Постанова № 42294214, 18.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 р. Справа № 804/19052/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:головуючого - судді Боженко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУМ у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 628,73 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Східно-Дніпровська об'єднана державна податкова інспекція ГУМ у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача суму податкового боргу на користь бюджету по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 628,73 грн..

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок несвоєчасної сплати єдиного податку відповідач має податковий борг у розмірі 628,73 грн., який не сплачує в добровільному порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції на адресу відповідача, яку повернуто до суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Східно-Дніпровській об'єднаній державній податковій інспекції ГУМ у Дніпропетровській області, як платник єдиного податку.

Податковий борг фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 виник внаслідок несвоєчасної сплати єдиного податку з фізичних осіб, що підтверджується розрахунком податкового боргу.

Так, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою від 25.01.2012 року про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за видом діяльності: роздрібна торгівля з лотка на ринку.

Відповідно до п.293.1 ст.293 Податкового Кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Рішенням Петропавлівської селищної ради для першої групи платників єдиного податку ставка єдиного податку затверджена у розмірі 10% розміру мінімальної заробітної плати за місяць.

Так, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 має податковий борг у розмірі 628,73 грн., за період з 01.04.2013 року по 20.09.2013 року.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Через несплату відповідачем узгоджених грошових зобов'язань з єдиного податку позивачем було виставлено податкову вимогу №347-00 від 29.10.2013 року про сплату податкового боргу, яка була направлена на адресу відповідача та отримана нею, що підтверджується матеріалами справи. Доказів оскарження вимоги до суду не надано.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.20.1.8, 20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

На підставі п.4 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена, належних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції ГУМ у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 628,73 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету України податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 73 копійки.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко