Ухвала суду № 42292170, 11.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2014 р. м. Київ К/800/51948/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів Блажівської Н.Є., Моторного О.А., за участю секретаря судового засідання Іванова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оберек» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 у справі № 826/6716/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оберек» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберек» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про:

- визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських операцій по придбанню та реалізації товару за період із 01 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року;

- зобов'язання відповідача відновити відомості в інформаційних базах даних податкової служби по звітності позивача, які змінені через складання акту від 25 березня 2014 року № 892/26-55-22-01/38903753 ;

- заборону відповідачу вносити відповідні зміни до інформаційної бази "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" на підставі інформації, викладеної в акті;

- заборону відповідачу використовувати інформацію, викладену в акті, зокрема передавати та враховувати у результатах перевірок результатів проведеної зустрічної звірки, до набрання судовим рішенням законної сили.

Постановою Окружного адміністративного суду від 01.07.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014, в задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковою інспекцією складено акт № 892/26-55-22-01/38903753 від 25.03.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Оберек» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.» Судами також встановлено, що на підставі вказаного акту здійснено коригування показників податкової звітності ТОВ «Оберек».

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковим органом права платника податків не порушено, а всі дії та рішення вчинені відповідачем в межах наданих повноважень та компетенції, відповідно до законів України, та з урахування дискреційних повноважень.

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх помилковими, у зв'язку з чим вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовою підставою проведення зустрічної звірки зазначено п.п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого, - органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок та наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року N 236 затверджено

Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, якими визначено механізми дії податкового органу у разі необхідності здійснення такої звірки.

Відповідно до пункту 4.4 цих Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Зі змісту викладеного випливає, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки не створюють будь-яких правових наслідків. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Оскільки дії з проведення зустрічних звірок та зі складення зазначених актів не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок, то дії щодо проведення зустрічної звірки не можуть вважатись протиправними.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає правильними висновок суду першої та апеляційної інстанції про те, що визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення звірки та складання акту за її результатами не є належним та достатнім захистом порушених прав позивача, та окрім того, що дії по проведенню звірки взагалі не вчинялись.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій взагалі не досліджувалось дотримання податковим органом процедури та підстав проведення зустрічної звірки.

Неможливо також погодитися з правильністю висновків судів попередніх інстанції щодо правової оцінки дій податкового органу відносно відображення результатів проведених звірок в інформаційній базі «Податковий блок».

Судами встановлено, що на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, податковим органом внесені відповідні зміни до ІС «Податковий блок» по всім контрагентам за перевіряємий період.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

За правилами пункту 86.1 статті 86 названого Кодексу результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

З метою удосконалення процесу адміністрування податків було створено інформаційну систему „Податковий блок", що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДПС, як-от: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

Оскільки зустрічна звірка не є податковою перевіркою, то висновки податкового органу, зроблені за наслідками проведення такої звірки, не підлягають відображенню в інформаційних базах податкового органу.

З огляду на те, що наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору щодо визнання протиправними дій відповідача суди зобов'язані були встановити, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Отже, судам попередніх інстанцій при розгляді даної справи не досліджено та не встановлено, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме вчиненням відповідачем дій по проведенню звірки та коригуванню показників податкової звітності без прийняття будь-якого відповідного рішення.

Також судам необхідно врахувати, що відповідно до п.п. 54.3.2 п.п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань у разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань.

Таким чином, акти перевірок можуть бути підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення, що в свою чергу тягне для платника податків чітко визначені права та обов'язки. Проте, судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не було досліджено питання щодо здійснення у подальшому податковим органом відповідних дій, як то, прийняття такого рішення.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Оберек» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 у справі № 826/6716/14- скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: В.П.Юрченко

Н.Є.Блажівська

О.А.Моторний