державний бюджет на 2014 рік», щомісяця, з урахуванням виплачених коштів.

Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 17.11.2014 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з січня 2014 року Управлінням праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області виплачується ОСОБА_3 допомога на дитину шкільного віку відповідно до ст.30 Закону №796-ХІІ, але у розмірі, визначеному постановою КМУ від 20.04.2007р. №649 (а.с.2).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п.6 ст.30 Закону №796-ХІІ потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1 - 6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

На даний час втратили чинність Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", "Про державний бюджет України на 2012 рік" та "Про державний бюджет України на 2013 рік", якими передбачалось проведення вищевказаних виплат у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

03 серпня 2014 року набули чинності зміни до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII згідно яких норми і положення ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Проте, такі обмеження в період з 01 січня 2014 року до 02 серпня 2014 року Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" не передбачалися. Відтак, у вказаний період є чинними і підлягають застосуванню приписи ст.30 Закону №796-ХІІ, в редакції, відповідно до якої доплата на дитину проводиться у розмірі 50 процентів мінімальної заробітної плати.

Всупереч зазначеним положенням закону, Управлінням розрахунок і виплата позивачу допомоги на дитину шкільного віку проведена, виходячи із розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 року №649 "Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", який значно менший, ніж передбачено ст.30 Закону №796-ХІІ.

Згідно із приписами ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.30 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ від 20.04.2007 року №649, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Відтак, відповідач діяв всупереч вищевказаних положень, протиправно нараховучи ОСОБА_3 доплату на дитину шкільного віку у значно меншому розмірі.

Суд першої інстанції належним чином не дослідив представлені докази, не врахував зазначені обставини та безпідставно відмовив ОСОБА_3 у задоволенні адміністративного позову.

Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Так, у відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов ОСОБА_3 подано 04 листопада 2014 року, тоді як вимоги нею заявлено з 01 січня 2014 року.

Спірні правовідносини виникли з приводу нарахування та виплати компенсації, яка за своєю правовою природою не є одноразовою виплатою, а носить щомісячний характер. Про нарахування доплати у меншому розмірі позивач знала при отриманні виплат кожного місяця. Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду ОСОБА_3 не заявляла, докази поважності причин його пропуску в матеріалах справи відсутні.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_3, заявлені поза межами строку звернення до адміністративного суду, підлягають залишенню без розгляду.

Колегія суддів вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання Управління провести донарахування та виплату ОСОБА_3 щомісячної грошової допомоги на дитину згідно п.6 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 04.05.2014 року по 02.08.2014 року у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про державний бюджет на 2014 рік», з урахуванням виплачених коштів. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 203 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від "17" листопада 2014 р. скасувати, прийнявши нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області у частині за період з 01.01.2014 року по 03.05.2014 року залишити без розгляду.

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області провести донарахування та виплату ОСОБА_3 щомісячної грошової допомоги на дитину згідно п.6 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 04.05.2014 року по 02.08.2014 року у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про державний бюджет на 2014 рік», з урахуванням виплачених коштів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 вул. Фрунзе, 43,смт. Брусилів,Житомирська область,12601

3- відповідачу/відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області вул.Лермонтова, 9,смт.Брусилів,Житомирська область,12601

- ,