Рішення № 42283724, 05.01.2015, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1891/14

Єдиний унікальний № 742/5386/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2015 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Білокур В.І. при секретарі Сірій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою; співвідповідач страхова компанія ЧОА ПАТ СК "Універсальна", -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди. В обгрунтування позовних вимог вказав, що судовим рішенням - вироком Прилуцького міськрайсуду від 22.07.2014 року встановлено, що 28 грудня 2013 року, близько 17 години, в м.Прилуки Чернігівської області, ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 2109930 д.н.з. НОМЕР_1, під час переїзду вулиць Київська-Ветеранська, в порушення п. 18.1 Правил дорожнього руху, на нерегульованому пішохідному переході, не зменшила швидкості руху, не зупинилася, не пропустила на пішохідному переході пішохода ОСОБА_1, наїхала на нього, заподіявши закритий перелом ліктьового відростку лівої ліктьової кістки зі зміщенням уламків, закритий перелом горизонтальної лівої лонної кістки зі зміщенням уламків, закритий перелом правої сідничної кістки, садна в лобній ділянці ліворуч та ділянки правого променевого-зап'ястного суглобу, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Позивач просить суд стягнути з відповідача 100 000 грн. морального відшкодування вказуючи на те, що вищеназвані тілесні ушкодження від ДТП потягли заподіяння йому моральної шкоди, яка виражається в душевних стражданнях, перенесених у зв'язку із протиправною поведінкою відповідача ОСОБА_2, яка жодним чином не відшкодувала йому витрат (матеріальної шкоди) на довготривале лікування, яке триває дотепер бо кісткові травми тяжко загоюються, у цьому зв"язку він (позивач) фактично потребує сторонньої допомоги, а сукупність вищевказаних обставин, які продовжуються понад 1 рік від часу ДТП, призвело до довготривалих моральних страждань та вимушених змін в його житті (а.с.1-4).

Суд, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 залучив до участі в справі співвідповідем страхову компанію ЧОА ПАТ СК "Універсальна", оскільки на момент ДТП діяв Поліс №АС/6198460 обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності, який свідчить про забезпечення транспортного засобу : автомобіля ВАЗ 2109930 номерний знак НОМЕР_1, яким керувала відповідач ОСОБА_2 на час розглядуваної судом ДТП від 28.12.2013 року (а.с.36,38).

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали у повному обсязі про що дали відповідні пояснення, а представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_5 частково визнав позов, вважаючи можливим задовольнити його частково, у розмірі стягнення по 5 000 грн. морального відшкодування з кожного відповідача на користь позивача.

Представник відповідача - страхова компанія ЧОА ПАТ СК "Універсальна" в судове засідання повторно не з'явився та не повідомив причин неявки, належним чином повідомлявся про час і місце судового розгляду.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, суд вважає необхідним частково задовольнити позов, з таких підстав.

Судом встановлено, що 28 грудня 2013 року в м.Прилуки Чернігівської області, ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 2109930 д.н.з. НОМЕР_1, під час переїзду вулиць Київська-Ветеранська на нерегульованому пішохідному переході, в порушення п. 18.1 Правил дорожнього руху не пропустила на пішохідному переході пішохода ОСОБА_1, наїхала на нього, заподіявши середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Дані обставини встановлені вироком Прилуцького міськрайсуду від 22.07.2014 року, згідно якого ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за ст.286ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу. В результаті наїзду автомобіля під керівництвом ОСОБА_2 на пішохода ОСОБА_1, останньому було завдано тілесні ушкодження : закритий перелом ліктьового відростку лівої ліктьової кістки зі зміщенням уламків, закритий перелом горизонтальної лівої лонної кістки зі зміщенням уламків, закритий перелом правої сідничної кістки, садна в лобній ділянці ліворуч та ділянки правого променевого-зап'ястного суглобу, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Цивільний позов потерпілого (позивача) ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди унаслідок даної ДТП - залишений без розгляду в кримінальному провадженні (а.с.8-9).

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При таких обставинах суд висновує, що відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України, відповідачка ОСОБА_2 має відповідати за шкоду немайнового характеру внаслідок ДТП від 28.12.2013 року, оскільки з необережної форми вини заподіяла позивачу ОСОБА_1 вишеназваних тілесних ушкоджень і моральної шкоди, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Однак, як установлено судом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами була застрахована у страховій компанії ЧОА ПАТ СК "Універсальна", оскільки на момент ДТП від 28.12.2013 року діяв Поліс №АС/6198460 обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності, згідно якого була забезпечена транспортного засобу : автомобіля ВАЗ 2109930 номерний знак НОМЕР_1, яким керувала відповідач ОСОБА_2 на час розглядуваної судом ДТП від 28.12.2013 року (а.с.36).

Тому, у даному випадку відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону України в ред. від 01 липня 2004 року N 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка діяла на день завдання моральної шкоди, потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 цього ж Кодексу. При таких обставинах страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, що передбачає відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, при цьому вона зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) не покритою страховим полісом суму відшкодування, - зобов"язання сплатити потерпілій особі не покриту страховим відшкодуванням моральну шкоду покладається на ОСОБА_2. Отже, згідно умов Полісу №АС/6198460 обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності (а.с.36), ліміт відповідальності за завдану шкоду життю і здоров'ю потерпілого передбачений в сумі 100000 грн., а франшиза - 510 грн. Таким чином, відповідальність страхової компанії відповідно до вказаного полісу складає: 100000 х 5% = 5000 - 510 = 4490 грн.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_1, суд керується вимогами п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України про справедливість та розумність. Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Виходячи з встановлених судом обставин справи та відповідно до вказаних норм права, належний розмір відшкодування моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 слід визнати у розмірі 80 000 грн., з яких - 4 490 грн. необхідно стягнути як страховий платіж з страхової компанії ЧОА ПАТ СК "Універсальна", а решту - 75 510 грн. необхідно стягнути з ОСОБА_2, згідно вищевказаних норм матеріального права.

Задовольняючи таким чином вимоги позивача, суд за правилами ст. 88 ЦПК України вважає необхідним стягнути з співвідповідачів судовий збір на користь держави у таких розмірах: 243 грн. 60 коп. - із страхової компанії ЧОА ПАТ СК "Універсальна"; 556 грн. 40 коп. - з ОСОБА_2.

До набрання рішенням законної сили та виконання присудженої суми з ОСОБА_2, суд вважає необхідним залишити в силі заходи забезпечення позову, що вжиті Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду від 28 листопада 2014 року.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 59, 60, 61, 88, 213-215, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

В рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути на користь ОСОБА_1 : 4490 (чотири тисячі чотириста дев"яносто) грн. - із страхової компанії ЧОА ПАТ СК "Універсальна", 75510 (сімдесят п"ять тисяч п"ятсот десять) грн. - з ОСОБА_2.

У задоволені позову ОСОБА_1 в іншій частині - відмовити.

Стягнути на користь держави судовий збір: 243 грн. 60 коп. - із страхової компанії ЧОА ПАТ СК "Універсальна", 556 грн. 40 коп. - з ОСОБА_2.

Залишити в силі заходи забезпечення позову, що вжиті Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Білокур В.І. від 28 листопада 2014 року про накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - до його виконання ОСОБА_2, у разі набрання чинності даного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення рішення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Білокур В.І.