Рішення № 42284747, 12.01.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/2111/14 Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І.В.Провадження № 22-ц/780/122/15 Доповідач у 2 інстанції СержанюкКатегорія 43 12.01.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого судді - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Журби С.О., Коцюрби О.П., із участю секретаря Химинець Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Управління державної міграційної служби України в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - Служба у справах дітей та сім'ї Бориспільської міської ради Київської області про виселення та зняття з реєстрації,

В С Т А Н О В И Л А :

30 липня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду із позовною заявою про зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в Київській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, зареєстрованого з 26.06.2012 року в квартирі АДРЕСА_1, а також про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2 із зазначеного жилого приміщення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що за умовами договору факторингу та договору про відступлення права вимоги від 20 березня 2014 року, відповідно до ст.ст. 512, 514, 1077, 1078, 1079, 1082, 1084 ЦК України позивач є новим кредитором, в зв'язку із чим до нього перейшли усі права Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги за кредитним договором №МL-ODE/20/2008 від 15 лютого 2008 року, а також за договором іпотеки №РМL-ODE/20/2008 від 15.02.2008 року.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На обґрунтування зазначеного рішення судом першої інстанції зазначено, що 03 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Відповідно до п. 1 ст. 1, протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте ( відчужене без згоди власника ) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України ( позичальника або майнового поручителя ) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна ( об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна ) не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

Спірна квартира, в якій проживають та зареєстровані відповідачі та яка є предметом договору іпотеки від 15.02.2008 року, повністю відповідає вимог п. 1 ст.1 вказаного Закону, оскільки вказана квартира є предметом іпотеки, наданим як забезпечення споживчого кредиту в іноземній валюті, має загальну площу 52,9 кв. м., а також є зареєстрованим місцем проживання відповідачів.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Оскільки предметом позову є майно, яке підпадає під дію мораторію, те, що заявлені вимоги за своєю природою є похідними від вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, позовні вимоги ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» про виселення відповідачів, а також про зняття з реєстрації відповідача ОСОБА_2 задоволені бути не можуть.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» подало апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу частково, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 15 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ML-ODE/20/2008 до якого 06 березня 2008 року внесено зміни та доповнення ( а.с. 5-9, 10, 22-23, 24 ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 правочину, ОСОБА_1 надано споживчий кредит в розмірі 106 039 доларів США для придбання нерухомого майна і сплати комісії.

Крім того, 15 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та боржником укладено договір іпотеки №РМL-ODE/20/2008 ( а.с.11-13 ).

Згідно його умов, для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором №МL-ODE/20/2008 від 15 лютого 2008 року, в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1 ( там же ).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2014 року, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №МL-ODE/20/2008 від 15.02.2008 року у розмірі 117 476,35 доларів США, що еквівалентно 938 988, 46 грн. по курсу НБУ на 02.04.2013 року, звернено стягнення на зазначений предмет іпотеки, шляхом продажу квартири на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», визначивши, що початкова ціна встановлюється на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, та стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 441 грн. ( а.с. 16-17, 117-118 ).

20 березня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» укладено договір факторингу про передачу ( відступлення ) фактору портфеля, який включає в себе права грошової вимоги, в т.ч. за кредитним договором відповідача, на загальну суму боргу 130 385,69 доларів США за що клієнту сплачено 1 786 524, 58 грн. ( а.с. 27-35, 36, 109, 110, 112 ).

Цього ж дня, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» укладено договір про відступлення права вимоги, за яким позивачу передані права вимоги, в т.ч. за договором іпотеки №РМL-ODE/20/2008 від 15.02.2008 року і назване останнім товариство зареєстровано у встановленому законом порядку іпотекодавцем ( а.с. 37-38, 39, 111 ).

20 травня 2014 року на адресу ОСОБА_1 направлено відповідну вимогу про укладення договору факторингу та добровільне звільнення квартири із членами родини, яку адресат отримала 26.06.2014 року ( а.с.19, 20, 21 ).

У добровільному порядку ОСОБА_1 та її син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, із спірного житла не виселились, унаслідок чого позивач 30 липня 2014 року звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, сплативши судовий збір у розмірі 243,60 грн. ( а.с. 1, 2-4 ).

Таким чином, позивач, набувши право іпотекодержателя у встановленому законом порядку на жиле приміщення, на яке звернуте стягнення за кредитним договором, попередивши боржника про зміну сторін у договорі іпотеки та необхідність звільнення житла у визначений строк, правомірно вимагає виселення відповідачів із займаної квартири згідно положень ст.ст. 109 ЖК України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

За таких обставин, на переконання апеляційного суду, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», в зазначеній частині, підлягає задоволенню.

А тому, рішення суду першої інстанції, ухвалене у цій частині з порушенням матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 109 ЖК України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 60, 212-213 ЦПК України, підлягає скасуванню із ухваленням нового - про задоволення позову відповідно до положень ст. 309 ЦПК України.

Апеляційний суд вважає також за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» за цими вимогами 365,40 ( 243,60 + 121,80 ) грн. судового збору відповідно до положень ст. 88 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення матеріального та процесуального права при його ухваленні в цій частині, на переконання суду другої інстанції, знайшли своє підтвердження під час її розгляду.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зупинити виконання рішення суду до закінчення дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», положення якого розповсюджуються і на виселення, як складову частину стягнення ( відчуження ) спірного майна.

В решті рішення судом першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до положень ст. 308 ЦПК України, не може бути скасоване.

При цьому, ОСОБА_2 не значиться зареєстрованим за адресою спірної квартири ( а.с. 48 ).

Відтак, зазначені вище доводи та інші, викладені в апеляції, зокрема, про незаконність реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою спірної квартири, невідповідність предмета іпотеки вимогам Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», на переконання апеляційного суду, у даному, не є підставою для скасування рішення у частині відмови позову та перешкодою у зупиненні виконання рішення про виселення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2014 року, в частині відмови у виселенні, скасувати та ухвалити за цими вимогами нове.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, із квартири АДРЕСА_1.

Зупинити виконання рішення про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, із квартири АДРЕСА_1, до закінчення дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судові витрати у розмірі 365,40 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

О.П. Коцюрба