Ухвала суду № 42295681, 13.01.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Ракалович В.М.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"13" січня 2015 р. Справа № 806/4056/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Трикиша Ю.О. ,

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" листопада 2014 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Транспортна компанія ТЕР-ТРАНС" до Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Транспортна компанія ТЕР-ТРАНС" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 25 липня 2014 року №0001382201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 542120,00 грн. основного платежу і 135530,00 грн., №0001392201 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 49423,00 грн. за грудень 2013 року. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що підставою для збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток стали висновки контролюючого органу про безтоварність і фіктивність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрол-Парк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, відсутність реального вчинення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрол-Парк" у свою чергу послугувало підгрунтям для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість. Товариство з цим не погоджується, оскільки фіктивність ТОВ «Петрол-Парк» належним чином не обґрунтована, перевіряючими не проводилась зустрічна звірка з даним контрагентом, а тому висновки, що ПП «ТК Тер-Транс» не мало правових підстав для формування витрат та податкового кредиту по операціях з ТОВ «Петрол-Парк» - безпідставні. Відсутність контрагента за місцезнаходженням не може слугувати підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат. Підприємство має всі необхідні первинні документи, якими підтверджено формування витрат та податкового кредиту по зазначеним господарським операціям. Всі ці документи повністю відповідають поняттю «первинні документи», що визначено у ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України». Підстав для неврахування даних документів, їх нормативного обгрунтування акт перевірки не містить.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 25 липня 2014 року №0001382201 і №0001392201.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Транспортна компанія ТЕР-ТРАНС" 669, 90 грн. сплаченого судового збору.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено, що документальною плановою виїзною перевіркою Приватного підприємства "Транспортна компанія ТЕР-ТРАНС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року виявлено порушення:

- підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 542120, 00 грн., в т.ч.: за 9 місяців 2012 року - 51895 грн., 2012 рік - 51895 грн., 2013 рік - 490225 грн.;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством завищено рядок 24 "Залишок від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" в сумі 49423 грн., в тому числі: за липень 2012 року - 8538 грн.; серпень 2012 року - 28203 грн.; вересень 2012 року - 28203 грн.; жовтень 2012 року - 49423 грн.; листопад 2012 року - 49423 грн.; грудень 2012 року - 49423 грн.; січень 2013 року - 49423 грн.; лютий 2013 року - 49423 грн.; березень 2013 року - 49423 грн.; квітень 2013 року - 49423 грн.; травень 2013 року - 49423 грн.; червень 2013 року - 49423 грн.; липень 2013 року - 49423 грн.; серпень 2013 року - 28203 грн.; вересень 2013 року -28203 грн.; жовтень 2013 року - 49423 грн.; листопад 2013 року - 49423 грн.; грудень 2013 року -49423 грн..

За результатами перевірки складено акт №4285/06-25-22-01/36188296 від 01 липня 2014 року (а.с.12-55 т.1).

Не погоджуючись із викладеними висновками, Підприємство подавало на Акт заперечення (а.с.59-61 т.1), яке листом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №22874/2625/2201 від 22 липня 2014 року (а.с.62-69 т.1) залишено без задоволення.

На підставі зазначеного акта перевірки, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0001382201 (а.с.10 т.1) про збільшення Підприємству суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 542120,00 грн. основного платежу і 135530,00 грн., №0001392201 (а.с.11 т.1) про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 49423,00 грн. за грудень 2013 року (а.с.10 т.1).

Скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, із змісту норм ст.ст.138,139 Податкового кодексу України слідує, що безумовною підставою для формування розміру витрат при визначенні розміру податку на прибуток є їх підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Одним із етапів встановлення судом обґрунтованості права платника податку на формування витрат є встановлення факту здійснення господарської операції шляхом дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договорів, актів виконаних робіт, документів про перевезення, зберігання товарів тощо. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Крім того, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування розміру витрат; добросовісність цього платника податку, яка полягає у відповідності вчинених господарській операцій меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на віднесення сплачених коштів до складу витрат.

Встановлено, що 02 липня 2012 року між позивачем (Покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрол-Парк" (Постачальник) укладено договір №ПП-009 (а.с.216-223 т.3), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти й оплатити нафтопродукти в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов Договору, додатків та/або видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього Договору.

Враховуючи безперервний та ритмічний характер поставок дизпалива в рамках виконання даного договору та підтримання постійних зв'язків між Покупцем та Постачальником, Постачальник вправі виписувати зведену податкову накладну на поставлений товар, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому, Постачальник зобов'язаний надавати до зведеної податкової накладної реєстр відповідних супроводжувальних документів.

Умови поставки: FCA (Інкотермс-2010): м. Коростень, вул. Б.Хмельницького,18. Сторони можуть погодити й інші умови поставки.

Про виконання вказаного договору свідчать видаткові накладні (а.с.224, 228, 232 т.3), товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (а.с.225,229,234 т.3), податкові накладні (а.с.226-227,230,231,233 т.3).

Також між Товариством та ФОП ОСОБА_3 01 травня 2012 року підписано договір оренди транспортного засобу без екіпажу (а.с.38 т.6), за умовами якого ФОП ОСОБА_3 надає позивачеві за плату у тимчасове володіння і користування автомобіль ЗИЛ (д/н НОМЕР_1) й причеп-цистерну (д/н НОМЕР_2) без надання послуг з управління транспортними засобами і за їх технічного утримання та експлуатації для транспортування нафтопродуктів.

Використання придбаних нафтопродуктів (дизпалива) у господарській діяльності Товариства при наданні послуг з перевезення товарів підтверджується договорами на перевезення і надання транспортно-експедиційного обслуговування (а.с.63-90 т.7), актами здачі-приймання робіт (а.с.1-54 т.7), товарно-транспортними накладними (а.с.70-128,131-229, 232-250 т.1, а.с.1-28,30-250 т.2, а.с.1-66 т.3, а.с.1-192,195-250 т.4, а.с.1-142 т.5), актами списання (а.с.235-248 т.3), відомостями на відпуск нафтопродуктів (а.с.27-31 т.6).

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення розміру витрат за вищезазначеними господарськими операціями.

При цьому суд зазначив, що юридичним фактом, який породжує право платника на формування витрат, є реальність господарської операції, а тому, при визначенні права платника податків на їх формування судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

Договір, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрол-Парк", спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим ст.203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів щодо умислу укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Усі господарські операції підтверджені первинними документами, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Окремий недолік первинного документа сам по собі не може бути безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, тобто позбавлення цього документа сили звітного податкового документа, а відтак платника податків права на формування витрат.

Підстави та порядок формування платником податків витрат регламентується положеннями Податкового кодексу України, яких платник зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови недотримання них формування витрат може бути визнано неправомірним.

Матеріалами справи підтверджено фактичне отримання позивачем дизельного пального.

Суд не прийняв до уваги посилання контролюючого органу на Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організації України, затверджену наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, оскільки вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

До основних видів діяльності позивача, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, вказані види діяльності не належать.

Крім того, товарно-транспортні накладні не відносяться до документів суворої звітності та не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, суд вважав, що висновки відповідача щодо фіктивності господарських операцій є помилковими та такими, що не підтверджені обставинами справи.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформлених первинних документів, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Крім того Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника права на формування податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, а у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Тому, з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат вартість придбаних у ТОВ "Петрол-Парк" нафтопродуктів.

Щодо правомірності визначення податку на прибуток приватних підприємств по господарським відносинам з приватним підприємцем ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з наступних встановлених обставин.

Так, 01 січня 2012 року між Приватним підприємством "ТК Тер-Транс" (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом №22 (а.с.36-37 т.6), відповідно до якого Виконавець зобов'язується приймати від зазначеного Замовником відправника до перевезення вантажі на підставі заявки, яку отримав Замовник від третіх осіб, доставляти їх в пункт призначення, видавати уповноваженому на одержання вантажу одержувачу, а Замовник зобов'язується пред'являти до перевезення вантажі і сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату.

Вартість перевезення, узгоджена сторонами в актах здачі-приймання робіт, мають пріоритетне значення над умовами, зазначеними в цьому договорі.

Виконання умов зазначеного договору підтверджено товарно-транспортними накладними (а.с.129 т.1, а.с.36-39,193 т.4, а.с.143 т.5), податковими накладними і актами здачі-прийняття робіт (надання транспортно-експедиційних послуг) (а.с.147-250 т.5, а.с.1-18 т.6), банківськими виписками (а.с.48-167 т.3), реєстром товаро-транспортних накладних за 2013 рік (а.с.56-62 т.6), долученими до матеріалів справи, які є підставою для формування позивачем витрат та податкових зобов'язань по податку на прибуток за вказаним договором.

Надані товарно-транспортні накладні містять прізвища водіїв, марки і державні номери автомобілів, якими здійснювалося перевезення вантажів, що повністю відповідає переліку водіїв, які працювали у ФОП ОСОБА_3 протягом 2013 року, і переліку транспортних засобів, які використовувалися у господарській діяльності підприємця протягом вказаного терміну (а.с.95, 96 т.6). Також у матеріалах справи містяться копії свідоцтв про реєстрацію за ФОП ОСОБА_3 транспортних засобів, що залучалися ним для надання транспортних послуг з перевезення вантажів.

При цьому суд вірно не прийняв до уваги посилання відповідача на факт відсутності у позивача подорожніх листів як підставу для спростування реальності спірних господарських операцій з надання транспортних послуг, оскільки перевізником у даному випадку виступає фізична особа-підприємець ОСОБА_3, а не Підприємство.

В силу положень Закону України «Про автомобільний транспорт» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» від 25 лютого 2009 року № 207 оформлення подорожніх листів на перевезення вантажним автомобільним транспортом для фізичних осіб-підприємців не є обов'язковим.

Також, чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не містить заборони щодо залучення до господарських операцій підприємства його працівників.

ОСОБА_3, як приватним підприємцем, укладено трудові договори про прийом на роботу водіїв-експедиторів (а.с.67-76 т.3), які здійснювали перевезення товарно-матеріальних цінностей.

Оскільки витрати Приватного підприємства "ТК Тер-Транс" з отримання транспортно-експедиційних послуг ФОП ОСОБА_3 підтверджено документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, тому суд дійшов висновку, що нарахування податку на прибуток з цих підстав є неправомірним.

Стосовно зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість то суд першої інстанції не погодився з висновками контролюючого органу виходячи з наступного.

Так, з досліджених судом діючих норм Податкового кодексу України вбачається, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги).

Згідно з п.п.200.1-200.4 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як було встановлено, 02 липня 2012 року між позивачем (Покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрол-Парк" (Постачальник) укладено договір №ПП-009 (а.с.216-223 т.3), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти й оплатити нафтопродукти в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов Договору, додатків та/або видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього Договору.

Про виконання вказаного договору свідчать видаткові накладні (а.с.224,228,232 т.3), товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (а.с.225,229,234 т.3), податкові накладні (а.с.226-227,230,231,233 т.3).

Всі документи складені належним чином, відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доказів щодо нікчемності договору №ПП-009 від 02 липня 2012 року та рішень суду про визнання його таким відповідачем не надано. Не надано відповідачем і доказів щодо умислу укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також припинення як юридичної особи і скасування на момент здійснення господарських операцій реєстрації платника ПДВ ТОВ "Петрол-Парк".

З врахуванням викладеного, та того, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника права на формування податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту 155270, 00 грн. ПДВ з вартості придбаних у ТОВ "Петрол-Парк" нафтопродуктів і визначено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року, і зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року по таким господарським операціям - є необґрунтованим.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 25 липня 2014 року №0001382201 і №0001392201 прийняті з порушенням норм податкового законодавства, у зв"язку з чим позовні вимоги про їх скасування визнав обґрунтованими та скасував їх.

Колегія вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржену постанову винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.

Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" листопада 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "15" січня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Транспортна компанія ТЕР-ТРАНС" вул.Короленка,38 Б,м.Житомир,10000

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об"єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

- ,