Ухвала суду № 42294334, 15.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 754/18972/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Г.Ю. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

15 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 10.06.2014 року він звернувся із заявою до відповідача про призначенні йому пенсії за віком по списку №2 та надав для цього всі необхідні документи.

Листом від 08.10.2014 року відповідач відмовив йому в призначенні пенсії на пільгових умовах, посилаючись на те, що немає підстав для зарахування періоду роботи з 15.11.1999 року по 31.05.2006 року за професією виконроба. Вважає відмову відповідача у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах неправомірною, тому вимушений був звернутися до суду з даним позовом. Просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з моменту виповнення пенсійного віку, а саме 18.04.2014 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо відмови у призначенні ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 18.04.2014 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач по справі працював на посадах: майстра з 01.12.1983 року по 26.01.1991 року, що передбачено Списком №2 розділу ХХІХ підрозділ пункт б, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, майстра з 26.01.1991 року по 31.08.1993 року, що передбачено Списком №2 розділу ХХУІІ підрозділ пункт б код КП 22900000-23419, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, виконроба (виконавець робіт) з 01.09.1993 року по 11.03.1994 рік, що передбачено Списком №2 розділу ХХУІІ підрозділ пункт б код КП 2290000б-24441, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10; виконроба (виконавець робіт) з 12.09.1993 року по 09.09.1997 рік, що передбачено Списком №2 розділу ХХУІІ підрозділ пункт б код КП 2290000б-24441, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.

Відповідно до довідки Публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» від 10.04.2014 року № 147-5 позивач працював на посадах, які дають право виходу раніше на пенсію, оскільки роботи відносяться до шкідливих умов праці.

10.06.2014 року позивач звернувся із заявою до відповідача про призначенні йому пенсії за віком по списку №2 та надав для цього всі необхідні документи.

Листом від 08.10.2014 року відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, посилаючись на те, що немає підстав для зарахування періоду роботи з 15.11.1999 року по 31.05.2006 року за професією виконроба.

Відмовляючи в призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах, відповідач виходив з того, що відсутні підстави для зарахування періоду роботи з 22.08.1992 року по 31.08.1993 року за професією майстра та з 15.11.1999 року по 31.05.2006 року за професією виконроба.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Право громадян на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначається Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року.

Колегія суддів критично ставиться до посилань Управління Пенсійного фонду України, щодо відсутності документів про атестацію робочого місця, наявність яких є обов'язковою умовою призначення пільгової пенсії, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 1,2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. А в ч. 2 п. 4 зазначеного Порядку вказано, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Тобто, не проведення керівництвом підприємства, на якому працював позивач належної атестації робочих місць, не може позбавляти останнього його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Далі - Закон).

Згідно ст. 13 Закону, право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою КМУ і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки по досягненні 50-річного віку і при стажі роботи не менш як 20 років (з них не менше 10 років на зазначених посадах).

Особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або мають право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року, пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Перелік виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах відповідно до зазначеної статті Закону, затверджений постановою Ради Міністрів СССР від 22.08.1956 року № 1173.

Постановою Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 року «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховують до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років» визначений механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Як вбачається з матеріалів справи, загальний трудовий стаж позивача становить більше 28 років, його пільговий стаж визначається в період з 22.08.1992 року по 31.08.1993 року та з 15.11.1999 року по 31.05.2006 року, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно пункту 3 Наказу Мінпраці від 18.11.2005 року №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1,2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до вищевикладеного, підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, в тому числі, наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку №2 та зайнятість позивача на цих роботах протягом повного робочого дня, установленого для працівників цього виробництва.

Згідно з розділом ХХVІ Загальні професії Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах Постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвердження виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах» зазначена професія - виконроб (виконавець робіт).

Таким чином, суд першої інстанції зазначає, що робота за професією - виконроб (виконавець робіт) є спеціальним стажем для отримання позивачем пенсії на пільгових умовах без будь-яких додаткових вимог.

А тому, обґрунтованою є вимога позивача щодо зобов'язання відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, в зв'язку з чим, апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 162, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: Н.М. Літвіна

А.Ю. Коротких

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.