Постанова № 42294515, 15.01.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2015 року Чернігів Справа № 825/3974/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 27 листопада 2014 року №809 щодо стягнення з позивача штрафу в сумі 170,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області від 27 листопада 2014 року №809 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» до ФОП ОСОБА_2, за порушення законодавства про захист прав споживачів застосовано штраф у розмірі 170,00 грн. Позивач посилається на те, що оскаржувану постанову винесено на підставі акту перевірки, в якому зазначені неправдиві відомості про його присутність 28.05.2014 при проведенні перевірки у його магазині НОМЕР_2 у м. Славутич, Київська область та про те, що позивачем особисто створено перешкоду у проведенні перевірки спеціалістами управління. Також в акті зазначено, що позивач особисто відмовився від підписання та отримання другого примірника акту № 000578. При цьому, ФОП ОСОБА_2 вказує, що в день перевірки знаходився в іншому місті, тому фізично не міг вчиняти дії, за які його відповідачем притягнуто до відповідальності шляхом винесення оскаржуваної постанови.

Представник позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Додатково пояснив, що під час проведення перевірки в магазині перебувала лише працівниця ФОП ОСОБА_2, яка після приходу перевіряючих телефонувала йому, що підтверджується роздруківкою телефонних номерів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини нявки суду не повідомив та заперечень на позов не подав.

Враховуючи, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, суд вирішив розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.05.2014 посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Матвієнко А.Ф. та Шевцовим А.О., на підставі наказу від 23.05.2014 №116, направлення на проведення перевірки від 23.05.2014 №937, відповідно до статей 5, 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статей 5, 26 Закону України «Про захист прав споживачів», постанов Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 № 1164 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом, випуском і реалізацією продукції (виконанням робіт, наданням послуг), та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)», від 31.10.2007 № 1280 «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції», проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів ФОП ОСОБА_2, за адресою: Київська область, м. Славутич, Речовий ринок, магазин НОМЕР_2 про що було складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 28.05.2014 №000578 (а.с.8-13).

За результатами проведеної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_2 створював перешкоди службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, в частині проведення перевірки якості продукції.

Також в акті зазначено, що позивач особисто відмовився від підписання та отримання другого примірника акту.

На підставі акту перевірки від 28.05.2014 №000578, начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Наконечним В.Я. винесено постанову від 27.11.2014 №809 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до ФОП ОСОБА_2 за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, в частині проведення перевірки якості продукції, застосовано штраф у розмірі 170,00 грн. (а.с.7).

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до частини 3 статті 5 Закону України від 12.05.1991 №1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII) захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Згідно зі статтею 26 Закону №1023-XII спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України № 465/2011 від 13 квітня 2011 року, Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (надалі - Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з пункту 7 вищевказаного Положення, а також пункту 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 206 від 09 листопада 2011 року (далі - Положення № 206) Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.

Відповідно до підпункту 6.1.1 пункту 6.1 розділу 6 Положення №206 Інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

При цьому, у відповідності з частиною 1 Закону №877-V заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до частини 11 статті 4 Закону №877-V плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 23 Закону №1023-XII у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність, зокрема: за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів визначає Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року №1177 (далі - Положення №1177).

Так, відповідно до пункту 4 Положення №1177 рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акта перевірки, постановою начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області Наконечного В.Я. від 27.11.2014 №809 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» до ФОП ОСОБА_2 застосовано штраф у розмірі 170,00 грн., за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, в частині проведення перевірки якості продукції.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що фактично ОСОБА_2 був відсутній під час проведення перевірки в магазині НОМЕР_2 що знаходиться на речовому ринку в м. Славутич Київської області.

Опитана в судовому засіданні, в якості свідка, ОСОБА_6 пояснила, що вона працює менеджером з продажу в магазині НОМЕР_2 що знаходиться в м. Славутич на речовому ринку та належить ФОП ОСОБА_2 28.05.2014 до магазину зайшли перевіряючі з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області. ОСОБА_6 пояснила їм, що власника магазину немає, оскільки він знаходився в м. Чернігові. Вона зателефонувала ОСОБА_2 та після розмови запропонувала перевіряючим оглянути необхідні для перевірки документи, що знаходились в куточку прав споживачів, а в разі необхідності надання додаткових документів залишити письмовий запит. Перевіряючі оглянули документи та пішли. З актом перевірки її не ознайомлювали.

Опитаний в якості свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що 28.05.2014, в м. Чернігові, він був свідком того, як ОСОБА_2 розмовляв по телефону зі своєю працівницею ОСОБА_6 та сказав їй надати перевіряючим необхідні для перевірки документи та журнал проведення перевірок.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_2 не здійснював дій по створенню перешкод службовим особам відповідача при проведенні перевірки якості продукції, оскільки він був відсутній під час її проведення в магазині НОМЕР_2 що знаходиться на речовому ринку в м. Славутич, а тому постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 27 листопада 2014 року №809 щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 штрафу в сумі 170,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 та частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність оскаржуваної постанови.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, підлягає задоволенню повністю за обґрунтованістю.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За таких обставин, судові витрати у розмірі 183,00 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 94, 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 27 листопада 2014 року №809 щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафу в сумі 170,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (14030, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 183,00 грн., згідно квитанції №599 від 16.12.2014.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя підпис В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Суддя В.І. Д'яков