Рішення № 42283209, 12.01.2015, Комсомольський районний суд м.Херсона

Справа №667/8476/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 року Комсомольський районний суд м. Херсона в складі :

головуючого судді Спічак О.Б.,

секретаря судового засідання Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа агентство нерухомості «ILATAN» про стягнення коштів,

встановив:

09 жовтня 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 28.08.2014 року він передав відповідачу 137000 грн. в рахунок вартості домоволодіння та земельної ділянки, що розташовані в АДРЕСА_1. Позивач також зазначив, що того ж дня між ними було укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу майна та отримання завдатку, але договір купівлі-продажу укладено не було. На даний час відповідач відмовляється повернути вказану суму. Позивач , посилаючись на те, що вказаний договір є нікчемним, оскільки не посвідчений нотаріально, всупереч вимогам закону, просить суд стягнути з відповідача на свою користь вказану суму та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат ОСОБА_3, позов підтримав в повному обсязі, просив вимоги задовольнити з підстав викладених в позові.

Представник відповідача за довіреністю, ОСОБА_4, в судовому засіданні позов не визнала, пояснив, що договір укладений між сторонами є договором завдатку. В договорі завдатку зазначено, що у випадку відмови позивача від укладення договору, сума завдатку залишається у відповідача. Позивач відмовився від укладення договору купівлі-продажу та наполягав на укладенні договору дарування.

Представник АН «ILATAN» за довіреністю, ОСОБА_5, в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що договір купівлі-продажу не було укладено з вини позивача, який наполягав на посвідченні договору дарування.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом було встановлено , що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28.08.2014 року укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу майна , а саме домоволодіння та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, та отримання завдатку. Згідно вказаного договору позивач передав, а відповідач прийняла кошти в розмірі 137000грн в рахунок вартості вказаного майна, що вбачається з п.4 договору.

За змістом статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Вказані вимоги закону щодо нотаріального посвідчення договору сторонами при укладанні попереднього договору дотримано не було.

Частиною 1 статті 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Суд не погоджується з твердженнями представника відповідача, про те що передані кошти є завдатком .

Поняття завдатку визначено статтею 570 ЦК України, відповідно до якої завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

В подальшому договір купівлі-продажу зазначеного майна не було укладено. Представник відповідача зазначив, що договір не укладено з підстав того, що позивач вимагав укласти договір дарування, від чого продавець відмовилась. Вказані посилання представник позивача не спростував.

Оскільки договір купівлі-продажу нерухомого майна, на забезпечення виконання якого передавалися грошові кошти, не укладений , суд приходить до висновку про те, що сплачена позивачем відповідачу сума не є завдатком, а тому незалежно від вини першого у порушенні зобов'язань щодо укладання договору відчуження, підлягає поверненню на його користь відповідно до вимог ст.1212 ЦК України.

Посилання представника відповідача на положення пункту 9 попереднього договору, відповідно до якого у випадку невиконання покупцем своїх зобов'язань згідно цього договору, завдаток, що знаходиться у продавця залишається у неї в повному обсязі, суд не приймає до уваги, оскільки нотаріальну форму попереднього договору, необхідну в даному випадку згідно з ч. 1 ст. 635 ЦК та ч.1 ст. 657 ЦК України не було дотримано, а тому відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України цей договір є нікчемним і згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати у сумі 1370 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Виходячи з аналізу ст.ст. 84, 88 ЦПК України судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов»язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документ, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов»язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касовий чек).

Позивачем не надано суду належного документа на підтвердження понесених витрат на правову допомогу сплачених адвокату в розмірі 5000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст..216, 220,570,1212 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 137000,00 грн та судовий збір в розмірі 1370,00грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

На рішення протягом десяти днів може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона.

Суддя О.Б.Спічак