Постанова № 42294414, 12.01.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2015 року 810/7007/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представника позивача - Бірюкова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Поліграф» до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги і рішення про опис майна у податкову заставу,

в с т а н о в и в:

15 грудня 2014 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер Поліграф» (ТОВ «Майстер Поліграф», товариство) із позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 березня 2014 року №0023001742, податкової вимоги №2563-25 від 15 липня 2014 року і рішення про опис майна у податкову заставу №131 від 15 липня 2014 року.

Зазначали, що податковим повідомленням-рішенням №0023001742 від 17 березня 2014 року визначено додаткові штрафні санкції до основного грошового зобов'язання, нарахованого товариству в податковому повідомлені-рішенні №0030001742 від 22 січня 2014 року, яке скасовано в судовому порядку. Вказали, що оскільки у судовому порядку встановлено факт відсутності порушень у сплаті податку з доходів фізичних осіб з боку товариства «Майстер Поліграф», то відсутні й підстави для притягнення позивача до відповідальності, зокрема у вигляді застосування штрафних санкцій. Стверджували, що податкова вимога і рішення про опис майна у податкову заставу є також протиправними, оскільки винесені на підставі оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Посилаючись на порушення відповідачем норм Податкового кодексу України, просили визнати протиправними і скасувати оскаржувані податкове повідомлення-рішення, податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача направив письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позову, а також розглядати справу без його участі. Стверджував, що повідомлення-рішення №0023001742 від 17 березня 2014 року позивачем у судовому порядку протягом строку узгодження грошових зобов'язань визначених у такому рішенні не оскаржувалось, а тому у товариства «Майстер Поліграф» виник податковий борг; а так як товариством не було сплачено у встановлені податковим законодавством строки узгоджене грошове зобов'язання, то Інспекцією, відповідно, виставлено податкову вимогу та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи із такого.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер Поліграф» є юридичною особою, зареєстроване 13 листопада 2006 року, тобто є суб'єктом господарської діяльності (а.с.10,12).

Судом встановлено, що на підставі Акта перевірки від 18 жовтня 2013 року №761/17-16-22-01/34704063 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 4 листопада 2013 року №0004942342, яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 458695 грн. за основним платежем і на 99270,50 грн. за штрафними санкціями (а.с.29); №0004932342, яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку на прибуток на 453450,50 грн. за основним платежем і на 105122,50 грн. за штрафними санкціями (а.с.30); №0010101742, яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб на 4065,06 грн. за основним платежем і на 1526,27 грн. за штрафними санкціями (а.с.32).

Вказані повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 15 січня 2014 року №5/1/17-00-10-05-105/320 про результати розгляду скарги податкове повідомлення - рішення №0010101742 від 4 листопада 2013 року скасовано в частині збільшення суми грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб в сумі 586,53 грн. і 146,63 грн. застосованої штрафної санкції; а податкові повідомлення - рішення від 4 листопада 2013 року №0004942342 та №0004932342 - залишені без змін (а.с.56-63).

За результатами розгляду названої вище скарги податковим органом прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0030001742 від 22 січня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб на 3478,53 за основним платежем і на 1379,64 грн. за штрафними санкціями (а.с.64).

13 лютого 2014 року Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення №2855/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду скарги позивача, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 4 листопада 2013 року №0004942342, №0004932342, №0010101742, з урахуванням рішення, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги (податкове повідомлення - рішення від 22 січня 2014 року №0030001742) та збільшено на 1018,78 грн. штрафні санкції визначені у податковому повідомленні - рішенні від 22 січня 2014 року №0030001742 (а.с.89-96).

На підставі такого рішення Міністерства доходів і зборів України №2855/6/99-99-10-01-15 від 13 лютого 2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0023001742 від 17 березня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб на 1018,78 грн. за штрафними санкціями (а.с.149), з урахуванням того, що за червень 2012 року штрафну санкцію визначено на рівні 25 % від основного зобов'язання, за липень 2012 року - на рівні 50 %, а з серпня по грудень 2012 року - на рівні 75 %.

У зв'язку із несплатою зобов'язань у сумі 1018,78 грн., 15 липня 2014 року Інспекцією виставлено податкову вимогу №2563-25 форми «Ю» та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №131 (а.с.98, 99).

Не погоджуючись із такими податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, ТОВ «Майстер Поліграф» оскаржило їх в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Рівненській області та Державної фіскальної служби України (а.с.100-105, 109-112).

Однак, Головним управління Державної фіскальної служби у Рівненській області у рішенні від 2 жовтня 2014 року №22/10с/17-00-10-05-105/226 (а.с.106-108) та Державною фіскальною службою України у рішенні від 20 листопада 2014 року №7153/6/99-99-23-05-15 (а.с.113-115) податкова вимога №2563-25 та рішення про опис майна у податкову заставу №131 від 15 липня 2014 року залишені без змін, а скарги - без задоволення.

У той же час, судом з'ясовано, що основне зобов'язання (із податку на доходи фізичних осіб), на яке донараховано штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням №0023001742 від 17 березня 2014 року, було визначене у податковому повідомленні-рішенні ДПІ №0030001742 від 22 січня 2014 року і стосувалося правомірності нарахування податку з доходів фізичних осіб.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер Поліграф» звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0004942342 від 4 листопада 2013 року, №0004932342 від 4 листопада 2013 року, №0030001742 від 22 січня 2014 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 7 травня 2014 року у справі №817/694/14, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Суд враховує, що за правилами частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (стаття 255 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, основне податкове зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб (визначене у повідомленні-рішенні №0030001742 від 22 січня 2014 року) на час судового розгляду у цій справі - відсутнє у зв'язку із визнанням його донарахування протиправним.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із такого.

У статті 127 Податкового кодексу України закріплено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента.

За нормами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За визначенням у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами пункту 57.4 статті 54 Податкового кодексу України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

За змістом пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 Податкового кодексу України).

У відповідності до підпункту 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (пункт 89.3 статті 89 Податкового кодексу України).

За наведеного, суд констатує, що оскільки питання щодо порушення позивачем податкового законодавства в частині нарахування податку з доходів фізичних осіб, зокрема правомірність податкового повідомлення-рішення №0030001742 від 22 січня 2014 року, вже було предметом судового розгляду і судовим рішенням, яке набрало законної сили, таке повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано, тобто визнано безпідставним та протиправним донарахування зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб, то, як наслідок, враховуючи і вимоги Податкового кодексу України про необхідність скасування пені та штрафних санкцій, нарахованих на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, - суд доходить висновку, що штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання, скасовану за результатами судового оскарження, не можуть вважатися правомірними, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення №0023001742 від 17 березня 2014 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

У зв'язку із тим, що єдиною підставою винесення податкової вимоги №2563-25 від 15 липня 2014 року та прийняття рішення про опис майна у податкову заставу №131 від 15 липня 2014 року слугувала несплата зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням від 17 березня 2014 року №0023001742, то, зважаючи на протиправність останнього, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу також підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що у цьому випадку податковий орган, який є суб'єктом владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваних податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу; а позивач надав належні та достатні докази обґрунтованості позовних вимог.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 438,48 грн., доказів понесення інших судових витрат не надано.

Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 17 березня 2014 року №0023001742.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 15 липня 2014 року №2563-25.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про опис майна у податкову заставу від 15 липня 2014 року №131.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Поліграф» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 438 (чотириста тридцять вісім) грн. 48 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 15 січня 2015 р.