Рішення № 42294601, 08.01.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/112/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2015 Справа № 908/4449/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6)

до відповідача: Державного підприємства "Підприємство Біленківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)" (70441, Запорізька область, с. Біленьке, вул. Запорізька, буд. 32)

про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу природного газу,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: не з'явився (у минулих судових засіданнях - Остапенко В.М., посвідчення №1558 від 12.04.2013р., довіреність № 14-109 від 18.04.2014р.; Єгоров В.С., посвідчення №1564 від 12.04.2013р., довіреність №14-137 від 13.05.2014 р.);

від відповідача: не з'явився;

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного підприємства "Підприємство Біленківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)" про стягнення заборгованості, інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за договором купівлі-продажу природного газу в розмірі 71864,40 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 193, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 15, 54 Господарського процесуального кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. За твердженням позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу щодо своєчасної оплати вартості наданих послу, у відповідача виникла заборгованість в розмірі 50956,19 грн. Крім того, за доводами позивача, несвоєчасна сплата вартості спожитого природного газу є підставою для покладення на відповідача додаткової відповідальності у вигляді пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2014 р. порушено провадження у справі № 908/4449/14, присвоєно справі номер провадження №30/112/14, розгляд якої призначено на 04.12.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

За письмовим клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

На підставі ст. 77 ГПК України, ухвалою суду від 04.12.2014 р. розгляд справи відкладався на 16.12.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача.

Ухвалою суду від 16.12.2014 р. строк розгляду справи продовжено за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено до 08.01.2015 р. у зв'язку з не з'явленням представника відповідача.

Представник позивача у судове засідання 08.01.2015 р. не з'явився, при причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

У минулому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог.

09.12.2014 р. канцелярією господарського суду отримано заяву позивача, згідно з якою позивач фактично зменшує розмір заявлених позовних вимог, просить стягнути з відповідача 10948,04 грн. - пені, 8686,58 грн. інфляційних втрат та 3035,20 грн. - 3 % річних, всього 22669,82 грн. При цьому позивач зазначає, що відповідачем було здійснено оплату використаного природного газу за договором купівлі-продажу природного газу № 13/3298-ТЕ-13 від 31.01.2013 р. за період з лютого по грудень 2013р. до подання позову та порушення судом провадження по справі в повному обсязі.

Заява про зменшення позовних вимог від 19.08.2014 р. подана позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнята судом до розгляду та задоволена.

Судом розглядаються вимоги про стягнення з Державного підприємства "Підприємство Біленківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)" 10948,04 грн. - пені, 8686,58 грн. інфляційних втрат та 3035,20 грн. - 3 % річних, всього 22669,82 грн.

Відповідач вимоги ухвал суду від 30.10.2014 р., 04.12.2014 р., 16.12.2014 р. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, представника у судове засідання не направив. По дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Станом на дату прийняття рішення по даній справі, ухвали господарського суду про порушення провадження у справі, про відкладення розгляду справи на 16.12.2014 р. та про продовження строку розгляду справи направлялись учасникам судового процесу за визначеними у позовній заяві та в правовстановлювальних документах адресами, відповідачу на адресу: 70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Запорізька, буд. 32, що співпадає з адресою місцезнаходження відповідача за відомостями матеріалів справи та зазначена ним самим у договорі та інших документах. Також, зазначене підтверджується наявною у матеріалах справи Довідкою Головного управління регіональної статистики від 19.09.2014 р. Направлена на адресу відповідача кореспонденція до суду не поверталась.

Таким чином, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 08.01.2015 р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях 04.12.2014 р. та 16.12.2014 р., суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, позивач у справі) та Державним підприємством "Підприємство Біленківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)" (покупець, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №13/3298-ТЕ-13, відповідно до умов якого, продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх релігійними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили місяці та обсяги газу, що протягом вказаних місяців продаються позивачем відповідачу.

При цьому, в п. 2.1.1 Договору, сторони передбачили, що обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Згідно із п. 3.1.2 Договору, відповідач до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає позивачу належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджуються позивачем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді оператором ЄГТСУ на відповідний місяць поставки.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п. 3.3 Договору).

Згідно із п. 3.4 Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору визначено, що ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуг з його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1000 куб.м. газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

У пункті 6.1. Договору, сторони визначили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01 січня 2013 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач у період з лютого 2013 р. по грудень 2013 р. передав відповідачу природний газ на загальну суму 213331,53 грн. Факт отримання газу підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу від 28.02.2013 р. на суму 43585,90 грн., від 31.03.2013р. на суму 51459,41 грн., від 30.04.2013р. на суму 5185,74 грн., від 31.10.2013р. на суму 17188,49 грн., від 30.11.2013р. на суму 29955,80 грн., від 31.12.2013р. на суму 65956,19 грн., які підписані та скріплені печатками сторін.

За доводами позивача, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання виконав з порушенням умов договору щодо проведення розрахунків, що є підставою для покладення на нього додаткової відповідальності у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Підприємство Біленківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)" 10948,04 грн. пені, 3035,20 грн. - 3% річних та 8686,58 грн. інфляційних втрат, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача у судових засіданнях 04.12.2014 р. та 16.12.2014 р., суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало постачання відповідачу природного газу, а обов'язком відповідача - оплата вартості газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті вартості постачання природного газу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 10948,04 грн. пені, 3035,20 грн. - 3% річних та 8686,58 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України.

Так, ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги про стягнення пені заявлені позивачем на підставі п. 7.2 Договору, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати за Договором, умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат заявлено обґрунтовано.

Позивачем нараховано:

- інфляційні втрати: 54,17 грн. за період з квітня по листопад 2013 р. за зобов'язаннями березня 2013 р., 20,53 грн. за період з травня по грудень 2013 р. за зобов'язаннями квітня 2013 р., 120,49 грн. за період з листопада по грудень 2013 р. за зобов'язаннями жовтня, 209,99 грн. за період з грудня по 2013 р. по січень 2014 р. за зобов'язаннями листопада, 8281,39 грн. за період з січня по вересень 2014 р. за зобов'язаннями грудня 2013 р. (включно, з урахуваннями часткових проплат);

- пеня: 2092,14 грн. за період з 14.03.2013 р. по 25.11.2013 р. за зобов'язаннями лютого 2013 р., 3604,98 грн. за період з 14.04.2013 р. по 26.12.2013 р. за зобов'язаннями березня 2013 р., 356,61 грн. за період з 14.05.2013 р. по 26.12.2013 р. за зобов'язаннями квітня 2013 р., 263,24 грн. за період з 14.11.2013 р. по 26.12.2013 р. за зобов'язаннями жовтня 2013 р., 501,45 грн. за період з 14.12.2013 р. по 29.01.2014 р. за зобов'язаннями листопада 2013 р., 4129,62 грн. за період з 14.01.2014 р. по 06.10.2014 р. за зобов'язаннями грудня 2013р.;

- відсотки річних нараховано за ті ж періоди та за тими ж зобов'язаннями, з урахуваннями часткових оплат, на загальну суму 3035,20 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат, пені та 3% річних, суд дійшов до висновку, що вони є вірними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №13/3298-ТЕ-13 від 31.01.2013 р. щодо оплати переданого від позивача природного газу.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 10948,04 грн. пені, 3035,20 грн. - 3% річних та 8686,58 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ) до Державного підприємства "Підприємство Біленківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)" (с. Біленьке, Запорізької області) задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Біленківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)" (70441, Запорізька область, с. Біленьке, вул. Запорізька, буд. 32, код ЄДРПОУ 08680106) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 8686 (вісім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 58 грн. втрат від інфляції, 3035 (три тисячі тридцять п'ять) грн. 20 коп. - 3% річних, 10948 (десять тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. 04 коп. - пені та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 13.01.2015 р.