Ухвала суду № 42292080, 17.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

17 листопада 2014 року м. Київ В/800/4869/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Юрченко В.П. - головуючого,

Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А., Кошіля В.В., Приходько І.В.

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2014 року у справі № 0870/6322/12

за позовом ТОВ "ТПК "Промторгсервіс"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2014 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс» задоволено, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року скасовано та залишено в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року у справі № 0870/6322/12.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на постанову Верховного суду України від 08 вересня 2009 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2010 року (Вх. № К-12154/07).

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях

суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України").

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2010 року (Вх. № К-12154/07), оскільки зазначене судове рішення не підтверджує доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать про різні обставини справ, за наслідками оцінки яких суд дійшов різних правових висновків.

Крім того, вимоги статті 237 Кодексу адміністративного України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

У зв'язку з цим, судовим рішенням, на яке зроблено посилання, може бути рішення суду касаційної інстанції, до повноважень якого законодавством, чинним на час ухвалення рішення, було віднесено касаційний розгляд справи.

До таких судових рішень не належить постанова Верховного суду України від 08 вересня 2009 року, на яке заявником здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом першим частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказане рішення було прийнято внаслідок перегляду судових рішень з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, ухвалених у касаційному порядку.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В :

Відмовити в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2014 року за заявою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області у справі № 0870/6322/12 за позовом ТОВ "ТПК "Промторгсервіс" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя В.П. Юрченко

Судді: І.О. Бухтіярова

О.А. Веденяпін

В.В. Кошіль

І.В. Приходько