Ухвала суду № 42292134, 12.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 грудня 2014 року м. Київ В/800/5278/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Юрченко В.П. - головуючого,

Борисенко І.В., Веденяпіна О.А., Кошіля В.В., Приходько І.В.,

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2014 року у справі № 814/4764/13-а

за позовом ТОВ «Кронос-Авто»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у справі № 814/4764/13-а.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на рішення Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2014 року (Вх. № К/800/9240/14) та від 12 листопада 2014 року (Вх. № К/9991/21799/12).

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України").

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих норм матеріального права у подібних правовідносинах постанову Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2014 року (Вх. № К/9991/21799/12), оскільки зазначене судове рішення не підтверджує доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчить про різні обставини справ, за наслідками оцінки яких суд дійшов різних правових висновків.

Крім того, слід зазначити, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2014 року (Вх. № К/800/9420/14) на яку посилається заявник, як на підставу неоднакового застосування норм матеріального права, не було розв'язано заявлений сторонами спір по суті, оскільки справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наявність факту неповноти встановлення обставин справи, а відтак, вказане рішення не містить висновків щодо правомірності застосування норм матеріального права.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В :

Відмовити в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2014 року за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області у справі № 814/4764/13-а за позовом ТОВ «Кронос-Авто» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя В.П. Юрченко

Судді: І.В. Борисенко

О.А. Веденяпін

В.В. Кошіль

І.В. Приходько