Ухвала суду № 42292649, 14.01.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 січня 2015 року Справа № 916/1321/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Білгород-Дністровська паляниця"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р.у справі № 916/1321/13 господарського суду Одеської областіза позовомБілгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в особі Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та Державної екологічної інспекції в Одеській областідотовариства з обмеженою відповідальністю "Білгород-Дністровська паляниця"простягнення 262 650 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана товариством з обмеженою відповідальністю "Білгород-Дністровська паляниця" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.

Згідно із ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Касаційна скарга підписана Лук'яном С.Г. без подання належних доказів наявності у даної особи відповідних повноважень. Додана до касаційної скарги ксерокопія довіреності б/н від 23.01.2013 р., в порушення вимог ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, не засвідчена належним чином, а відтак не може підтверджувати повноваження Лук'яна С.Г. на підписання касаційної скарги та не надає право ставити підпис на документах на дату звернення з касаційною скаргою.

Таким чином, скаржником не надані належні докази повноважень Лук'яна С.Г. до касаційної скарги, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 1 ст. статті 1113 ГПК України.

Крім того, згідно з приписами частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (підпункт 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (підпункт 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

З поданих матеріалів вбачається, що в підтвердження сплати судового збору скаржником додано платіжне доручення № 34 від 01.12.2014 р. про сплату судового збору лише в розмірі 1 278,90 грн., що є менше, ніж встановлено чинним законодавством.

Зважаючи на викладене, платіжне доручення № 34 від 01.12.2014 р. не можна визнати належним доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись статтями 86, 111, пунктами 1, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Білгород-Дністровська паляниця" повернути скаржнику.

Головуючий: Черкащенко М.М.

Судді: Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.