Постанова № 42295299, 14.01.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/4865/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Державна податкова інспекція у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі-позивач, ДПІ у м.Херсоні) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач, ФОП ОСОБА_1), в якому просить стягнути заборгованість по єдиному податку в сумі 3732,72 грн.

Позов мотивований тим, що відповідач є платником єдиного податку та має узгоджену податкову заборгованість в сумі 3732,72 грн. На даний час податковий борг не сплачено, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Представник позивача надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі та закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, яким відповідач був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Однак, поштове відправлення повернулось з причин незалежних від суду.

Згідно з ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ст.ст. 122, 128 КАС України, суд розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази та проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 18.12.1997 р. та перебуває на обліку в ДПІ у м.Херсоні з 18.12.1997 р. за №5681.

Судом встановлено, що відповідачем обрана спрощена система оподаткування з 01.01.2012 р.

Відповідно до п.291.3 ст. 291 Податкового Кодексу України (далі-ПК України) юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам передбаченим ПК України та реєструється платником єдиного податку.

Податковим Кодексом України встановлено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно зі п. 293.2 ст.293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

З наданого податковим органом витягу зі зворотного боку облікової картки платника податків ОСОБА_1 вбачається, що за останнім рахується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб, який виник в результаті несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих згідно заяви ФОП ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування від 18.01.2012 р. по строкам сплати: 20.11.2012 -214,60; 20.12.2012 - 214,60; 20.01.2013 - 229,40 грн.; 20.02.2013 - 229,40 грн.; 20.03.2013 - 229,40 грн.; 20.04.2013 - 229,40 грн.; 20.05.2013 - 229,40 грн.; 20.06.2013 - 229,40 грн.; 20.07.2013 - 229,40 грн.; 20.08.2013 - 229,40 грн.; 20.09.2013 - 229,40 грн.; 20.10.2013 - 229,40 грн.; 20.11.2013 - 229,40 грн.; 20.12.2013 - 229,40 грн.; 20.01.2014 - 243,60 грн.; 20.02.2014 - 243,60 грн.; 20.03.2014 - 243,60 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що 06.11.2012 р. податковим органом проведено камеральну перевірку з неподання податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, за результатами якої складено акт від 06.11.2012 р. №1802/17-01/НОМЕР_1, в якому зафіксовано порушення п.п 49.18.3 п.49.18 ст.49, що полягає у неподанні декларації платника єдиного податку за І квартал 2012 р.

На підставі вказаного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.2012 р. №7121361701 на суму 170,00 грн.

Вказані акт перевірки та податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача 19.11.2012 р.

Крім того, 22.02.2013 р. ДПІ у м. Херсоні проведено камеральну перевірку з неподання податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, в ході якої виявлено порушення п.п 49.18.2. п.49.18 ст.49 ПК України, а саме: неподання декларації платника єдиного податку за 3 квартал 2012 р. та за 3 квартал 2013 р., про що складено акт від 22.02.2013 р. №190/17-1/НОМЕР_1. Відповідальність за вказане порушення передбачено п.120.1 ст.120 ПК України.

На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.02.2013 р. №7101871701 на суму штрафу 2040 грн.

Акт перевірки від 22.02.2013 р. та податкове повідомлення-рішення від 22.02.2013 р. направлені на адресу відповідача 27.02.2013 р.

Також 22.02.2013 р. податковим органом складено акт №179/17-1/НОМЕР_1, в якому за результатами проведеної перевірки повноти та своєчасності сплати до бюджету єдиного податку ФОП ОСОБА_1 виявлено порушення п.295.1 ст. 295 ПК України, що полягає у несвоєчасній сплаті єдиного податку в загальній сумі 2390,20 грн. за звітні періоди: січень- грудень 2012 р., січень, лютий 2013 р. На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м.Херсоні прийнято та направлено на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення від 22.02.2013 р. №7107851701 на суму штрафу 1195,10 р.

Також судом встановлено, що 29.08.2014 р. ДПІ у м.Херсоні проведено камеральну перевірку з неподання податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, за результатами якої складено акт від 29.08.2014 р. №1123/17.01, в якому зафіксовано порушення п.п 49.18.3 п.49.18 ст.49, що полягає у неподанні декларації платника єдиного податку за 2013 р.

На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.08.2014 р. №7111421701 на суму штрафу 170,00 грн. та направлено на адресу відповідача 23.09.2014 р.

Всі вищезазначені акти перевірок та податкові повідомлення-рішення не отримані відповідачем та повернуті до податкового органу.

Слід зазначити, що платник зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка фактично являється його місцезнаходженням і за якою податковий орган правомірно надсилає усі адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатися на неотримання ним кореспонденції податкового органу як на обставину, що звільняє його від відповідальності у зв'язку з настанням негативних для нього наслідків.

Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пунктів 1 і 3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України, законами з питань митної справи, податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ст.300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Згідно зі ст.. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Вищезазначені акти індивідуальної дії не оскаржувалися відповідачем, а відтак оспорювані грошові зобов'язання набули статусу узгоджених. Оскільки ці зобов'язання не було сплачено платником у встановлений Законом строк, то вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Підпунктом 175 п.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Положеннями п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 04.01.2013 р. № 8 на суму 415,91 грн., яка отримана відповідачем 22.10.2013 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.10.2013 р. №7302801686356.

Відповідно до ст.. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом нараховано пеню на суму 165,06 грн.

У силу вимог пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Ні Податковий Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Як вбачається з облікової картки платника відповідач частково сплатив податковий борг на загальну суму 3920,24 грн., тому станом на 04.12.2014 р. має заборгованість в загальній сумі 3732,72 грн., в тому числі: 2795,40 - основного платежу; 772,26 грн. - штрафні санкції та 165,06 грн. - нарахована пеня.

З наведеного вбачається, що з часу направлення податкової вимоги, до часу звернення із позовом до суду відповідач був постійним боржником. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

21.10.2013 р. ДПІ у м. Херсоні прийнято рішення №497 про опис майна у податкову заставу.

Не зважаючи на вжиті позивачем заходи за ФОП ОСОБА_1 рахується заборгованість в загальній сумі 3732,72 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Таким чином, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, а також звертаючи увагу на те, що відповідачем не надано до суду заперечень чи будь-яких доказів, спростовуючих доводи позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по єдиному податку в сумі 3732 (три тисячі сімсот тридцять дві) грн. 72 коп. до місцевого бюджету, код платежу 18050400. Отримувач: УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС МФО 852010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 8.2.3