головуючого -
Димерлія О.О.
суддів -
Яковлева Ю.В., Потапчука В.О.
при секретарі -
Мішиєвій О.В.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за
апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі міста
Миколаєва на постанову господарського суду Миколаївської області від 06.02.2006
року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Ексімгрейн»
до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва про
скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
26.04.2005
року ПП «Ексімгрейн» звернулось до суду про визнання недійсними як незаконних
податкових повідомлень-рішень від 27.01.2004 р. за №№ 0001792301/0,
0001772301/0, 0001811720/0 та 0001782301/0, прийнятих Центральною міжрайонною
ДПІ у м. Миколаєві.
03.02.2006
р. позивач уточнив позовні вимоги та просив скасувати вказані податкові
повідомлення рішення.
Постановою
господарського суду Миколаївської області від 06.02.2006 р. позовні вимоги ПП
«Ексімгрейн» задоволено у повному обсязі.
Визнано
протиправними податкові повідомлення-рішення від 27.01.2004 р. за №№
0001792301/0, 0001772301/0, 0001811720/0 та 0001782301/0, прийнятті Центральною
міжрайонною ДПІ у м. Миколаєві.
Скасовано
податкове повідомлення-рішення від 27.01.2004 р. № 0001792301/0 про виявлення у
ПП «Ексімгрейн» завищення бюджетного відшкодування у сумі 1209 грн. та
застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 604 грн., прийняте
Центральною міжрайонною ДПІ у м. Миколаєві.
Скасовано
податкове повідомлення-рішення від 27.01.2004 р. 0001772301/0 про визначення ПП
«Ексімгрейн» податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним
платежем в сумі 8 069 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в
розмірі 4 514 грн., прийняте Центральною міжрайонною ДПІ у м. Миколаєві.
Скасовано
податкове повідомлення-рішення від 27.01.2004 р. 0001782301/0 про визначення ПП
«Ексімгрейн» податкового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників
в сумі основного платежу 268,95 грн. та застосування штрафної (фінансової)
санкції в розмірі 537,9 грн., прийняте Центральною міжрайонною ДПІ у м.
Миколаєві.
Скасовано
податкове повідомлення-рішення від 27.01.2004 р. 0001811720/0 про визначення ПП
«Ексімгрейн» податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним
платежем в сумі 3 355 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в
розмірі 6 797 грн., прийняте Центральною міжрайонною ДПІ у м. Миколаєві.
Стягнуто
з Центральної міжрайонної ДПІ у м. Миколаєві на користь ПП «Ексімгрейн» 85 грн.
держмита, 118 грн. судових витрат та 1150,5 грн. витрат за проведення
судово-економічної експертизи.
У поданій
апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Центральному районі міста
Миколаєва, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального
та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для
справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про
відмову в задоволенні позову.
Заслухавши
суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги,
перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої
інстанції встановлено, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було проведено
комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного
законодавства ПП «Ексімгрейн» за період з 19.03.2001 р. по 30.09.2003 р. За
результатами перевірки було складено акт від 22.01.2004 р. №
19/23-150/313880228, в якому зазначено, що позивач в порушення ст.ст.4,5,8,11
Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занизив податок на
прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за період з 19.03.2001 р. по 30.09.2003
р. на 8 068 грн. та занизив балансові збитки, не компенсовані прибутками до
01.01.2003 р. на суму 35 687 грн.; в порушення ст.ст.3,4,7 Закону України «Про
податок на додану вартість» занизив податок на додану вартість, що підлягає
сплаті до бюджету на суму 3 355 грн. та завищив податок на додану вартість, що
підлягає відшкодуванню з бюджету на суму 1 209 грн.; в порушення ст.44 Закону
України «Про охорону навколишнього середовища», п.п.2.4,9 Інструкції про
порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного
середовища не надав відповідачу за 3 квартал 2001 р. по строку на 10.11.2001
р., несвоєчасно нарахував та сплатив збір на суму 3 грн.; в порушення
ст.ст.5,8,14 Декрету КМУ від 26.12.92 р. «Про прибутковий податок» на суму
268,95 грн.
Як
вбачається з повідомлення-рішення №0001772301/0 від 27.01.2004 року позивачу
визначено суму податкового зобов'язання у зв'язку з донарахуванням податку на
прибуток у розмірі 8 069,00 гривень та застосовані штрафні санкції у розмірі
4514 гривень. При цьому ДПІ посилається на порушення ПП «Ексімгрейн» п. «б»
п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами» від 21.12.2000 року, п.п. 4.1.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2.
ст. 5, п.п. 8.2.1 п. 8.2., п.п. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п.
11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»
від 28.12.1994 року.
Відповідно
до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку
підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат,
сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою,
організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і
охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії.
Датою
збільшення валових витрат виробництва, згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 того ж
Закону, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого
відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з
банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в
разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата
оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата
фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Судовою
колегією встановлено, що ДПІ при перевірці не включила до складу валових витрат
у 1-му кварталі 2002 року передплату в сумі 50 000 гривень (в т.ч. ПДВ) за
платіжним дорученням №126 від 27.02.2002 року, у 2-му кварталі 2002 року - в
сумі 30 080 гривень за платіжним дорученням №141 від 02.04.2002 року, у 3-му
кварталі 2002 року - в сумі 10 500 згідно квитанцій до прибуткових касових
ордерів №207 від 13.08.2002 року, №208 від 14.08.2002 року, №209 від 15.08.2002
року, №210 від 16.08.2002 року.
Оскільки
зазначені суми витрат є документально підтвердженими платіжними дорученнями та
квитанціями до прибуткових касових ордерів, відповідач безпідставно не врахував їх при визначенні валових витрат у
відповідних кварталах 2002 року. Виходячи з викладеного колегія суддів
погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності
донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання в розмірі 8
069,00 гривень.
Щодо застосування до підприємства штрафних
санкцій за порушення податкового законодавства слід зазначити таке.
Відповідно
до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 27 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від
21.12.2000 року у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму
податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у
підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (тобто
коли дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків
свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань,
заявлених у податкових деклараціях), такий платник податків зобов'язаний
сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми
податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для
такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду,
на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який
припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від
контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк
недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Оскільки
донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання в розмірі 8
069,00 гривень є неправомірним, штрафні санкції не підлягають застосуванню.
Крім того,
ДПІ визначило розмір штрафних санкцій в сумі 4 514,00 гривень, що не відповідає
вимозі згаданої норми Закону. Згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 27 Закону України
«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами» розмір штрафних санкцій не може перевищувати
п'ятдесяти відсотків суми недоплати, тобто 8 069 х 50% = 4 034,50 гривень.
Як
вбачається з повідомлення-рішення №0001792301/0 від 27.01.2004 року позивачу
зменшено суму бюджетного відшкодування на 1 209,00 гривень та застосовано
штрафні санкції в розмірі 604,00 гривень. В обґрунтування такої вимоги ДПІ
посилається на п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України
«Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2
ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
від 21.12.2000 року. Відповідач стверджує, що підприємством завищено суму
бюджетного відшкодування на 1 209, 00 гривень.
Відповідно
до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від
03.04.1997 року не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми
сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не
підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними
документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Судовою
колегією встановлено, і сторони це не заперечують, що сума податкового кредиту
підтверджена платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи. В
судовому засіданні представник ДПІ пояснив, що вказані доручення не надавались
податковому органу при проведенні перевірки, тому вони не могли бути прийняті
до уваги. Однак таке твердження відповідача не спростовує факту сплати податку,
що підлягає включенню до складу податкового кредиту.
До того ж,
відповідно до п.2.5.2. Акту перевірки порушень щодо віднесення сум ПДВ до
податкового кредиту ДПІ не встановлено.
Щодо визначення повідомленням-рішенням
№0001782301/0 від 27.01.2004 року позивачу суми податкового зобов'язання у
зв'язку з донарахуванням податку на додану вартість в розмірі 3 355,00 гривень
основного платежу та застосованих штрафних санкцій в розмірі 6 797,00 гривень,
колегія суддів виходить з наступного.
Судом
встановлено, що в обґрунтування вимоги ДПІ посилається на п. «б» п.п. 4.2.2 п.
4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
від 21.12.2000 року.
Згідно п.п.
7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від
03.04.1997 року не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми
сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не
підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними
документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З матеріалів
справи вбачається, що податковим органом не прийнята до уваги оплата, здійснена
ПП «Ексімгрейн» за безготівковими розрахунками, що підтверджена платіжними
дорученнями №126 від 27.02.2002 на суму 50 000 гривень, №144 від 02.04.2002
року на суму 30 080 гривень, за готівковим розрахунком ОСОБА_1. на суму 10 500
гривень, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів №207 від
13.08.2002 року на суму 2 625,00 гривень, №208 від 14.08.2002 року на суму 2
625,00 гривень, №209 від 15.08.2002 року на суму 2 625,00 гривень, №210 від
16.08.2002 року на суму 2 625,00 гривень.
Оскільки
сплата вказаних сум є документально підтвердженою платіжними дорученнями,
відповідні податкові накладні, на думку колегії, є підставою для отримання
податкового кредиту.
Зазначена
позиція суду підтверджується висновком Миколаївського відділення Одеського
науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Експертом висновки акту перевірки №19/23-150/31388028 від 22.01.2004 року про
заниження податку на прибуток в сумі 8 069,00 гривень та податку на додану вартість
в сумі 3 355,00 гривень документально не підтверджені.
Оскільки ПП
«Ексімгрейн» не порушено вимоги податкового законодавства щодо визначення суми
податкового кредиту, штрафні санкції за завищення суми бюджетного відшкодування
не підлягають застосуванню.
Щодо
визначення позивачу суми податкового зобов'язання у зв'язку з донарахуванням
податку з доходів найманих працівників в розмірі 268,95 гривень основного
платежу та 537,90 гривень штрафних санкцій, колегія суддів виходить з такого.
З акту
перевірки вбачається, що позивач не утримав податок з виплаченого доходу у
серпні, вересні, жовтні 2001 року та березні, липні 2002 року працівникам
ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. ДПІ вважає доходами зазначених працівників суми
коштів, видані підприємством в якості витрат на відрядження та які не
підтверджені документами по фактичних витратах. В обґрунтування своєї позиції
податковий орган посилається на норми п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п.
17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від
21.12.2000 року, ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий
податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року.
Згідно ч. 2 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів
України «Про прибутковий податок з громадян» до сукупного оподатковуваного
доходу включаються одержані за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи
за виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання
робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті
надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб -
суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і
соціальних благ у грошовій і натуральній формі крім сум виплат.
Таким чином,
оподатковуваним доходом є плата за виконання трудових обов'язків та доходи,
утворені внаслідок надання підприємством працівникам матеріальних та соціальних
благ. Оскільки витрати на відрядження не є винагородою за виконання трудових
обов'язків і не створюють для працівників додаткових благ, такі кошти не можуть
вважатися доходом, а тому не входять до бази оподаткування.
Вказане
свідчить, що нарахування підприємству 268,95 гривень податку на прибуток
громадян є безпідставним через відсутність самого об'єкта оподаткування.
Крім того, в
разі відсутності документів, що підтверджують цільове використання виданих
коштів, останні можуть бути стягнені з працівника відповідно до ст. 127 КЗпП.
Згідно вказаної норми погашення невитраченого і своєчасно не поверненого
авансу, виданого на службове відрядження, здійснюється шляхом відрахування із
заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству,
установі і організації, де вони працюють, за наказом (розпорядженням) власника
або уповноваженого ним органу.
Щодо
нарахування суми штрафних санкцій слід зауважити таке.
Відповідно
до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від
21.12.2000 року у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження)
товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування
та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до
законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого
продажу (відчуження) або
виплати,
такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання
з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
Оскільки
Законом не передбачено сплату податку з коштів на відрядження, штрафні санкції
не підлягають застосуванню.
Виходячи з
викладеного суд дійшов висновку про порушення ДПІ діючого законодавства при
винесенні податкового повідомлення-рішення №0001811720/0 від 27.01.2004 року.
З
урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої
інстанції щодо визнання податкових повідомлень рішень №0001782301/0 від
27.01.2004 року, №0001772301/0 від 27.01.2004 року, №0001792301/0 від
27.01.2004 року, №0001811720/0 від 27.01.2004 року неправомірними та такими, що
підлягають скасуванню.
З огляду на
викладене колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної
скарги.
Керуючись:
ст. ст.185, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну
скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва -
залишити без задоволення.
Постанову
господарського суду Миколаївської області від 06.02.2006 року - залишити без
змін.
Ухвала
апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути
оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України
протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду
апеляційної інстанції.
Головуючий
суддя:
Судді:
Часті запитання
Який тип судового документу № 4228821 ?
Документ № 4228821 це Ухвала суду
Яка дата ухвалення судового документу № 4228821 ?
Дата ухвалення - 17.04.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4228821 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4228821 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Відомості про судове рішення № 4228821, Одеський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 4228821, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 17.04.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Ухвала суду.
На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Судове рішення № 4228821 відноситься до справи № 22а-1138/2008
Це рішення відноситься до справи № 22а-1138/2008. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
