Ухвала суду № 42292165, 11.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2014 р. м. Київ К/800/45505/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Моторного О.А., Юрченко В.П.за участю секретаряЛуцак А.В.розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року

у справі № 818/953/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром»

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління

Міндоходів у Сумській області

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В

Публічне акціонерне товариства «Сумихімпром» (надалі також - позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (надалі також - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними дій ДПІ щодо обліку в картці особового рахунку ПАТ «Сумихімпром» заборгованості по земельному податку з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 13050100) в розмірі 6 419 561,08 грн. та погашення за рахунок поточних платежів підприємства заборгованості по земельному податку з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 13050100) в розмірі 6 419 561,08 грн.; зобов'язання ДПІ провести коригування в картці особового рахунку ПАТ «Сумихімпром» шляхом зменшення заборгованості підприємства по земельному податку з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 13050100) на суму 6 419 561,08 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ щодо обліку в картці особового рахунку Товариства заборгованості по земельному податку з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 13050100) в розмірі 6 419 561,08 грн. Визнано протиправними дії ДПІ щодо погашення за рахунок поточних платежів підприємства заборгованості по земельному податку з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 13050100) в розмірі 6 419 561,08 грн. Зобов'язано ДПІ провести коригування в картці особового рахунку ПАТ «Сумихімпром» шляхом зменшення заборгованості підприємства по земельному податку з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 13050100) на суму 6 419 561,08 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року №818/953/14 - без змін.

ДПІ в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просять скасувати просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ «Сумихіпром» з 24 жовтня 2011 року перебуває в стадії банкрутства, мав податковий борг за земельним податком, який виник до порушення справи про банкрутство та який було розстрочено відповідними договорами укладеними між ДПІ та ПАТ «Сумихімпром» .

Зазначений борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2009 року №0010351502/0/75910 та №0010341502/0/76911, від 30 грудня 2010 року №0011671502/0/99479 та самостійно поданих розрахунків з земельного податку за період листопад-грудень 2009 року, січень-вересень 2010 року, жовтень-грудень 2010 року, січень-березень 2011 року.

ДПІ прийняті рішення про розстрочення зазначеного податкового боргу ПАТ « Сумихімпром» № 9,20 та 23.

На підставі цих рішень між податковим органом та позивачем укладені договори про розстрочення податкового боргу зі сплати земельного податку:

- від 1 квітня 2011 року №18 - розстрочено борг в сумі 2 999 900,00 грн. - на період з 16 травня 2011 року по 15 грудня 2011 року;

- від 31 травня 2011 року №30 - розстрочено борг, в сумі 2 999 900,00 грн. - з терміном сплати з 30 червня 2011 року по 30 грудня 2011 року;

- від 25 червня 2011 року №32 від - розстрочено борг, в сумі 2 999 900,00 грн. - строки сплати з 15 липня 2011 року, 15 вересня 2011 року, з 17 жовтня 2011 року перенесені на 15 грудня 2011 року;

24 жовтня 2011 року Господарським судом Сумської області винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство відносно ПАТ «Сумихімпром» та з 24 жовтня 2011 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів .

Поточні платежі по земельному податку за період з 1 січня 2013 року по 28 лютого 2013 року позивачем сплачувалася.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, із зазначених сум податковим органом самостійно погашаються в порядку календарної черговості суми земельного податку самостійно визначені підприємством у розрахунках за період листопад - грудень 2009 року, січень-вересень 2010 року, жовтень-грудень 2010 року, січень-березень 2011року.

За результатами проведеної звірки між позивачем та ДПІ заборгованість підприємства по земельному податку з юридичних осіб станом на 1 січня 2013 року склала 2 463 334,59 грн. ( за даними позивача), за даними податкового органу - 8 882 895,67 грн., тобто різниця складає 6 419 561,08 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції виходив того, що заборгованість позивача по земельному податку у сумі 6 419 561,08 грн. не є поточною, оскільки виникла до порушення провадження про банкрутство позивача, а тому безпідставно обліковується відповідачем як поточна заборгованість.

Втім зазначені висновки попередніх судових інстанцій Вищий адміністративний суд України вважає передчасними.

Так, відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Підпунктом 54.3 пункту 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; 54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; 54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З урахуванням наведених законодавчих норм та з огляду на зміст розглядуваних позовних вимог до предмета доказування у даній справі належать обставини, що свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує відображення в картці особового рахунку грошових зобов'язань (податкового боргу), а саме - наявність у платника податкового боргу в результаті несплати узгодженого грошового зобов'язання у визначений законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом;

За змістом пункту 100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Враховуючи наведене, розглядаючи вказаний спір, судам першої та апеляційної інстанції необхідно з'ясувати питання розміру та статусу податкового боргу платника та наявності у позивача підстав для застосовування пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року скасувати.

Направити справу № 818/953/14 на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: О.А. Моторний

В.П. Юрченко