Рішення № 42294110, 13.01.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2015 р. Справа № 914/3963/14

Господарський суд Львівської області в складі судді Козак І.Б.

при секретарі Фартушку Н.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ, в особі філії «Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Львів,

до відповідача: Військової частини А-2166, Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники,

про: стягнення 2 304 грн. 99 коп. суми основного боргу, 835 грн. 24 коп. пені, 2 220 грн. 79 коп. інфляційних втрат, 274 грн. 08 коп. трьох відсотків річних та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Непийвода Ю.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на фіксуванні судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ, в особі філії «Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Військової частини А2166 про стягнення 2 304 грн. 99 коп. суми основного боргу, 835 грн. 24 коп. пені, 2 220 грн. 79 коп. інфляційних втрат,274 грн. 08 коп. трьох відсотків річних та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.11.2014 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 02.12.2014 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських матеріалах справи).

В судовому засіданні 02.12.2014 року оголошено перерву до 16.12.2014 року, про що сторони належним чином повідомлено під розписку (докази в матеріалах справи).

Розгляд справи 16.12.2014 року відкладено на 13.01.2015 року з підстав, викладених в відповідній ухвалі суду у справі.

12.01.2015 року позивачем подано заяву (вх. №110/15), у якій зменшує позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 304 грн. 99 коп. суми основного боргу, 812 грн. 99 коп. пені, 274 грн. 08 коп. трьох відсотків річних та 2 220 грн. 79 коп. інфляційних втрат, а також судові витрати у справі.

Представник позивача в судове засідання 13.01.2015 року з'явився, подав клопотання (вх. №639/15), у якому просить суд долучити до матеріалів справи документи згідно переліку, позовні вимоги підтримав повністю, надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог (від 12.01.2015 року, вх. №110/15).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28.

Спір розглядається у відповідності до поданої позивачем 12.01.2015 року за вх. №110/15 заяви про зменшення розміру позовних вимог.

В ході розгляду справи встановлено:

Позивач: Філія «Дирекція первинної мережі» Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» є структурним підрозділом ПАТ «Укртелеком» без створення юридичної особи, їй присвоєно ідентифікаційний код 16479714, знаходиться за адресою: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3, що підтверджується долученими до матеріалів справи Довідкою головного управління статистики у м. Києві з ЄДРЮО та ФОП від 18.08.2014 року №73 та Випискою з ЄДРЮО та ФОП від 13.08.2014 року (докази в матеріалах справи).

При цьому стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє структурний підрозділ, а відтак, стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРЮО та ФОП 21560766, знаходиться за адресою: 01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, буд. 18, що підтверджується долученою до матеріалів справи Випискою з ЄДРЮО та ФОП серії АА №499440 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Військова частина А2166 є юридичною особою, їй присвоєно код ЄДРЮО та ФОП 08137796, знаходиться за адресою: 81134, Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники, що підтверджується Довідкою Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Міністерства оборони України з ЄДРЮО та ФОП №638/12 (докази в матеріалах справи).

26.12.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (надалі - позивач, виконавець) в особі заступника директора з питань маркетингу та продажу послуг філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком» Козубського В.М. та військовою частиною А-2166 (надалі - відповідач, споживач) в особі командира Курчака М.М. укладено договір №2947-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку (надалі - договір), за умовами якого споживач здає, а виконавець приймає на експлуатаційно-технічне обслуговування за актом приймання-передачі (додаток №1 до договору) засоби і споруди зв'язку, згідно з паспортом (додаток №2 - додаток №2/8 до договору) та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією.

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - сторін за договором, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Пунктами 2.1., 2.1.2 та 2.1.3. договору встановлено зобов'язання споживача своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми згідно з розрахунком вартості послуг; надавати виконавцю документи про обсяг виділених для оплати послуг зв'язку на певний період (місяць, квартал, рік тощо) бюджетних асигнувань, складених відповідно до вимог чинного законодавства України не пізніше 20 числа місяця, що передує зазначеному періоду (додаток 4 до договору).

Відповідно до пунктів 2.2.1 та 2.2.2. договору виконавець зобов'язувався: відповідно до пункту 6 статті 51 Бюджетного кодексу України надавати споживачу передбачені договором послуги зв'язку в обсязі, що не перевищує суму асигнувань, виділених бюджетом для фінансування зобов'язань споживача щодо оплати послуг зв'язку та передбачених додатком №4 до договору. Роботи з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд зв'язку споживача виконувати згідно з Правилами технічної експлуатації лінійно-кабельних споруд первинної мережі ЄНСЗ.

Розділом 3 договору визначено порядок розрахунку між сторонами, зокрема, згідно пункту 3.1. договору вартість технічного обслуговування засобів зв'язку споживача визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозв'язку. Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків виконавця. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

За умовами пункту 3.5. договору при невиконанні пункту 2.1.2. (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно пунктів 8.2. та 8.3. договору у зв'язку із реорганізацією в/ч А-4560 у в/ч А-2166 відповідно до Директиви Міністерства оборони України №332/1/010 «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних силах України» від 30.10.2006 року права та обов'язки по договору №845-8 від 01.02.2005р. переходять до в/ч А-2166, як правонаступника.

Згідно пункту 10.1. договору договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2006 року та регулює відносини між сторонами з 01.11.2006 року.

Пунктом 10.4. договору сторонами погоджено, що у випадку, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення терміну дії договору не заявить про його припинення дія договору вважається продовженою на кожний наступний рік на тих же умовах.

Додатковими угодами від 01.06.2009 року № 1, від 01.02.2010 року № 2, від 01.10.2010 року №3, від 01.11.2010 року №4 та від 01.06.2013 року №5 сторонами у зв'язку з зміною складу майна споживача змінювались додатки №№ 1, 3 та 4 до договору.

Додатком №3Г до договору, чинним на момент виникнення заборгованості за договором, встановлено вартість наданих відповідачу послуг в розмірі 4 001 грн. 36 коп. з урахуванням податку на додану вартість (докази в матеріалах справи).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, в період з січня 2014 року по вересень 2014 року включно надав послуги відповідачу на суму 36 012 грн. 24 коп., та, за обсягом наданих послуг в календарних місяцях, виставляв відповідачу до оплати рахунки за спожиті останнім послуги, що підтверджується долученими до матеріалів справи Рахунками від 31.01.2014 року №83-ЛОВ13-315, від 28.02.2014 року №83-ЛОВ13-327, від 31.03.2014 року №83-ЛОВ13-340, від 30.04.2014 року №83-ЛОВ13-355, від 31.05.2014 року №83-ЛОВ13-366, від 30.06.2014 року №83-ЛОВ13-383, від 31.07.2014 року №83-ЛОВ13-400, від 31.08.2014 року №83-ЛОВ13-412 та від 30.09.2014 року №83-ЛОВ13-424 (належним чином завірена копія Рахунків та доказів їх скерування на адресу відповідача долучена до матеріалів справи).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг за вказаний період належним чином не виконав, сплатив на користь позивача 33 707 грн. 28 коп., в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 2 304 грн. 99 коп. (розрахунок суми заборгованості в матеріалах справи).

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем з оплати послуг з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд зв'язку за договором становить 2 304 грн. 99 коп., станом на момент розгляду справи по суті доказів її погашення сторонами суду не заявлено та не подано.

З метою досудового врегулювання спору позивач 22.09.2014 року звертався до відповідача із претензією вих. №460/06 із вимогою про сплату заборгованості в розмірі 32 851 грн. 40 коп. Відповідачем вказану претензію залишено без відповіді та реагування (належним чином завірена копія претензії в матеріалах справи).

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, поданому до суду 02.12.2014 року за вх. №52257/14, позовні вимоги не визнає, зазначає про погашення суми основної заборгованості в розмірі 32 010 грн. 88 коп., проти нарахування пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за прострочення сплати рахунків за договором заперечує з підстав того, що позивачем відповідачу не виставлялись рахунки на оплату послуг за договором, а відтак, обов'язок відповідача зі сплати вказаних сум не настав.

Вказані твердження відповідача спростовуються поданими позивачем клопотання від 13.01.2015 року за вх. №639/15 належним чином завіреними копіями описів вкладення до цінних листів від 04.02.2014 року №0531605609983, від 06.03.2014 року №0531606707229, від 04.04.2014 року №053130000753 3, від 05.05.2014 року №053130000882 3, від 05.06.2014 року №053130000980 3, від 08.07.2014 року №053130001109 5, від 23.07.2014 року №053161117734 3, від 20.08.2014 року №0531611819728 та від 30.09.2014 року №0531613228115, з яких вбачається, що позивачем на адресу відповідача надсилались рахунки на оплату послуг за договором.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 2 частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Окрім стягнення суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 812 грн. 99 коп. пені, нарахованої у відповідності до пункту 3.5. договору за період з 01.01.2014 року по 30.09.2014 року включно (розрахунок суми пені в матеріалах справи).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право¬порушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами.

Приписами статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002 року №2921-ІІІ, передбачено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищенаведеного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приписами частини п'ятої статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позовну заяву подано до суду 19.11.2014 року, що підтверджується відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв'язку про прийняття до пересилки рекомендованого листа №79008 1312652 0.

В судовому засіданні 13.01.2015 року перераховано розмір пені, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача і вона становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення834.4211.02.2014 - 14.04.2014636.5000 %9.36834.4215.04.2014 - 16.07.2014939.5000 %20.20834.4217.07.2014 - 11.08.20142612.5000 %7.434001.3611.03.2014 - 14.04.2014356.5000 %24.944001.3615.04.2014 - 16.07.2014939.5000 %96.864001.3617.07.2014 - 11.09.20145712.5000 %78.114001.3611.04.2014 - 14.04.201446.5000 %2.854001.3615.04.2014 - 16.07.2014939.5000 %96.864001.3617.07.2014 - 30.09.20147612.5000 %104.154001.3613.05.2014 - 16.07.2014659.5000 %67.704001.3617.07.2014 - 30.09.20147612.5000 %104.154001.3611.06.2014 - 16.07.2014369.5000 %37.494001.3617.07.2014 - 30.09.20147612.5000 %104.154001.3611.07.2014 - 16.07.201469.5000 %6.254001.3617.07.2014 - 30.09.20147612.5000 %104.154001.3612.08.2014 - 30.09.20145012.5000 %68.524001.3611.09.2014 - 30.09.20142012.5000 %27.41

Так, загальна сума пені становить 960 грн. 58 коп. (9,36 + 20,20 + 7,43 + 24,94 + 96,86 + 78,11 + 2,85 + 96,86 + 104,15 + 67,70 + 104,15 + 37,49 + 104,15 + 6,25 + 104,15 + 68,52 + 27,41).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 812 грн. 99 коп. пені. пені підлягають до задоволення повністю.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 274 грн. 08 коп. трьох відсотків річних та 2 200 грн. 79 коп. інфляційних втрат, нарахованих у відповідності до статті 625 ЦК України (розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат в матеріалах справи).

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судовому засіданні 13.01.2015 року перераховано розмір шести відсотків річних та інфляційних втрат, які слід стягнути з відповідача на користь позивача і вони становлять:

три відсотки річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів834.4211.02.2014 - 30.09.20142323 %15.914001.3611.03.2014 - 30.09.20142043 %67.094001.3611.04.2014 - 30.09.20141733 %56.904001.3613.05.2014 - 30.09.20141413 %46.374001.3611.06.2014 - 30.09.20141123 %36.834001.3611.07.2014 - 30.09.2014823 %26.974001.3612.08.2014 - 30.09.2014503 %16.444001.3611.09.2014 - 30.09.2014203 %6.58

інфляційні втрати:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі11.02.2014 - 30.09.2014834.421.160133.11967.5311.03.2014 - 30.09.20144001.361.153610.624611.9811.04.2014 - 30.09.20144001.361.128511.344512.7013.05.2014 - 30.09.20144001.361.092367.184368.5411.06.2014 - 30.09.20144001.361.052207.254208.6111.07.2014 - 30.09.20144001.361.041165.584166.9412.08.2014 - 30.09.20144001.361.037148.984150.3411.09.2014 - 30.09.20144001.361.029116.044117.40

Так, загальна сума трьох відсотків річних, які слід стягнути з відповідача на користь позивача, складає 273 грн. 09 коп. (15,91 + 67,09 + 56,90 + 46,37 + 36,83 + 26,97 + 16,44 + 6,58), інфляційних втрат - 2 260 грн. 10 коп. (133,11 + 610,62 + 511,34 + 367,18 + 207,25 + 165,58 + 148,98 + 116,04).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 274 грн. 08 коп. трьох відсотків річних та 2 200 грн. 79 коп. інфляційних втрат підлягають до задоволення частково шляхом стягнення 273 грн. 09 коп. трьох відсотків річних та 2 200 грн. 79 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення частково.

Позивачем за подання позовної заяви до господарського суду Платіжним дорученням від 24.10.2014 року №18381 сплачено судовий збір в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у відповідності до статті 49 ГПК України та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 826 грн. 68 коп., оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з оплати послуг з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд зв'язку.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 80, 82 - 85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з боржника: Військової частини А2166 (81134, Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники; код ЄДРЮО та ФОП 08137796) на користь стягувача: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бул. Т. Шевченка, буд. 18; код ЄДРЮО та ФОП 21560766) в особі Філії «Дирекція первинної мережі» Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» ПАТ «Укртелеком» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3; ідентифікаційний код 16479714) 2 304 грн. 09 коп. заборгованості з оплати послуг з експлуатаційно-технічного обслуговування засобів та споруд зв'язку, 812 грн. 99 коп. пені, 273 грн. 09 коп. трьох відсотків річних, 2 200 грн. 79 коп. інфляційних втрат та 1 826 грн. 68 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

13.01.2015 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано відповідно до статті 85 ГПК України 15.01.2015 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.