Рішення № 42293487, 13.01.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.15р. Справа № 904/8417/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТО-ТРЕЙД",м. Підгородне, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СКОРПІОН", с. Ранній ранок, Дніпропетровська область

про стягнення 37 770,38 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТО-ТРЕЙД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СКОРПІОН" про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання у сумі 37 770,78 грн. за договором поставки нафтопродуктів № 250113 від 21.01.2013, з яких пеня у розмірі 11 939,91 грн., відсотки у розмірі 4 514,40 грн. ті інфляційні втрати у розмірі 21 316,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів № 250113 від 21.01.2013, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.11.2014.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 17.11.2014 на 08.12.2014 та з 08.12.2014 на 22.12.2014.

22.12.2014 представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів до 13.01.2015 для надання нових доказів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2014 продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 13.01.2015 та відкладено розгляд справи на 12.01.2015.

12.01.2015 представник позивача надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника та надав уточнену позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язання у сумі 35 224,62 грн. за договором поставки нафтопродуктів № 250113 від 21.01.2013, з яких пеня у розмірі 9 448,47 грн., відсотки у розмірі 4 459,68 грн. ті інфляційні втрати у розмірі 21 316,47 грн.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Суд, виходячи зі змісту уточненої позовної заяви, розцінює її як заяву про зменшення розміру позовних вимог та приймає до розгляду.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.01.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТО-ТРЕЙД" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СКОРПІОН" (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 250113 (а.с.15).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти, в кількості та асортименті, що передбачені за умовами даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору.

Згідно з пунктом 1.3 договору асортимент, ціна, кількість, умови і термін поставки товару обумовлюються в додатках, що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 1.4 договору передбачено, що у випадку, якщо поставка товару здійснюється без складання додатка до даного договору, всі істотні умови і погодженні сторонами умови поставки зазначаються в товаротранспортних і/або видаткових накладних, що складаються продавцем і підтверджуються покупцем при здійсненні приймання-передачі товару.

На виконання умов договору, позивач поставив товар відповідачу, що підтверджується видатковою накладною № РН-0001027 від 10.10.2013 на суму166 535,00 грн. (а.с.18).

Відповідач отримав товар на підставі довіреності № 227 від 10.10.2013 (а.с.19).

Позивачем 16.11.2013 був направлений на адресу відповідача рахунок-фактура № СФ-0001000 від 10.10.2013 на суму 166 535,00 грн. (а.с.20), який був отриманий відповідачем 21.11.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4900007906256 (а.с.22).

Відповідно до пункту 4.2 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем не пізніше 7-ми банківських днів згідно виставленого рахунку з моменту відвантаження товару на склад покупця.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості від 28.11.2014 заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 166 535,00 грн. (а.с.32).

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 166 535,00 грн. не оплачено, що є підставою для нарахування штрафних санкцій, несплата яких є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.2 договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав 02.12.2014.

22.12.2014 було зроблено запит судді Дубініну І.Ю. щодо надання копії ухвали від 26.12.2013 та позовної заяви по справі № 904/9064/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Скорпіон" про стягнення 166 535,00 грн.

26.12.2014 суддя Дубінін І.Ю. надав ухвалу від 26.12.2013 про затвердження мирової угоди за договором поставки нафтопродуктів № 250113 від 21.01.2013 та позовну заяву по справі № 904/9064/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафто-Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Скорпіон" про стягнення 166 535,00 грн., з яких вбачається, що позивачем штрафні санкції до стягнення не заявлялись. Водночас ухвалою від 26.12.2013 було затверджено мирову угоду, у якій сторони погодили, що основна сума заборгованості становить 166 535,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості від представників сторін не надійшло.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 6.3 договору у випадку порушення термінів оплати вартості товару покупцем, останній зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 03.12.2013 по 03.05.2014 у сумі 9 448,47 грн.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем при проведенні розрахунку пені не враховано вимоги статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Постановою Правління Національного Банку України від 09.08.2013 № 315 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" встановлено, що з 13.08.2013 розмір облікової ставки встановлено на рівні 6,5 %. Таким чином, у період з 03.12.2013 по 14.04.2014 діяла облікова ставка на рівні 6,5 %, тобто за день у розмірі 0,0004 %. При здійсненні нарахування пені позивачем застосовано розмір пені 0,1 %, що за кожен день складає 0,001 %, тобто більше ніж встановлено чинним законодавством.

Відповідно до Постанови Правління Національного Банку України від 14.04.2014 № 212 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" з 15.04.2014 розмір облікової ставки встановлено на рівні 9,5 %. Таким чином, у період з 15.04.2014 по 03.05.2014 діяла облікова ставка на рівні 9,5 %, тобто за день у розмірі 0,0005 %. При здійсненні нарахування пені позивачем застосовано розмір пені 0,1 %, що за кожен день складає 0,001 %, тобто більше ніж встановлено чинним законодавством.

Судом здійснено перерахунок пені з урахуванням вищезазначеного, тому сума пені, яка підлягає задоволенню становить 2 066,86 грн.

Також, позивачем нараховано відсотки за період з 03.12.2013 по 25.10.2014 у сумі 4 459,00 грн. та інфляційні втрати за період з грудня 2013 по серпень 2014 у сумі 21 316,47 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення відсотків у розмірі 4 459,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 21 316,47 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 1 444,14 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "СКОРПІОН" (53054, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Ранній ранок, вул. Набережна, 1; ідентифікаційний код 21900854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТО-ТРЕЙД" (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, вул. Комсомольська, 22; ідентифікаційний код 32812383) - 2 066,86 грн. пеню, 4 459,68 грн. відсотки, 21 316,47 грн. інфляційні втрати та 1 444,14 грн. судовий збір, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 14.01.2015.

Суддя Я.С. Золотарьова