Ухвала суду № 42281946, 12.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 р.Справа № 554/13220/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 24.09.2014р. по справі № 554/13220/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації , Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації третя особа Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області

про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення,

ВСТАНОВИЛА:

07.07.2009 року позивач - ОСОБА_1 - звернувся до суду з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (далі по тексту - ГУПСЗН ПОДА, перший відповідач), за участю третьої особи - Головного управління Державного казначейства в Полтавській області, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, прийнятих судом, просив суд визнати неправомірними дії посадових осіб ГУПСЗН ПОДА щодо фактичного заниження виплат інвалідам ВВВ до 5 травня та щорічної одноразової допомоги на оздоровлення інвалідам Чорнобиля; стягнути на користь позивача з відповідачів солідарно недоплачені кошти та виплатити позивачеві через Головне управління Державного казначейства в Полтавській області матеріальну шкоду в розмірі 17663 грн. та моральну шкоду в розмірі 50000 грн.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.11.2009 року по справі № 2а-161/10 до участі у справі залучено в якості співвідповідача Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (далі по тексту - Центр, другий відповідач).

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 18.02.2010 року по справі № 2а-161/10 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області, про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 05 травня та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації з невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2009 рік у розмірі, встановленому ч. 7 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та з невиплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації здійснити нарахування та сплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2009 рік, у відповідності до вимог ч. 7 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на момент виплати, з урахуванням здійснених виплат.

Зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації здійснити нарахування та сплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, з урахуванням здійснених виплат.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 11.05.2010 року по справі № 22ц-3534/2010 апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації повернуто апелянту.

21.05.2010 року позивачем отримано виконавчий лист по справі.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14.09.2010 року по справі № 22ц-10996/2010 апеляційну скаргу Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області залишено без розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2011 року по справі № 2а-161/10/1622 апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації залишено без розгляду.

10.09.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави із заявою про зміну порядку і способу виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви з посиланням на ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» вказує на наявність підстав для зміни способу і порядку виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.02.2010 року по справі № 2а-161/10 із зобов'язання ГУПСЗН ПОДА та Центр здійснити нарахування та сплату позивачу щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік та щорічної разової допомоги до 5 травня за 2009 рік на стягнення цих сум в розмірі 6090,00 грн. та 7592,00 грн. відповідно.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 24.09.2014 року по справі № 554/13220/14-а змінено спосіб виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.02.2010 року, якою зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації здійснити нарахування та сплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, з урахуванням здійснених виплат - із «зобов'язання здійснити нарахування та сплати» на «стягнути» з Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення за 2009 рік, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, з урахуванням здійснених виплат, що становить 6090, 00 грн.

Змінено спосіб виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.02.2010 року, якою зобов'язано Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації здійснити нарахування та сплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік, у відповідності до вимог ч.7 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на момент виплати, з урахуванням здійснених виплат - із «зобов'язання здійснити нарахування та сплати» на «стягнути» з Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу за 2009 рік, у відповідності до вимог ч.7 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на момент виплати, з урахуванням здійснених виплат, що становить 7592, 00 грн.

Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (далі по тексту - Департамент), не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 24.09.2014 року по справі № 554/13220/14-а.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що на Департамент праці та соціального захисту населення ПОДА не покладено функцій з нарахування та проведення компенсаційних виплат, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Пояснив, що УПСЗН виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради було здійснено розрахунок щорічної допомоги на оздоровлення позивача в сумі 2905 грн. з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, яка діяла на момент виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у 2009 році. Вказує, що позивач, звертаючись до суду із заявою про зміну порядку і способу виконання постанови із зобов'язання здійснити нарахування та виплату коштів на стягнення цих коштів, фактично просить суд змінити зміст постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.02.2010 року по справі № 2а-161/10, що не передбачено КАС України.

Позивач в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не прибули, відповідачі та третя особа про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповідачі по справі та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представників відповідачів та третьої особи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про зміну порядку і способу виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.02.2010 р., суд першої інстанції виходив з фактичної неможливості виконання зазначеного судового рішення іншим шляхом, окрім стягнення з відповідачів перерахованих сум.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та вважає, що постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 24.09.2014 року по справі № 554/13220/14-а про зміну способу і порядку виконання рішення прийнята судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Колегія суддів зазначає, що порядок виконання судових рішень про стягнення з Державного бюджету України коштів, боржником за якими є державний орган (підприємство, установа, організація), визначено Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 року № 4901-VІ.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що держава гарантує виконання судових рішень про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (ч.ч.2, 3 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Положеннями ч.1 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч.2 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").

Як встановлено частиною 5 статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача не пізніше наступного дня після перерахування коштів.

Згідно з ч.5 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" кошти, що надійшли на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України, перераховуються стягувачу протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.

Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі (ч.6 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").

Державний виконавець протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу (ч.7 ст.4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, унормовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 (далі по тексту - Порядок № 845).

Пунктом 2 зазначеного Порядку визначено, що безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

У відповідності до п.п.24, 25 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на який посилається позивач по справі, а також Порядком № 845 встановлено певний механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників- державних підприємств, установ, організацій, яким не передбачено стягнення коштів з вказаних боржників шляхом звернення стягувача до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

За змістом вищевикладених норм, для безспірного списання коштів з Державного бюджету України на підставі судового рішення стягувач або державний виконавець повинні звертатись безпосередньо до органу Казначейства.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.02.2010 року не дотримано порядку виконання рішень шляхом безспірного списання коштів державного бюджету, встановленого Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком № 845.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що позивач у вказаній заяві просить суд змінити зміст судового рішення, яке виконується, тим самим ухваливши фактично нове судове рішення, що законом віднесено до компетенції касаційного суду.

З огляду на викладене, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення заяви позивача про зміну порядку і способу виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.02.2010 року по справі № 2а-161/10 по справі № 2а-161/10.

Крім того, слід вказати, що у відповідності до ст.158 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

За змістом ч.3 ст.263 КАС України зміна порядку і способу виконання судового рішення проводиться саме ухвалою суду, а не постановою, як це помилково зроблено судом першої інстанції.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення.

Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням приписів п.6 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 24.09.2014 року по справі № 554/13220/14-а підлягає скасуванню, з прийняттям ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну порядку і способу виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.02.2010 року по справі № 2а-161/10.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 209, 263 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації задовольнити.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 24.09.2014 року по справі № 554/13220/14-а - скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну порядку і способу виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.02.2010 року по справі № 2а-161/10.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 13.01.2015 р.