Ухвала суду № 42292254, 19.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2014 року м. Київ К/9991/17453/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської регіональної митниці

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року

у справі № 2а-7853/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Провіденс Медіка»

до Київської регіональної митниці

про визнання недійсним та скасування Акту камеральної перевірки та податкового повідомлення форми «Р», -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Провіденс Медіка» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Київської регіональної митниці (далі - відповідач) про: визнання недійсним та скасування акту камеральної перевірки дотримання ТОВ «Провіденс Медіка» законодавства України з питань митної справи від 24 лютого 2010 року №к/6/100000000/30305401; скасування податкового повідомлення форми «Р» № 57 від 29 березня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення Київської регіональної митниці форми «Р» № 57 від 29 березня 2010 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Київська регіональна митниця, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Провіденс Медіка», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Згідно вантажної митної декларації № 100000003/2007/325822 від 28 лютого 2007 року позивачем були ввезені на митну територію України штучні клапани серця On-X (виробник - Фірма «Medical Carbon Research Institute, LLC», США), а саме - штучні аортальні клапани On-X Aortic Heart Valve, моделі: ONXA-19 - 10 штук, ONXA-21 - 10 штук, ONXA-23 - 20 штук, ONXA-25 - 30 штук за кодом товару УКТ ЗЕД 90219090000 (арк. справи 146-147). Правильність та достовірність визначення позивачем вказаного вище коду була підтверджена свідоцтвом № 4902/2006 серії DC № 006091 про державну реєстрацію штучних клапанів серця On-X з інструментарієм за кодом товару згідно УКТ ЗЕД 9021909000, виданим Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я, яке було додане до вантажної митної декларації (арк. справи 144).

Крім іншого, при декларуванні товару та зазначенні коду товару у вказаній вище вантажній митній декларації ТОВ «Провіденс Медіка» керувалося рішенням Київської регіональної митниці про визначення коду товару від 24 жовтня 2006 року № КТ-100-2319-06, у якому вказано, що штучні аортальні клапани On-X Aortic Heart Valve (моделі: ONXA-19, ONXA-21, ONXA-23, ONXA-25) та штучні ми тральні клапани On-X Mitral Heart Valve (моделі: ONXM-27/29), що являють собою кільця з титанового сплаву з шовним кільцем з в'язаного політетрафлюроетилена та зі стулками, виготовленими з карбону Онікс, призначені для заміни натуральних чи штучних клапанів серця в аортальній чи мітральній позиції на безстроковий термін (виробник - Фірма «Medical Carbon Research Institute, LLC», США), класифікуються за кодом товару УКТ ЗЕД 90219090000 (арк. справи 143).

Вантажна митна декларація була прийнята митним органом без будь-яких зауважень, а товар було допущено до подальшого митного оформлення та використання позивачем на митній території України.

Київською регіональною митницею була перевірка дотримання ТОВ «Провіденс Медіка» законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів за вантажною митною декларацією № 100000003/2007/325822 від 28 лютого 2007 року, за результатами якої складений акт від 24 лютого 2010 року №к/6/100000000/3030540.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» у частині безпідставного застосування пільги по сплаті податку, оскільки на зазначений товар не поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 20036 року № 1949 «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість», з огляду на те, що вказаний товар не можна віднести до під категорії «інші пристосування ортопедичні», в результаті чого суб'єктом господарювання були занижені податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 63125,00 грн.

29 березня 2010 року Київська регіональна митниця на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення форми «Р» № 57, яким згідно з підпунктом «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Провіденс Медіка» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 66281,25 грн., у тому числі: 63125,00 грн. - за основним платежем, 3156,25 грн. - за штрафними санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що якщо митний орган, приймаючи вантажні митні декларації, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за виключенням випадку коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у вантажних митних деклараціях недостовірних відомостей. Також, суд виходив з того, що по оспорюваній вантажній митній декларації між суб'єктом господарювання та митним органом не було протиріч щодо визначення коду товару УКТ ЗЕД, який був внесений позивачем до цієї вантажної митної декларації на підставі чинного свідоцтва про державну реєстрацію № 4902/2006 серії DC № 006091, виданим Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно пункту 35 статті 1 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

У пункті 19 статті 1 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) наведено визначення терміна «митні процедури» - це операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Отже, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу України відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відповідно до статті 265 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Абзацом 2 статті 25 Закону України «Про Єдиний митний тариф» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Наведені норми права дають підстави вважати, що за наслідками перевірки правильності визначення митної вартості товарів можуть бути донараховані обов'язкові платежі.

Разом з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій, під час митного оформлення товарів згідно вказаних вище вантажних митних декларацій порушень в оформленні чи недостовірних відомостей у вантажних митних деклараціях митним органом встановлено не було.

Відповідно до підпункту 16 пункту 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314 України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), при прийнятті вантажної митної декларації для оформлення здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, вантажна митна декларація № 100000003/2007/325822 від 28 лютого 2007 року була прийнята митним органом без будь-яких зауважень, а товар було допущено до подальшого митного оформлення та використання позивачем на митній території України.

Також, судами було встановлено, що при декларуванні товару та зазначенні коду товару у вказаній вище вантажній митній декларації ТОВ «Провіденс Медіка» керувалося, крім іншого, рішенням Київської регіональної митниці про визначення коду товару від 24 жовтня 2006 року № КТ-100-2319-06, у якому вказано, що штучні аортальні клапани On-X Aortic Heart Valve (моделі: ONXA-19, ONXA-21, ONXA-23, ONXA-25) та штучні митральні клапани On-X Mitral Heart Valve (моделі: ONXM-27/29) (виробник - Фірма «Medical Carbon Research Institute, LLC», США), класифікуються за кодом товару УКТ ЗЕД 90219090000.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2004 року № 1497 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ввезення на митну територію, реалізація та застосування в Україні медичних виробів дозволяється тільки після їх державної реєстрації, крім випадків, визначених Міністерством охорони здоров'я у встановленому порядку.

При державній реєстрації медичних виробів видається свідоцтво про державну реєстрацію Міністерством охорони здоров'я України за формою згідно з додатком до Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2004 року № 1497 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до якого на підставі висновку Торгово-промислової палати України вноситься код УКТ ЗЕД.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, код товару на штучні клапани серця On-X (виробник - Фірма «Medical Carbon Research Institute, LLC», США) за УКТ ЗЕД 9021909000, був внесений позивачем до вантажної митної декларації на підставі чинного свідоцтва про державну реєстрацію № 4902/2006 серії DC №006091, виданого Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я, яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин. Рішення про анулювання державної реєстрації або припинення дії вказаного свідоцтва не приймалися.

Крім іншого, матеріали справи містять висновок Київської торгово-промислової палати № 936-2 від 07 березня 2006 року, в якому вказано, що штучні клапани серця On-X (виробник - Фірма «Medical Carbon Research Institute, LLC», США), призначені для заміни натуральних чи штучних клапанів в аортальній та мі тральній позиції, відповідають коду за УКТ ЗЕД 9021909000 (арк. справи 93).

Згідно абзацу 1 статті 313 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Частиною 2 статті 78 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Відповідно до частини 4 статті 86 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що якщо митний орган, приймаючи вантажні митні декларації, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за виключенням випадку коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у вантажних митних деклараціях недостовірних відомостей.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

З огляду на те, що касаційна скарга не містить посилань на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень згідно положень частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Київської регіональної митниці підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна