Ухвала суду № 42290097, 13.01.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 913/1530/2012

Провадження № 22-ц/779/138/2015

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Пулик М.В.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів: Матківського Р.Й., Шишка А.І.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю: апелянта ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3

представника виконавчої служби - Лутчина В.Я. сільського голови - Білана В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Рожнятівського районного управління юстиції, третя особа Лугівська сільська рада про визнання дій протиправними та скасування постанови державного виконавця, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Рожнятівського районного суду від 29 вересня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 29.09.2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 до ВДВС Рожнятівського РУЮ, третя особа - Лугівська сільська рада про визнання дій протиправними та скасування постанови державного виконавця відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Доводи апелянта зводяться до того, що державним виконавцем порушено п.7 ч.1 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки виконавче провадження стосовно неї відкрито без врахування того, що 21.06.2011 року та 28.11.2011 року постановою державного виконавця повернуто виконавчий лист стягувачу - Лугівській сільській раді за заявою про повернення виконавчого листа та залишення його без виконання в зв'язку із укладенням договору оренди на спірну земельну ділянку від 10.11.2011 року, що виключає повторне відкриття виконавчого провадження. Вказує, що внаслідок протиправних дій державного виконавця порушено її законні права та інтереси.

За наведених доводів просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою її вимоги задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні її заяви, суд першої інстанції вірно виходив з того, що у державного виконавця були відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки факт повернення виконавчого документа стягувача не перешкоджає повторному зверненню з виконавчим листом для пред'явлення його до виконання.

Судом встановлено, що на виконанні у ВДВС Рожнятівського РУЮ знаходиться виконавчий лист, виданий Рожнятівським районним судом 25.01.2011 року про зобов'язання ОСОБА_2 повернути Лугівській сільській раді самовільно зайняту нею земельну ділянку, площею 0,13 га, що знаходиться в урочищі «24-й» по АДРЕСА_1 та звільнити дану земельну ділянку, шляхом знесення нею бетонної та металічної огорожі.

26.04.2011 року відкрито виконавче провадження на виконання вказаного виконавчого провадження, а 20.06.2011 року за заявою Лугівської сільської ради виконавчий лист повернутий без виконання стягувачу.

Повторно виконавче провадження було відкрито за заявою стягувача 11.08.2011 року та повернуто стягувачу без виконання за його заявою постановою державного виконавця 28.11.2011 року.

На підставі заяви Лугівської сільської ради 05.07.2012 року прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження серія ВП №332445051.

ОСОБА_2 вважає, що дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження суперечать п.7 ч.1 ст.26 ЗУ "Про виконавче провадження", відповідно до якого державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.

Проте, положення п.7 ч.1 ст.26 Закону (відмова у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою) кореспондується виключно з положеннями п.1 ч.1 ст.49 Закону, якою встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду, а ч.5 ст.47 Закону прямо передбачає право стягувача на повторне пред'явлення виконавчого документу без будь-яких обмежень (крім строків).

Частиною 5 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що повернення виконавчого документу стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Як роз'яснено в п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" №6 від 07.02.2014 року, ураховуючи положення пункту 1 частини першої та частини п'ятої статті 47 у взаємозв'язку з вимогами пункту 7 частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження, повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби за виконанням судового рішення протягом встановлених законом строків.

Стягувач повторно пред'явив виконавчий лист до виконання менше ніж через рік після його повернення, отже строки, у відповідності до вимог ст.22, 23 ЗУ "Про виконавче провадження", на його повторне пред'явлення ним не пропущені.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні скарги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки така винесена державним виконавцем відповідно до наданих йому повноважень та за передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» підстав.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу судом першої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують її законності і обґрунтованості.

Підстав для скасування даної ухвали та постановлення нової з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.307,312-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Рожнятівського районного суду від 29 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді Я.Д. Горблянський

Р.Й. Матківський

А.І. Шишко